Ухвала

від 11.09.2019 по справі 340/1396/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відстрочення виконання рішення суду

11 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1396/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області (позивач) до комунального підприємства "Благоустрій" Олександрійської міської ради (відповідач, заявник) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2 034 423,16 грн., в тому числі - 1830721,16 грн. основного зобов`язання, 115367,49 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 88 334,96 грн. пені..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2019р. позов задоволено (а.с.91-95).

02.09.2019 р. представником відповідача було подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 р. у справі № 340/1396/19, в частині стягнення податкового боргу в сумі 2034423,16 грн., строком до 28 серпня 2020 року (а.с.98-101).

Ухвалою від 03.09.2019 р. заяву призначено до розгляду 10.09.2019 р. (а.с.132).

09.09.2019 р. представник заявника подав до суду заяву про вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду без його участі, вимоги заяви підтримав (а.с.137-140).

Представник позивача подав заперечення на заяву про відстрочення (а.с.141-143) та у судовому засіданні просив відмовити в її задоволенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України), стаття 100 якого передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 100.4 ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.6 ст. 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Згідно з п. 2 цього Переліку обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, є зокрема загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасно та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 р. № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов`язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Відтак, чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник в даному випадку не скористався.

Згідно ч.3 ст.378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Дослідивши матеріали, які надані заявником як докази тяжкого матеріального стану підприємства суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, оскільки заявник не надав належні докази того, що внаслідок відстрочення відповідач зможе виконати рішення суду, тобто не довів, що ним будуть вжиті дієві заходи, які сприятимуть своєчасній сплаті при відстроченні боргу. При цьому, наявність збитків у господарській діяльності не є достатнім доказом того, що платник податків є неплатоспроможним.

Також, підприємство не надало доказів відсутності у власності майна, за рахунок якого може бути погашено згаданий податковий борг.

Відтак, керуючись ст.ст.248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена заявником в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько