Рішення

від 11.09.2019 по справі 520/3661/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 520/3661/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа № 520/2174/19 за позовом ТОВ Імпорт Траст-Компані до Одеської митниці ДФС, Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Харківської митниці ДФС, Одеської митниці ДФС і позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2, карток відмови в прийнятті митих декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116 - виділено в окреме (самостійне) провадження.

Відділом з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду зазначеному провадженню присвоєно новий номер справи № 520/3661/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 справу № 520/3661/19 передано до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 25, 26 КАС України.

21.05.2019 матеріали справи № 520/3661/19 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду і в результати автоматичного розподілу справ між суддями головуючим по даній справі визначено суддю Завальнюка І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ Імпорт Траст-Компані (Україна) (Покупець) та Riian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (Продавець) 08.10.2018 укладено контракт № ІТС-003, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує товар у кількості та по ціні, вказаним у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. На підставі проформи № специфікацій, відповідно до умов договору ТОВ Імпорт Траст-Компані придбало товар і для митного оформлення товару митним брокером були подані до Одеської митниці ДФС електронні митні декларації № UA00060/2019/002907 та UA00060/2019/002913 від 04.02.2019 із визначенням вартості за першим методом - за ціною договору, додавши пакет супровідних документів. Однак за результатами опрацювання поданих ЕМД та документів відповідачем винесені спірні картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116 та прийняті рішення про коригування митної вартості від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2, якими митну вартість товару визначено за другорядним методом (резервним) на рівні 6,15 дол. США за кг. При цьому документи, які підтверджували визначення факту договірної ціни були надані відповідачу у необхідному обсязі. Відповідач не надав жодного доказу того, що ТОВ Імпорт Траст-Компані занижено митну вартість товарів, що ввозилися на територію України; не навів фактів передбачених ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу при митному оформленні товару; не обґрунтував невизнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вже поданих документів тощо. Зазначив, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Ухвалою судді від 27.05.2019 справу № 520/3661/19 прийнято до провадження; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.06.2019 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 05.06.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані про проведення судового засідання по справі № 520/3661/19, призначеного на 24.06.2019 о 10:00 год., в режимі відеоконференції - задоволено.

19.06.2019 до суду від Одеської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що для підтвердження митної вартості товарів разом із митними деклараціями уповноваженою особою декларанта подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.10.2018 № ІТС-003, специфікації №№ 5, 6 від 12.12.2018, рахунки-фактури (інвойс) від 12.12.2018 № RS-ITC-12122018, RS-ITC-12122018/12 та інші документи, перелічені в графі 44 митних декларацій. Під час митного контролю товарів за митними деклараціями програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачала необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запит додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості. В ході здійснення контролю було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті з ці товари, а саме у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Так, в специфікаціях та рахунках-фактурах не зазначено переліку витрат, які входять до ціни товарів, в т.ч. не зазначено того, чи входить до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних за пакуванням. Згідно наданих до митного оформлення коносаментів перевізником є підприємство Laman Shipping Ltd, але оплату перевезення здійснено підприємством Юні-Ламан Шиппінг (згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2018 № 485512), що викликало сумніви у числовому значенні витрат на перевезення оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, як складової частини заявленої митної вартості товарів, оскільки зазначене могло передбачати здійснення платежів на користь третіх осіб, які не зазначені у поданих до митного оформлення документах, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. Отже позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена бо підлягала сплаті за товар, що в свою чергу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості. Додаткового декларантом були надані цінові довідки, копії МД країни відправлення (в яких зазначався інших коносамент), специфікації № 3 від 10.11.2018 (в якій вартість товарів не відповідає вартості, що зазначена в інвойсах) та повідомлено про неможливість надання інших документів. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю зі зазначенням номерів відповідних МД, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 6,15 дол. США / кг нетто, тому митну вартість скориговано до цього рівня. Крім того зазначено, що заявлений гонорар адвокату Лончак Т.І. є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.

