ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2019 року Справа № 160/780/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018р. № 0380791305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 20 635,96 грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 10 317,97 грн., винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Вимогу від 23.08.2018 р. № 0380901305 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 23 186,92 грн., винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Рішення від 23.08.2018 р. № 0380911305, в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 4 637,37 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску, винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 р. № 0380761305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 1 640, 91 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 820,46 грн., винесення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 р. № 0380761305 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 28 069,66 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14 034,83 грн., винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 р. № 0380861305, яким нараховано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 14 034,83 грн., винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків викладених у акті перевірки №43168/04-36-13-05/2757109373 від 03.08.2018р. Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. , на підставі якого прийняті спірні рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та з порушенням приписів податкового законодавства. Тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, позов ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки в ході проведеної податковим органом перевірки позивачем не надано у повному обсязі витребуваних документів, зокрема книгу обліку доходів і витрат з 01.01.2016 по 31.12.2017, що підтверджують витрати, пов`язані з отриманням доходу та веденням господарської діяльності, позивачем безпідставно включалися до складу витрати, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу без підтверджуючих документів. Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки №43168/04-36-13-05/2757109373 від 03.08.2018р. відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані рішення є правомірними, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 01.06.2019р. відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №068087, ОСОБА_1 , зареєстрований 12.05.1997р. Томаківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що у період з 09.07.2018 по 20.07.2018, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, та плану-графіку на 2018р., посадовими особами відповідача, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., за результатами якої складено, Акт перевірки №43168/04-36-13-05/2757109373 від 03.08.2018р.
Згідно висновків вказаного Акту, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 :
- п.п. 16.1.3 п.16.1.ст.16 Податкового кодексу України, а саме: платником податків не повідомлено про об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за основним місцем обліку повідомленням за формою № 20-ОПП.;
- п.44.1 ст.44, п.44.3. ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України за перевіряємий період не надано книгу обліку доходів та витрат;
- п.177.2, п.п.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 26055,74грн., в т.ч. за 2016 рік - 19075,70грн., за 2017 рік -6980,04 грн.;
- абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 31049,14 грн., в т.ч. за 2016 рік - 23314,77 грн., за 2017 рік - 7734,37 грн.;
- ФОП ОСОБА_1 надано роз`яснення щодо необхідності подання таблиці 3 додатка 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 за 2017рік.;
- п.163.1 ст.163, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору на загальну суму 2171,31 грн., і т.ч. за 2016 рік - 1589,64 грн., за 2017 рік - 581,67 грн.;
- п.189.1 ст.189, п.201.1 ст. 201, п.201.2 ст.201, п.201.10 ст.201 в частині неподання та нереєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних на суму ПДВ - 29803,0 грн. в тому числі за травень 2016 - 566,67грн., березень 2017 - 1628,28 грн., за квітень 2017 - 2840,34 грн., за травень 2017 - 2358,53 грн., за червень 2017 - 1957,48 грн., за липень 2017 - 1813,61 грн., за серпень 2017 - 3131,54 грн., за вересень 2017 - 5636,17 грн., за жовтень 2017 - 1170,97 грн., за листопад 2017 - 4434,35 грн., за грудень 2017 - 4265,06 грн.;
- п. 187.1 ст. 187, п.п.198.5 г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла в момент вчинення правопорушення), у результаті чого занижено податок на додану вартість за 2017р. в загальній сумі 30936,33 грн., в тому числі за травень 2016 - 566,67 грн., за листопад 2016 - 1133,33 грн., за березень 2017 - 1628,28 грн., за квітень 2017 - 1329,34 грн., за травень 2017 - 3869,53 грн., за червень 2017 - 1957,48 грн., за липень 2017 - 1813,61 грн., за серпень 2017 - 3131,54 грн., за вересень 2017 - 5636,17 грн., за жовтень 2017 - 1170,97 грн., за листопад 2017 - 4434,35 грн., за грудень 2017 - 4265,06 грн.,
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018р. №0380791305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26055,74грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 13027,87грн.;
- вимога від 23.08.2018 р. № 0380901305 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на суму 31049,14 грн.;
- рішення від 23.08.2018 р. № 0380911305, про нарахування штрафних санкцій у сумі 5436,39грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску;
- податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 р. № 0380821305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 2171,31 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1085,66 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018р. №0380761305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 30936,33грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7734,09грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 23.08.2018 р. № 0380861305, яким нараховано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 14901,53 грн.
Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ Пром Гарант Плюс (Постачальник) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками №153 від 01.12.2016р., предметом якого є: в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані постачальником паливні картки та ПММ.
Відповідно до п. 2.3 Договору, право власності на паливні картки від Постачальника до Замовника переходить з моменту підписання накладної і фактичного отримання Паливних карток. Право власності виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції Терміналу, в повному обсязі згідно з Договором та рахунком по ціні, яка була визначена на дату виставлення Постачальником кожного рахунку Замовнику.
Між ТОВ Стейт Оіл (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів №ДГ-12843 від 30.03.2015р., предметом якого є: в порядку та на умовах визначених цим Договором. Постачальник зобов`язується організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали (надалі іменуються ПММ ).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відпуск ПММ здійснюється у мережі автозаправних станцій Постачальника. Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ БРСМ Нафта , на яких Покупець має право отримати ПММ відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на таку суму грошового зобов`язання.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом У країни та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З аналізу викладених норм встановлено, що на позивача покладено обов`язок своєчасної сплати задекларованих сум грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за прострочення строку сплати суми грошового зобов`язання: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України - у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно п. 193.1 ст. 193. Податкового кодексу України Розміри ставок податку: ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків…
Пунктом 201.2 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно вимог абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції Податкового кодексу України, яка діяла до 31.12.2016) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Згідно вимог абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції Податкового кодексу України, яка діяла до 31.12.2017) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 15 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені
Згідно п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, а саме: „фізична особа-резидент, яка отримує доходи, як з джерела їх надходження в України, так і іноземні доходи".
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України: об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. , а саме Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно п.п. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу для податку на доходи фізичних осіб. …Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно - правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної ігри .
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09.07.2018 по 20.07.2018, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, та плану-графіку на 2018р., посадовими особами відповідача, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., за результатами якої складено, Акт перевірки №43168/04-36-13-05/2757109373 від 03.08.2018р.
Перевіркою правильності ведення обліку, достовірності, повноти нарахування і сплати податків (зборів), єдиного внеску, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, а також дотримання валютного та іншого законодавства було визначено, що в своїй господарській діяльності позивач в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2017 використовував рухоме майно таке, як фургон ізотермічний-С вантажний фургон MERSEDES та фургон-рефрижератор - С.
В реєстраційних даних ІС податковий блок у ФОП ОСОБА_1 відсутня інформація щодо рухомого майна, що використовується платником податків у господарській діяльності.
Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Таким чином, суд зазначає, що в порушення п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України позивачем не повідомлено про об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням до податкового органу за основним місцем обліку повідомленням за формою № 20-ОПП.
Щодо своєчасності подання податкових декларацій про майновий стан і доходи та ведення обліку результатів діяльності (доходів, витрат), суд зазначає, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 позивач здійснював діяльність на загальній системі оподаткування згідно вимог Податкового кодексу України.
При цьому, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.44.3. ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України не надано під час перевірки книгу обліку доходів та витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, згідно пояснення позивача книга обліку доходів та витрат не надана до перевірки з причини втрати.
Суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 згідно Додатку Ф2 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016р в колонках 5-7 Вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю задекларовано суму 961088,50 грн., в тому числі в колонці 5 придбані товарно-матеріальні цінності, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 875817,50 грн.
Також в Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.44.3. ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України на письмовий запит про надання документів від 09.07.2018 не надано на дату написання акту перевірки книгу обліку доходів та витрат за перевіряємий період.
Судом вище встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використане в 2016 році дизпаливо придбавалося у ТОВ СТЕЙТ ОІЛ та ТОВ Пром Гарант Плюс .
При цьому, згідно з нормами Закону Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг касовий чек є розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу товару, та у відповідності до статті 1 цього Закону роздруковується через зареєстрований згідно з вимогами чинного законодавства України реєстратор розрахункових операцій
Таким чином, операції по відпуску пального на автозаправних станціях, у тому числі попередньо оплаченого, проводяться через реєстратор розрахункових операцій з видачею касового чеку.
Всього ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік до перевірки надано касових чеків як документальне підтвердження отримання 44985,50 літрів дизпалива на загальну суму без ПДВ 647980,46 грн.
З урахуванням вищевикладеного, в порушення п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України позивачем за 2016 рік було безпідставно включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, витрати по придбанню дизпалива без підтверджуючих документів (касових чеків на отримання дизпалива на АЗС) на загальну суму 105976,09 грн. (753956,55 - 647980,46).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно Додатку Ф2 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік в колонках 5-7 Вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю задекларовано суму 1227937,0 грн., в тому числі в колонці 5 придбані товарно-матеріальні цінності, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 1091710,00 грн., в колонці 6 витрати на оплату праці - 136227,0 грн.
Отже, документально підтверджені витрати, пов`язані з господарською діяльністю складають 1189159,02, в тому числі в колонці 5 придбані товарно-матеріальні цінності, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 1052932,02 грн. (витрати на придбання використаного дизпалива - 986027,66 грн., придбання мастила, антифриза - 49954,35 грн., установка пристроїв за спостереженням - 16950,01 грн.), в колонці 6 витрати на оплату праці - 136227,0 грн.
Різниця між задекларованими документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю, між даними декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 у розмірі 38777,98 грн. складають витрати на утримання транспортних засобів подвійного призначення, а саме: витрати на придбання запасних частин, виконання технічного обслуговування і ремонту вантажних автомобілів - шиномонтаж, придбання запчастин, шин на придбання запасних частин/шин.
З урахуванням вищевикладеного, в порушення п.177.2, п.п.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем за 2017 рік було безпідставно включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу витрати, на утримання основних засобів подвійного призначення (послуги з ремонту вантажних автомобілів та шиномонтажу, придбання запчастин, шин) за 2017 рік на загальну суму 38777,98 грн.
Крім того, відповідно абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Суд зазначає, що в порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", позивачем занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 31049,14 грн., в т.ч. за 2016 рік - 23314,77 грн., за 2017 рік - 7734,37 грн.
Також, підпунктом 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до основних засобів подвійного призначення належать, зокрема вантажні автомобілі.
Згідно з розділом I Загальні положення Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550 Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів , утримання транспортного засобу - це забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов`язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношувальних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.
Отже, фізична особа - підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв`язку із придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Але, враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України, пов`язані з формуванням витрат підприємця, платник відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового періоду) і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Податкового кодексу України для такої реєстрації, податкову накладну за операціями на утримання транспортних засобів подвійного призначення, а саме виконання технічного обслуговування і ремонту вантажних автомобілів - шиномонтаж, придбання запчастин, шин, рідин.
На розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 в перевіряємому періоді надійшли грошові кошти від ФОП ОСОБА_2 12.05.2016 пл/д №1366 в сумі 3400,0 грн. з ПДВ, ПДВ 566,67 грн. з призначенням платежу часткова оплата за транспортні послуги згідно рах.№22 від 11.04.2016 , які не були враховані при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість.
ФОП ОСОБА_1 в квітні 2017 року було надано товарно-експедійні послуги ТОВ ТЕК ЛІДЕР ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39116397) згідно акту виконаних товарно-експедиційних послуг №3 від 27.04.2017р. на загальну суму 7000,0 грн., ПДВ 1166,67грн. (оплачено 18.05.2017 п/д №456538), які не були враховані при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість.
В акті перевірки зазначено, шо придбання ФОП ОСОБА_1 згідно податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від постачальників операцій на утримання транспортних засобів подвійного призначення, у тому числі на технічне обслуговування і ремонт (шиномонтаж, придбання запчастин, шин, рідин) за 2017 рік, що є витратами які згідно з вимогами п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем, та які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю платника податків, на загальну суму 168417,91 грн., в т.ч. ПДВ - 28069,66 грн.
Суд погоджується із податковим органом, що в порушення п.198.5 г ст.198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 неправомірно занижено податкове зобов`язання на суму 28069,66 грн.
Крім того, в порушення п.189.1 ст.189, п.201.1 ст. 201, п.201.2 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем на момент проведення перевірки, зведені податкові накладні до перевірки не надані та в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані, доказів протилежного позивачем не надано, на суму ПДВ 29803,0 грн.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані рішення, відповідають вимогам чинного законодавства, відповідач при їх прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити.
Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84160114 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні