Ухвала

від 11.09.2019 по справі 460/2180/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

11 вересня 2019 року м. Рівне №460/2180/19

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали позовної заяви члена Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району Бурчені Валентини ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації та Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Бороденко Іванни Василівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення та записів, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району Бурчені Валентини ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Рівненської обласної державної адміністрації (далі іменується - відповідач 1) та Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Бороденко Іванни Василівни (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 щодо проведення реєстрації змін до Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району (ідентифікаційний код: 23303239, адреса: 34710, Рівненська область, Корецький район, с. Устя) шляхом реєстрації Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району в новій редакції;

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції №315 від 12.04.2019 стосовно реєстрації статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району в новій редакції з новою юридичною назвою;

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бороденко Іванни Василівни про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району, на підставі якого внесено записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15971050009000335 та №15971070010000335 від 19.04.2019;

визнати протиправними та скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15971050009000335 та №15971070010000335 від 19.04.2019, що внесені державним реєстратором Бороденко Іванною Василівною щодо державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи - Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району.

У відповідності до вимог пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів виконавчого комітету від 25.09.1991 №173 Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель вирішено зареєструвати статут Релігійної громади Української Православної Церкви у населеному пункті: …с. Устя… Корецького району. Це підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади №217.

Як стверджує позивач, членами Релігійної громади у відповідності до положень Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та Статуту Релігійної громади буди проведені загальні збори членів релігійної громади - Парафіяльні збори, якими прийнято рішення про залишення Релігійної громади в лоні Української Православної Церкви.

Однак, 12 квітня 2019 року Рівненською ОДА ухвалено Розпорядження №315 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції , яким зареєстровано статут Релігійної громади в новій редакції з новою юридичною назвою: Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичної парафії рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Устя Корецького району Рівненської області .

На підставі вказаного розпорядження державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесено відповідні записи.

Отже, предметом спору є правомірність рішення органу виконавчої влади - Рівненської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної організації (позивача) у новій редакції. Проте, таке рішення оскаржується саме з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи та визначаються статутом, на підставі якого діє релігійна громада. Як встановлено з позовної заяви, позивач пов`язує проведену реєстрацію змін до статуту, власне з незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

Фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідачів щодо реєстрації змін до статуту, як дії осіб, які прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали відповідну заяву та документи відповідачам.

Суд зазначає, що статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Окрім зазначеного, стаття 5 КАС України регламентує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з наведеного, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Порушене право, в свою чергу, підлягає захисту в суді з суворим дотриманням принципу спеціалізації.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Спір, що виник між сторонам у даній справі, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач 1, приймаючи оскаржуване розпорядження, хоч і мав владні-управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції), проте здійснена реєстрація обумовлена наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту.

Отже, наданню правової оцінки розпорядженню Рівненської обласної державної адміністрації, а в подальшому діям державного реєстратора, передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку спір виник саме між засновниками, членами Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У зв`язку з цим суд вважає, що спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №806/3462/14 (адміністративне провадження №К/9901/4706/18).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи суб`єктний склад сторін спору, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом члена Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району Бурчені Валентини ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації та Державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації Бороденко Іванни Василівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення та записів - відмовити.

Роз`яснити члену Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району Бурчені Валентині ОСОБА_2 , що відповідно до частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію даної ухвали надіслати члену Релігійної громади Української Православної Церкви с. Устя Корецького району Бурчені Валентині ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 11.09.2019.

Суддя Недашківська К.М.