Ухвалою суду від 24.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів. Наступне підготовче засідання призначено на 07.08.2019 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 07.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.08.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні 19.08.2019 оголошено перерву до 05.09.2019 о 12:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що між ТОВ Імпорт Траст-Компані (Україна) (Покупець) та Riian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (Продавець) 08.10.2018 укладено контракт № ІТС-003.

Відповідно до п.1.1, 1.2 контракту Продавець продає продукцію, а Покупець - приймає та оплачує товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з п.2.1, п.2.2 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до розділу 5 п.5.1 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOV Нингбо (КНР) відповідно до умов Інкотермс-2010 або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2, 6.4 контракту приймання відправленого товару здійснюється на території України; товар повинен супроводжуватися наступними документами в оригіналі: інвойс (рахунок-фактура), товарно-транспортним документом (CMR, CARNET ТГО, залізнична накладна, коносамент, авіанакладна та ін.); приймання товару проводиться за кількістю згідно відвантажувальних документів; за якістю згідно документу про якість товару.

Відповідно до п.7.4 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

12.12.2018 сторонами контракту було укладено специфікації № 5 та № 6, в яких обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовані інвойси та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР).

04.02.2019 о 17:06 годині декларантом ТОВ Хорс Брок Логістік в інтересах ТОВ Імпорт Траст-Компані на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 було подано до Одеської митниці ДФС декларацію (ЕМД) UA00060/2019/002907 від 04.02.2019, до якої додані: пакувальний лист RS-PL-121212018 від 12.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-12122012 від 12.12.2018; коносамент WMS181215030B від 19.12.2018; автотранспортна накладна 0586 02.02.2019; декларація про походження товару RS-ITC_12122018 від 12.12.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 3001/1 30.1; доповнення до контракту - специфікація № 5 від 12.12.2018; контракт від 08.10.2018 № ІТС-003; договір про надання послуг митного брокера 14/11-18 14.11; контракт на перевезення 485512 від 12.12.2018; інші некласифіковані документи (01/10 від 01.10.2018, вагова № РК-17816360 від 21.01.2019, наряд № 504 від 31.01.2019; тех. документація від 04.02.2019); висновок експерта від 04.02.2019 № 20-11/02-2019.

04.02.2019 о 17:06 годині декларантом ТОВ Хорс Брок Логістік в інтересах ТОВ Імпорт Траст-Компані на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 було подано до Одеської митниці ДФС декларацію (ЕМД) UA00060/2019/002913 від 04.02.2019, до якої додані: пакувальний лист RS-PL-121212018 від 12.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-12122012 від 12.12.2018; коносамент WMS181215030B від 19.12.2018; автотранспортна накладна 0586 02.02.2019; декларація про походження товару RS-ITC_12122018 від 12.12.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 3001/1 30.1; доповнення до контракту - специфікація № 6 від 12.12.2018; контракт від 08.10.2018 № ІТС-003; договір про надання послуг митного брокера 14/11-18 14.11; контракт на перевезення 485512 від 12.12.2018; інші некласифіковані документи (01/10 від 01.10.2018, вагова № РК-17816828 від 21.01.2019, наряд № 504 від 31.01.2019; тех. документація від 04.02.2019); висновок експерта від 04.02.2019 № 20-11/02-2019.

За результатами опрацювання вказаних декларацій митним органом направлено декларанту повідомлення, згідно яких у зв`язку із спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості були опрацьовані подані декларантом документи та встановлено, що вони не містять всіх відомостей щодо ціни та мають розбіжності. Зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; згідно коносаменту WMS181215030B від 19.12.2018 перевізником є підприємство Laman Shipping Ltd, але оплату перевезення здійснено підприємством Юні-Ламан Шиппінг (згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2018 № 485512), у зв`язку із чим запропоновано надати (за наявності) 1) 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) копію митної делкрації країни відправлення, 4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.02.2019 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем були надані листи № 06/02/2 від 06.02.2019 № 06/02, в яких зазначено про неможливість надання додаткових документів по МД UA00060/2019/002913, UA00060/2019/002907 від 04.02.2019 та проханням прийняти рішення.

07.02.2019 Одеською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2, згідно яких декларантом було додатково надано цінову довідку, копію митної декларації країни відправлення, в якій зазначено інший коносамент та не весь товар ніж заявлено; специфікацію, в якій вартість та асортимент товарів не відповідає вартості, зазначеній в інвойсі. Зазначено, що АСАУР згенеровано критерій ризику, відповідно до якого наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (8511 40 00 98 стартери) по даному підприємству № UA807000/2019/000615/2 від 31.01.2019. Рівень визначеної вартості - 6,15 дол. США / кг. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС аналогічних товарів та виявлено інформацію щодо операцій за 6,15 дол. США / кг нетто (МД № UA305200/2019/007033 від 01.02.2019, № UA807190/2019/3477 від 02.2019, № UA110190/2019/500820 від 04.02.2019, тому митну вартість скориговано до рівня 6,15 дол. США / кг.

08.02.2019 Одеською митницею ДФС винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116.

На підставі ст. 55 МК України декларант звернувся до митного органу про випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов`язання та подав ЕМД № UA500050/2019/003447, UA500050/2019/003465, у зв`язку із незгодою з отриманими картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00115, UA500060/2019/00116 від 08.02.2019, сплативши додатково 381 246,46 грн та 350 251,94 грн, відповідно, в рахунок оплати встановлених законодавством платежів через коригування Одеською митницею ДФС митної вартості товарів, після чого звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, положеннями контракту від 08.10.2018 № ІТС-003 визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 (ста вісімдесяти) днів з дати поставки товару.

12.12.2018 між сторонами контракту укладені специфікації № 5, 6, відповідно до яких постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс (пакувальний лист) RS-PL-12122018 від 12.12.2018 (т.І, а.с. 73).

Товари за UA00060/2019/002907 від 04.02.2019 (стартери редукторні для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м, нові: АТЭК DW-000 Стартер Daewoo - 400 шт; АТЭК 2101 - 000/572.37808 Стартер ВАЗ - 2500 шт; АТЭК 402-000/5732.3708 Стартер ГАЗ - 900 шт; АТЭК 406-000/5742.3708 Стартер ГАЗ - 220 шт; АТЭК 1102000 Стартер ЗАЗ - 1400 шт; АТЭК 1102-000 Стартер ЗАЗ в компл. з сумками - 400 шт; АТЭК ТАТА 24V-000 Стартер ТАТ 24В 4 кВт - 100 шт. Торговельна марка АТЭК. Країна виробництва: СТ. Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., Ltd) та за ЕМД UA00060/2019/002913 від 04.02.2019 (стартери редукторні для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м, нові: АТЭК DW-000 Привод стартера (бендикс) Daewoo - 50 шт; АТЭК 2101-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ - 750 шт; АТЭК 2110-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ - 650 шт; АТЭК 263.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (263.3798 Електромаш) - 550 шт; АТЭК 264.3708-600 Привод стартера (бедндикс) ВАЗ (264.3708 Електромаш) - 500 шт; АТЭК 29.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (29.3708 КАТЭК) - 850 шт; АТЭК 35.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (35.3708 КАТЭК) - 1500 шт; АТЭК 425.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (425.3708 БАТЭ) - 500 шт; АТЭК 426.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (426.3708 БАТЭ) - 500 шт; АТЭК 402-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ - 350 шт; АТЭК 42.3708-10-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (42.3708-10 БАТЭ) - 550 шт; АТЭК 406-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (ЗАЗ) - 350 шт; АТЭК СТ230-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (СТ230 БАТЭ) - 550 шт; АТЭК 261.3708-600 Привод стартера (бендикс) ЗАЗ (261.3708 Електромаш) - 500 шт; АТЭК МТЗ-600 Привод стартера (бендикс) МТЗ - 150 шт; АТЭК ТАТА24V-600 Привод стартера (бендикс) ТАТА24В - 80 шт; АТЭК 42.3708- 600 Привод стартера (бендикс) УАЗ (42.3708 БАТЭ) - 350 шт; АТЭК2170-000/5702.37-15 Стартер ВАЗ - 160 шт; АТЭК 2108-000/5712.3708 Стартер ВАЗ - 2900 шт; АТЭК 2110-000/5702.3708 Стартер ВАЗ (інж.) - 1100 шт; АТЭК 1102-000 Стартер ЗАЗ в комплек. с сумкам. - 200 шт; АТЭК МТЗ-000 Стартер МТЗ 12 В 2,7 кВт - 300 шт. Торговельна марка АТЭК. Країна виробництва: CN. Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., Ltd) були доставлені в Україну за рахунок позивача ТОВ Юни-Ламан Шиппинг по коносаменту WMS18121530В, на судні TASMAN, флаг Marshak Is., на підставі договору № 485512 від 12.12.2018 на транспортно-експедиційного обслуговування, та в подальшому пред`явлені до митного оформлення, яке становить предмет даного спору.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вирішуючи спір, суд враховує, що прийняте органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа №820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вважає необґрунтованими посилання митного органу на те, що в поданих документах містяться розбіжності, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті з ці товари, а саме у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Як зазначено судом вище, відповідно до п.7.4 контракту № ІТС-003 від 08.10.2018, копію якого було додано митним брокером разом із ЕМД до Одеської митниці ДФС, тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. Відтак, твердження відповідача про те, що у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, - не відповідає дійсності.

Інше зауваження митного органу полягає у тому, що згідно наданих до митного оформлення коносаментів перевізником є підприємство Laman Shipping Ltd, але оплату перевезення здійснено підприємством Юні-Ламан Шиппінг (згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2018 № 485512), що викликало сумніви у числовому значенні витрат на перевезення оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, як складової частини заявленої митної вартості товарів, оскільки зазначене могло передбачати здійснення платежів на користь третіх осіб, які не зазначені у поданих до митного оформлення документах, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

З огляду на матеріали справи, ТОВ Імпорт Траст-Компані укладено із ТОВ Юни-Ламан Шиппинг (код ЄДРПОУ 40585272) договір № 485512 від 12.12.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою: ТОВ Юни-Ламан Шиппинг - UNI-LAMAN SHIPPING, LIMITED (UNI-LAMAN SHIPPING, LTD). Місцезнаходження юридичної особи 65082, Одеська обл., місто Одеса, ВІЙСЬКОВИЙ УЗВІЗ, будинок 12, офіс 401.

Згідно п. 7 ст. 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (гамбурзькі правила) коносамент - це документ, який підтверджує договір морського перевезення, приймання вантажу перевізником.

У наданому Одеській митниці коносаменті WMS18121530B (OCEAN BILL OF LADING) зазначено LAMAN SHIPPING LTD, 12 VOENNIY SPUCK STR, ODESSA, 65082, UKRAINE.

Згідно матеріалів справи, в грудні 2016 р. між ТОВ ЛАМАН ШИПИНГ та ТОВ ЮНІ-ЛАМАН ШИППИНГ укладений договір № 1355 (т.І, а.с.124-129) про транспортно-експедиторське обслуговування, за яким ТОВ ЛАМАН ШИПИНГ зобов`язалося за рахунок ТОВ ЮНІ-ЛАМАН ШИППИНГ організовувати траспортно-експедиторське обслуговування.

При цьому до митного органу були надані довідки від 30.01.2019 №№ 3001 та 3001/1 UNI-LAMAN SHIPPING LTD (ООО "ЮНИ-ЛАМАН ШИППИНГ ) про вартість морських перевезень із Ningbo в Одесу на умовах FOB контейнерів NCNU8890586 та RFCU5073617 масою брутто 25 871,750 кг та 25 998,940 кг, відповідно, з вантажем (STARTER) по коносаменту WMS18121530B, яка склала 48285 грн та 48285 грн, відповідно.

