Постанова

від 21.01.2020 по справі 520/3661/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 520/3661/19 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю представника позивача - Лончак Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2019 року ТОВ Імпорт Траст-Компані звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2019 роз`єднав у самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Харківської митниці ДФС, Одеської митниці ДФС і позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2, карток відмови в прийнятті митих декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116 - виділив в окреме (самостійне) провадження.

Відділом з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду зазначеному провадженню присвоєно новий номер справи № 520/3661/19.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.04.2019 справу № 520/3661/19 передав до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до статей 25, 26 КАС України.

21.05.2019 матеріали справи № 520/3661/19 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду і в результати автоматичного розподілу справ між суддями головуючим по даній справі визначено суддю Завальнюка І.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначалось, що між ТОВ Імпорт Траст-Компані (Україна) (Покупець) та Riian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (Продавець) 08.10.2018 укладено контракт № ІТС-003, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує товар у кількості та по ціні, вказаним у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. На підставі проформи № специфікацій, відповідно до умов договору ТОВ Імпорт Траст-Компані придбало товар і для митного оформлення товару митним брокером були подані до Одеської митниці ДФС електронні митні декларації № UA00060/2019/002907 та UA00060/2019/002913 від 04.02.2019 із визначенням вартості за першим методом - за ціною договору, додавши пакет супровідних документів.

Однак за результатами опрацювання поданих ЕМД та документів відповідачем винесені спірні картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116 та прийняті рішення про коригування митної вартості від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2, якими митну вартість товару визначено за другорядним методом (резервним) на рівні 6,15 дол. США за кг. При цьому документи, які підтверджували визначення факту договірної ціни були надані відповідачу у необхідному обсязі. Відповідач не надав жодного доказу того, що ТОВ Імпорт Траст-Компані занижено митну вартість товарів, що ввозилися на територію України; не навів фактів передбачених частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу при митному оформленні товару; не обґрунтував невизнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вже поданих документів тощо. Зазначив, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та карток відмови.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 вересня 2019 року визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, №UА500000/2019/000247/2.

Визнав протиправними та скасував картки відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116.

Стягнув з бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані судові витрати у розмірі 15 972, 48 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві грн 48 коп).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, митний орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти;

- аргументація митного органу в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР;

- посилання митного органу на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689;

- твердження апелянта, що в інвойсах відсутня інформація щодо конкретного числового значення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини ціни.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що між ТОВ Імпорт Траст-Компані (Україна) (Покупець) та Riian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (Продавець) 08.10.2018 укладено контракт № ІТС-003.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 контракту Продавець продає продукцію, а Покупець - приймає та оплачує товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

На підставі розділу 5 пункту 5.1 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOV Нингбо (КНР) відповідно до умов Інкотермс-2010 або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід`ємною частиною.

За правилами пунктів 6.1, 6.2, 6.4 контракту приймання відправленого товару здійснюється на території України; товар повинен супроводжуватися наступними документами в оригіналі: інвойс (рахунок-фактура), товарно-транспортним документом (CMR, CARNET ТГО, залізнична накладна, коносамент, авіанакладна та ін.); приймання товару проводиться за кількістю згідно відвантажувальних документів; за якістю згідно документу про якість товару.

За змістом пункту 7.4 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

12.12.2018 сторонами контракту було укладено специфікації № 5 та № 6, в яких обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформовані інвойси та поставлено покупцю товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

04.02.2019 о 17:06 годині декларантом ТОВ Хорс Брок Логістік в інтересах ТОВ Імпорт Траст-Компані на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 було подано до Одеської митниці ДФС декларацію (ЕМД) UA00060/2019/002907 від 04.02.2019, до якої додані: пакувальний лист RS-PL-121212018 від 12.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-12122012 від 12.12.2018; коносамент WMS181215030B від 19.12.2018; автотранспортна накладна 0586 02.02.2019; декларація про походження товару RS-ITC_12122018 від 12.12.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 3001/1 30.1; доповнення до контракту - специфікація № 5 від 12.12.2018; контракт від 08.10.2018 № ІТС-003; договір про надання послуг митного брокера 14/11-18 14.11; контракт на перевезення 485512 від 12.12.2018; інші некласифіковані документи (01/10 від 01.10.2018, вагова № РК-17816360 від 21.01.2019, наряд № 504 від 31.01.2019; тех. документація від 04.02.2019); висновок експерта від 04.02.2019 № 20-11/02-2019.

04.02.2019 о 17:06 годині декларантом ТОВ Хорс Брок Логістік в інтересах ТОВ Імпорт Траст-Компані на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018 було подано до Одеської митниці ДФС декларацію (ЕМД) UA00060/2019/002913 від 04.02.2019, до якої додані: пакувальний лист RS-PL-121212018 від 12.12.2018; рахунок-фактура (інвойс) RS-ІТС-12122012 від 12.12.2018; коносамент WMS181215030B від 19.12.2018; автотранспортна накладна 0586 02.02.2019; декларація про походження товару RS-ITC_12122018 від 12.12.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 3001/1 30.1; доповнення до контракту - специфікація № 6 від 12.12.2018; контракт від 08.10.2018 № ІТС-003; договір про надання послуг митного брокера 14/11-18 14.11; контракт на перевезення 485512 від 12.12.2018; інші некласифіковані документи (01/10 від 01.10.2018, вагова № РК-17816828 від 21.01.2019, наряд № 504 від 31.01.2019; тех. документація від 04.02.2019); висновок експерта від 04.02.2019 № 20-11/02-2019.

За наслідками опрацювання вказаних декларацій митним органом направлено декларанту повідомлення, згідно яких у зв`язку із спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості були опрацьовані подані декларантом документи та встановлено, що вони не містять всіх відомостей щодо ціни та мають розбіжності. Зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; згідно коносаменту WMS181215030B від 19.12.2018 перевізником є підприємство Laman Shipping Ltd, але оплату перевезення здійснено підприємством Юні-Ламан Шиппінг (згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2018 № 485512), у зв`язку із чим запропоновано надати (за наявності) 1) 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) копію митної декларації країни відправлення, 4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

06.02.2019 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем були надані листи № 06/02/2 від 06.02.2019 № 06/02, в яких зазначено про неможливість надання додаткових документів по МД UA00060/2019/002913, UA00060/2019/002907 від 04.02.2019 та проханням прийняти рішення.

07.02.2019 Одеською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 №№ UА500000/2019/000246/2, № UА500000/2019/000247/2, згідно яких декларантом було додатково надано цінову довідку, копію митної декларації країни відправлення, в якій зазначено інший коносамент та не весь товар ніж заявлено; специфікацію, в якій вартість та асортимент товарів не відповідає вартості, зазначеній в інвойсі. Зазначено, що АСАУР згенеровано критерій ризику, відповідно до якого наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (8511 40 00 98 стартери) по даному підприємству № UA807000/2019/000615/2 від 31.01.2019. Рівень визначеної вартості - 6,15 дол. США / кг. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС аналогічних товарів та виявлено інформацію щодо операцій за 6,15 дол. США / кг нетто (МД № UA305200/2019/007033 від 01.02.2019, № UA807190/2019/3477 від 02.2019, № UA110190/2019/500820 від 04.02.2019, тому митну вартість скориговано до рівня 6,15 дол. США / кг.

08.02.2019 Одеською митницею ДФС винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.02.2019 №№ UА500060/2019/00115, UА500060/2019/00116.

Згідно зі статтею 55 МК України декларант звернувся до митного органу про випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов`язання та подав ЕМД №№ UA500050/2019/003447, UA500050/2019/003465, у зв`язку із незгодою з отриманими картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00115, UA500060/2019/00116 від 08.02.2019, сплативши додатково 381 246,46 грн та 350 251,94 грн, відповідно, в рахунок оплати встановлених законодавством платежів через коригування Одеською митницею ДФС митної вартості товарів, після чого звернувся до суду із позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Митного кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, положеннями контракту від 08.10.2018 № ІТС-003 визначено, що ціна товару включає вартість тари, пакування, маркування та завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) та встановлюється в доларах США. Оплата здійснюються покупцем шляхом банківського переказу 180 (ста вісімдесяти) днів з дати поставки товару.

12.12.2018 між сторонами контракту укладені специфікації № 5, 6, відповідно до яких постачальник зобов`язався поставити покупцеві товари різного асортименту, та надав Інвойс (пакувальний лист) RS-PL-12122018 від 12.12.2018.

Товари за № UA00060/2019/002907 від 04.02.2019 (стартери редукторні для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м, нові: АТЭК DW-000 Стартер Daewoo - 400 шт.; АТЭК 2101 - 000/572.37808 Стартер ВАЗ - 2500 шт; АТЭК 402-000/5732.3708 Стартер ГАЗ - 900 шт; АТЭК 406-000/5742.3708 Стартер ГАЗ - 220 шт; АТЭК 1102000 Стартер ЗАЗ - 1400 шт; АТЭК 1102-000 Стартер ЗАЗ в компл. з сумками - 400 шт; АТЭК ТАТА 24V-000 Стартер ТАТ 24В 4 кВт - 100 шт. Торговельна марка АТЭК. Країна виробництва: СТ. Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., Ltd) та за ЕМД UA00060/2019/002913 від 04.02.2019 (стартери редукторні для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м, нові: АТЭК DW-000 Привод стартера (бендикс) Daewoo - 50 шт; АТЭК 2101-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ - 750 шт; АТЭК 2110-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ - 650 шт; АТЭК 263.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (263.3798 Електромаш) - 550 шт; АТЭК 264.3708-600 Привод стартера (бедндикс) ВАЗ (264.3708 Електромаш) - 500 шт; АТЭК 29.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (29.3708 КАТЭК) - 850 шт; АТЭК 35.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (35.3708 КАТЭК) - 1500 шт; АТЭК 425.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (425.3708 БАТЭ) - 500 шт; АТЭК 426.3708-600 Привод стартера (бендикс) ВАЗ (426.3708 БАТЭ) - 500 шт; АТЭК 402-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ - 350 шт; АТЭК 42.3708-10-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (42.3708-10 БАТЭ) - 550 шт; АТЭК 406-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (ЗАЗ) - 350 шт; АТЭК СТ230-600 Привод стартера (бендикс) ГАЗ (СТ230 БАТЭ) - 550 шт; АТЭК 261.3708-600 Привод стартера (бендикс) ЗАЗ (261.3708 Електромаш) - 500 шт; АТЭК МТЗ-600 Привод стартера (бендикс) МТЗ - 150 шт; АТЭК ТАТА24V-600 Привод стартера (бендикс) ТАТА24В - 80 шт; АТЭК 42.3708- 600 Привод стартера (бендикс) УАЗ (42.3708 БАТЭ) - 350 шт; АТЭК2170-000/5702.37-15 Стартер ВАЗ - 160 шт; АТЭК 2108-000/5712.3708 Стартер ВАЗ - 2900 шт; АТЭК 2110-000/5702.3708 Стартер ВАЗ (інж.) - 1100 шт; АТЭК 1102-000 Стартер ЗАЗ в комплек. с сумкам. - 200 шт; АТЭК МТЗ-000 Стартер МТЗ 12 В 2,7 кВт - 300 шт. Торговельна марка АТЭК. Країна виробництва: CN. Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., Ltd) були доставлені в Україну за рахунок позивача ТОВ Юни-Ламан Шиппинг по коносаменту WMS18121530В , на судні TASMAN, флаг Marshak Is., на підставі договору № 485512 від 12.12.2018 на транспортно-експедиційного обслуговування, та в подальшому пред`явлені до митного оформлення, яке становить предмет даного спору.

На підставі статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За правилами частини 1 статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

За змістом частин 1 - 3 статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підставі частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За правилами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362.

