Рішення

від 11.09.2019 по справі 140/2194/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2194/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Релігійна організація "Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області", про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Релігійна організація "Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області", про визнання протиправним рішення від 20 червня 2019 року №48-19/23 "Про розгляд заяв ОСОБА_1 та релігійної організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 червня 2019 року відповідачем було прийнято рішення, яким відмовлено йому у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку для передачі у власність. Надано релігійній організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок для обслуговування храму та храмових споруд шляхом розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у постійне користування.

Позивач вважає, що рішення Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області від 20 червня 2019 року про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку для передачі у власність, надання релігійній організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок для обслуговування храму та храмових споруд шляхом розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у постійне користування є протиправним оскільки рішення було прийняте із порушенням регламенту Городищенської сільської ради.

Позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 1).

У відзиві відповідач просить у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що до поданої заяви позивач не додавав графічних матеріалів, які б вказували на бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідач вважає, що прийняте рішення від 20 червня 2019 року №48-19/23 "Про розгляд заяв ОСОБА_1 та релігійної організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області" жодним чином не порушує та не може порушувати прав та інтересів позивача з огляду на наступне. Статтею 118 Земельного кодексу України передбачено, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Тому, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку позивача, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів останнього. Також відповідач указує на те, що позивач має намір приватизувати "будинок священника" та земельну ділянку під ним, надання дозволу позивачу на розробку проекту відведення земельної ділянки під вказаним будинком безпосередньо суперечитиме вимогам закону. З вказаних підстав просить у задоволенні позову відмовити.

У поясненні третя особа позову не визнає, вважає, що поданий позов є необгрунтованим та таким, що не може бути задоволеним з огляду на наступне.

З позову не зрозуміло які норми законодавства на думку позивача порушила Городищенська сільська рада, приймаючи оспорюване рішення. Третя особа вказує на те, що позивач намагався приватизувати "будинок священника" - храмову або культову споруду, як індивідуальний житловий будинок, а тому новостворена громада Релігійної організації Свято- Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області, розуміючи цей намір позивача, також звернулася до відповідача із письмовою заявою. В цій заяві громади було наголошено, що "будинок священника" будувався за кошти та зусиллями членів релігійної громади с. Несвіч, а не за особисті кошти ОСОБА_1 , що виключає його передачу йому у приватну власність. Також вказує на те, що земельна ділянка, щодо якої надано релігійній організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок для обслуговування храму та храмових споруд шляхом розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у постійне користування, необхідна релігійній організації для обслуговування храму та храмових споруд.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що Городищенська сільська рада, як суб`єкт владних повноважень, обмежила позивача у реалізації конституційного права набуття власності на земельну ділянку для безумовного права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю нерухомістю - незавершеним будівництвом житлового будинку спорудженого на підставі дозволу № 172 на виконання будівельних робіт від 15.06.2006 року.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач позову не визнав та пояснив, що відповідно договору від 04.07.2019 №57 Волинська обласна державна адміністрація передала Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області у безоплатне користування культові будівлі, що розташовані в селі Несвіч Луцького району Волинської області, пам`ятки архітектури національного значення, охоронні №104/1 і 104/2, що є державною власністю. Представник відповідача зазначає, що вказані об`єкти, як і земельна ділянка для їх обслуговування є державною власністю, а тому позивач не може претендувати на землю під культовими спорудами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

20 червня 2019 року Городищенською сільською радою Луцького району Волинської області було прийняте рішення №48-19/23 "Про розгляд заяв ОСОБА_1 та релігійної організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області" яким, відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва і обслуговування житлового будинку для передачі у власність. Цим же рішенням надано релігійній організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок для обслуговування храму та храмових споруд шляхом розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у постійне користування.

Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятим з порушенням регламенту Городищенської сільської ради позивач звернувся в суд за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №2 80/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із положеннями частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина сьома статті 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).

В частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У подальшому були внесені зміни до цієї статті, які направлені на спрощення процедури відведення земельних ділянок у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб`єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, зазначення на карті бажаного місця розташування земельної ділянки має значення для надання об`єктивної оцінки та відповіді на клопотання заявника, оскільки пошук такої ділянки до повноважень ради не віднесено.

Як видно з матеріалів справи та пояснень представників сторін, під час звернення позивача до Городищенської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, що знаходиться на території села Несвіч, для будівництва та обслуговування житлового будинку, для передачі у власність, останнім не були надані графічні матеріали з зазначення конкретного місця розташування земельної ділянки, що віднесено земельним законодавством до обов`язку заявника.

За таких обставин, твердження позивача про невідповідність рішення відповідача про відмову у виділенні та передачі у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку вимогам чинного законодавства на момент його прийняття не доведені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №369/3184/14-а від 23.01.2018.

Отже, не зазначення місця розташування є порушенням порядку звернення та відповідно підставою для відмови в наданні земельної ділянки через її фактичну відсутність.

Крім цього, суд враховує також те, що 07 червня 2019 року розпорядженням №313 Волинської обласної державної адміністрації "Про передачу культових споруд", та відповідно до договору від 04 липня 2019 року №57, було передано у постійне безоплатне користування для релігійних потреб Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області пам`ятки архітектури національного значення храм та дзвіницю села Несвіч Луцького району Волинської області (охоронні №104/1 і 104/2) (акт приймання передачі від 04 07.2019 №1).

Зазначене рішення Волинської обласної державної адміністрації було враховано при прийнятті рішень постійною комісією з питань будівництва та архітектури, земельних відносин, екології, благоустрою і житлово-комунального господарства від 20.06.2019 №17/2 та Городищенської сільської ради від 20.06.2019 №48-19/23. (а.с.32-33).

Також суд зазначає, що надані згідно рішення сільської ради релігійній організації Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області земельні ділянки необхідні релігійній організації для обслуговування храму та храмових споруд.

Крім цього, зазначаючи у позовній заяві, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте з порушенням регламенту Городищенської сільської ради, позивач не вказав які норми законодавства на думку позивача порушила Городищенська сільська рада.

На думку суду на стадії надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки Городищенська сільська рада здійснювала публічно-владні управлінські функції, у даному випадку не має ознак спору про право, а тому підстав для закриття провадження у справі суд не вбачає.

З врахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Релігійна організація "Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області", про визнання протиправним рішення, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04590530, адреса: 45656, Волинська область, Луцький район, с. Городище , вулиця Шкільна, 35.

Третя особа: Релігійна організація "Свято-Михайлівська релігійна громада Православної церкви України села Несвіч Луцького району Волинської області", код ЄДРПОУ 26038514, адреса: 45652, Волинська область, Луцький район, село Несвіч, вулиця Центральна, 56.

Суддя В.Д. Ковальчук