Відтак, зауваження відповідача про те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена бо підлягала сплаті за товар, що в свою чергу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, є необґрунтованими. До митного оформлення була надана документація, яка вичерпно підтверджувала митну вартість імпортованого товару та не викликає сумнівів у її достовірності.

Судом встановлено та убачається з матеріалів справи, що декларантом під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

При цьому до ЕМД митним брокером були додані копії висновків експерта від 04.02.2019 № 20-10/02-2019, № 20-11/02-2019, в яких викладено дослідження, наведено ринкову вартість (мін-макс) стартерів редукторів для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м ТМ АТЕК, країна виробництва: Китай, Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., LTD, розмір якої є меншим, ніж скориговано митним органом.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що вартість товару також може змінюватися в залежності від обсягу постачання, оскільки продавцем на великих обсягах надаються відповідні знижки. У зв`язку із цим співставлення ціни на товари, що імпортуються за різними обсягами постачання не є релевантним джерелом інформації кінцевої ціни товарів. Фактично ж сплачена ціна за договором по конкретній поставці зазначається у специфікаціях по кожній поставці, які є невід`ємною частиною договору.

При цьому позивачем раніше до митних органів подавалися наступні декларації: UA807170/2018/058780 від 30.11.2018, UA807170/2018/057721 від 23.11.2018, UA500060/2019/000176 від 04.01.2019, за якими розмитнювалися аналогічні та ідентичні товари: стартери та реле стартера за цінами (в середньому 3,67 дол. США за кг). Незначні розбіжності у вартості товарів у ВМД пов`язані з тим, що вартість у інвойсах визначається за одиницю продукції і залежить від найменування та призначення (стартер на ВАЗ та стартер на інші моделі авто відрізняються вартістю), тому в залежності від того, яких стартерів (дорожчих чи дешевших) у конкретній партії більше, ціна в перерахунку на кілограми може відрізнятися.

Отже у митного органу була наявна в розпорядженні інформація щодо митного оформлення (декларування) товарів заявлених до митного оформлення позивачем за митною вартістю визначеною позивачем за основним методом. При цьому митним органом не було здійснено будь-яких коригувань митної вартості, що були задекларовані у МД UA807170/2018/058780 від 30.11.2018, UA807170/2018/057721 від 23.11.2018, UA500060/2019/000176 від 04.01.2019.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

У ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску).

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України , будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пунктів 1 частини 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 10 000 грн в акті від 12.08.2019 б/н приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 01 від 11.02.2019 зазначено наступне: вивчення та збір письмових доказів: 2000 грн (3 години х 500 грн); складання позовної заяви - 3000 грн (6 годин х 500 грн); вивчення відзиву відповідача та складання відповіді на відзив - 1000 грн (2 години х 500 грн); участь в судових засіданнях - 4000 грн (2000 грн / год х 30 хв., 30 хв., 1 год.).

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вищезазначеної норми відповідачем у відзиві надано суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, згідно якого заявлений розмір витрат є неспівмірним та не відповідає середній сумі відшкодування витрат на правову допомогу по Україні.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи представників сторін, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 5000 грн.

Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 10 972,48 грн, позивачу у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Одеської митниці ДФС судові витрати в розмірі 15 972,48 грн.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що заявлені позивачем у даному позові вимоги є вимогами немайнового характеру, у зв`язку із чим відповідач заперечує проти заявленої до компенсації суми сплаченого позивачем судового збору.

Так, в постанові від 14.05.2019 по справі № 826/8432/18, а також в низці рішень по іншим справам, Верховний Суд зазначив, що ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів. Сума, яку необхідно доплатити для випуску товарів у вільний обіг, є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову.

Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішень про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача в загальному розмірі 731 498,40 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру, яка обкладається судовим збором в розмірі 10 972,48 грн (1,5% від 731 498,40 грн).

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані (78548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69; 61040, м. Харків, вул. Беркоса, 86-А; 42495453) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21А; 39441717) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані судові витрати у розмірі 15 972, 48 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2019.

Суддя І.В. Завальнюк