За змістом пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

На підставі частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

На підставі статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Отже, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Крім того, за правилами частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Слід зазначити, що прийняті органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Однак, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа №820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів вважає правильним відхилення судом першої інстанції доводів відповідача, що в поданих документах містяться розбіжності, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарі та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті з ці товари, а саме у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Так, згідно з пунктом 7.4 контракту № ІТС-003 від 08.10.2018, копію якого було додано митним брокером разом із ЕМД до Одеської митниці ДФС, тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару. Однак, тезис митного органу про те, що у наданих документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, - не відповідає дійсності.

Наступний довід митного органу зводиться до того, що відповідно до наданих до митного оформлення коносаментів перевізником є підприємство Laman Shipping Ltd, але оплату перевезення здійснено підприємством Юні-Ламан Шиппінг (згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.12.2018 № 485512), що викликало сумніви у числовому значенні витрат на перевезення оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, як складової частини заявленої митної вартості товарів, оскільки зазначене могло передбачати здійснення платежів на користь третіх осіб, які не зазначені у поданих до митного оформлення документах, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Імпорт Траст-Компані укладено із ТОВ Юни-Ламан Шиппинг (код ЄДРПОУ 40585272) договір № 485512 від 12.12.2018 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою: ТОВ Юни-Ламан Шиппинг - UNI-LAMAN SHIPPING, LIMITED (UNI-LAMAN SHIPPING, LTD). Місцезнаходження юридичної особи 65082, Одеська обл., місто Одеса, ВІЙСЬКОВИЙ УЗВІЗ, будинок 12, офіс 401.

На підставі пункту 7 статті 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (гамбурзькі правила) коносамент - це документ, який підтверджує договір морського перевезення, приймання вантажу перевізником.

У наданому Одеській митниці коносаменті WMS18121530B (OCEAN BILL OF LADING) зазначено LAMAN SHIPPING LTD, 12 VOENNIY SPUCK STR, ODESSA, 65082, UKRAINE.

У грудні 2016 року між ТОВ ЛАМАН ШИПИНГ та ТОВ ЮНІ-ЛАМАН ШИППИНГ укладений договір № 1355 про транспортно-експедиторське обслуговування, за яким ТОВ ЛАМАН ШИПИНГ зобов`язалося за рахунок ТОВ ЮНІ-ЛАМАН ШИППИНГ організовувати траспортно-експедиторське обслуговування.

Водночас до митного органу були надані довідки від 30.01.2019 №№ 3001 та 3001/1 UNI-LAMAN SHIPPING LTD (ООО "ЮНИ-ЛАМАН ШИППИНГ ) про вартість морських перевезень із Ningbo в Одесу на умовах FOB контейнерів NCNU8890586 та RFCU5073617 масою брутто 25 871,750 кг та 25 998,940 кг, відповідно, з вантажем (STARTER) по коносаменту WMS18121530B, яка склала 48 285 грн та 48 285 грн, відповідно.

Отже, тезис митного органу про те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена оскільки підлягала сплаті за товар, що в свою чергу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, є необґрунтованими. До митного оформлення була надана документація, яка вичерпно підтверджувала митну вартість імпортованого товару та не викликає сумнівів у її достовірності.

В ході судового розгляду встановлено, що декларантом під час проходження процедури митного оформлення товарів надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Водночас, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Також до ЕМД митним брокером були додані копії висновків експерта від 04.02.2019 № 20-10/02-2019, № 20-11/02-2019, в яких викладено дослідження, наведено ринкову вартість (мін-макс) стартерів редукторів для пуску двигунів внутрішнього згоряння для легкових а/м ТМ АТЕК, країна виробництва: Китай, Виробник: RUIAN RUISHEN IMPORT & EXPORT TRADING CO., LTD, розмір якої є меншим, ніж скориговано митним органом.

В судовому засіданні суду апеляційного інстанції представник позивача пояснювала, що вартість товару також може змінюватися в залежності від обсягу постачання, оскільки продавцем на великих обсягах надаються відповідні знижки. У зв`язку із цим співставлення ціни на товари, що імпортуються за різними обсягами постачання не є релевантним джерелом інформації кінцевої ціни товарів. Фактично ж сплачена ціна за договором по конкретній поставці зазначається у специфікаціях по кожній поставці, які є невід`ємною частиною договору.

Крім того, позивачем раніше до митних органів подавалися наступні декларації: № UA807170/2018/058780 від 30.11.2018, № UA807170/2018/057721 від 23.11.2018, № UA500060/2019/000176 від 04.01.2019, за якими розмитнювалися аналогічні та ідентичні товари: стартери та реле стартера за цінами (в середньому 3,67 дол. США за кг). Незначні розбіжності у вартості товарів у ВМД пов`язані з тим, що вартість у інвойсах визначається за одиницю продукції і залежить від найменування та призначення (стартер на ВАЗ та стартер на інші моделі авто відрізняються вартістю), тому в залежності від того, яких стартерів (дорожчих чи дешевших) у конкретній партії більше, ціна в перерахунку на кілограми може відрізнятися.

Відтак у митного органу була наявна в розпорядженні інформація щодо митного оформлення (декларування) товарів заявлених до митного оформлення позивачем за митною вартістю визначеною позивачем за основним методом. При цьому митним органом не було здійснено будь-яких коригувань митної вартості, що були задекларовані у МД UA807170/2018/058780 від 30.11.2018, UA807170/2018/057721 від 23.11.2018, UA500060/2019/000176 від 04.01.2019.

Отже, доводи митниці, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митними деклараціями документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Жодних переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані розміру витрат правничої допомоги в сумі 5 000 грн апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-УІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-УІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови поверненню тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 дійшов висновків про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд погодився, що в висновками апеляційного суду про те, що наявні в матеріалах справи акт, платіжне доручення про сплату коштів, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не с безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмір з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Також Європейській суд з прав людини дійшов до висновків про те, що у випадку якщо підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 10 000 грн в акті від 12.08.2019 б/н приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 01 від 11.02.2019 зазначено наступне: вивчення та збір письмових доказів: 2 000 грн (3 години х 500 грн); складання позовної заяви - 3 000 грн (6 годин х 500 грн); вивчення відзиву відповідача та складання відповіді на відзив - 1 000 грн (2 години х 500 грн); участь в судових засіданнях - 4 000 грн (2 000 грн / год. х 30 хв., 30 хв., 1 год.).

У відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах Баришевський проти України від 26.02.2015, заява № 71660/11 (п.95) , Гімайдуліна та інші проти України від 10.12.2009 року ( п.п.34-36) , Двойних проти України від 12.10.2006 року, заява 72277/01 (п.80), Меріт проти України від 30.03.2004 року (п.88), Суд зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, колегія суддів, враховуючи, що прийняття контролюючим органом рішень про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача в загальному розмірі 731 498,40 грн, з огляду на ступінь складності справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, значення справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, зазначає про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо достатнього і співмірного розміру витрат правничої допомоги в сумі 5 000 грн.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти апеляційний суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Аргументація митного органу в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР не враховується, оскільки судом першої інстанції встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 73081893.

Безпідставними також є посилання митного органу на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 81180311.

Щодо тверджень апелянта про відсутність в інвойсах інформації щодо конкретного числового значення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини ціни, варто зазначити що наявність таких даних в інвойсах не передбачена жодними нормами законодавства, інвойси надаються позивачу продавцем товару, відповідальність за внесені дані в цей документ несе продавець та інвойси містять всю необхідну інформацію для визначення митної вартості товару, зокрема, найменування, його кількість та ціна за одиницю, повна вартість, умови поставки та ці інформація відповідає всім іншим документам, поданим під час розмитнення товару, тобто, розбіжності, в даному випадку, відсутні.

Крім того, вказані обставини не виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 80269231.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт Траст-Компані є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 520/3661/19 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 23 січня 2020 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: А.Г. Федусик