Рішення

від 01.04.2019 по справі 826/10950/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 квітня 2019 року № 826/10950/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Св-Транс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

за участю представників:

позивача - адвокат Розов О.С.;

відповідачів - Павленко С.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Св-Транс" до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації за період 2017 рік (реєстраційний номер 9298569219) та податкової декларації за період 1 квартал 2018 року (реєстраційний номер 9086539018);

- зобов`язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру платників єдиного податку щодо ТОВ "Авто-Св-Транс.

Увалами суду: від 20.11.2018 - позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті; від 10.12.2019 - залучено до участі в адміністративній справі №826/10950/18 Головне управління ДФС у м. Києві в якості відповідач, встановлено строки для подання заяв по суті; від 11.02.2019 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не прийнято податкову декларацію платника єдиного податку за І квартал 2018 року з підстав зазначенням недостовірного обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період", оскільки платник у відповідному періоді не перебував на спрощеному режимі оподаткування. На думку представника позивача, декларація відповідала вимогам Податкового кодексу України, в тому числі й щодо зазначення вказаного реквізиту, тому податкова декларації підлягала прийняттю.

Під час судового розгляду справи представник позивача вимоги підтримав.

Відповідачем - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано відзив, в якому позовні вимоги заперечуються. Підставами відмови в позові зазначено, що згідно з інформації в Інформаційній систем "Податковий блок" ТОВ "Авто-Св-Транс" з моменту державної реєстрації знаходиться на загальній системі оподаткування, платником єдиного податку зареєстровано не було.

Відповідач - ГУ ДФС у м. Києві, правом на подання заяв по суті не скористався.

Судом відмовлено в прийнятті заяви про зміну предмета спору, оскільки, на думку суду, позивачем змінювався не лише предмет, а й підстави позову, що не відповідає вимогам статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час судового розгляду справи представник відповідачів підтримав відзив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши заяви по суті, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Позивачем подано 08.05.2018 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку за 1 квартал 2018 року, яка була зареєстрована за №9086539018.

Позивачем отримано повідомлення від 14.06.2018 про відмову в прийнятті звітності від 10.05.2018 року за №13167/10-26-59-12-02-37, згідно з яким ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів у поданій ТОВ "Авто-Св-Транс" податковій декларації платника єдиного податку за І квартал 2018 року, яка була прийнята 08.05.2018 за №9086539018, вважається неподаною у зв`язку із порушенням вимог нормативно-правових актів: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту звітний (податковий) період (пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України), оскільки в зазначеному звітному періоді платник не перебував на спрощеному режимі оподаткування.

До позову додано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2017 рік. Згідно з квитанцією №2 декларації присвоєно реєстраційний номер 9298569219, декларація доставлена до ДПІ у Швченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 09.02.2018.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 48.1-48.2 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

За змістом наведених норм, одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Податковий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу (наприклад, постанова Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Згідно зі статтею 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункт 296.4), форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 296.9).

Подана позивачем податкова декларація платника єдиного податку за 1 квартал 2018 року була зареєстрована контролюючим органом за №9086539018. Відповідач визнав декларацію неподаною в зв`язку із порушенням вимог нормативно-правових актів, оскільки в декларації зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період", в той час як у звітному періоді платник податків не перебував на спрощеному режимі оподаткування.

Підставою для такого висновку згідно з відзивом вказано інформацію в ІС "Податковий блок", за якою позивач у відповідному періоді не був платником єдиного податку.

Інших доказів, які б підтверджували підставу для неприйняття податкової декларації платника єдиного податку за 1 квартал 2018 року відповідачами не надано, про їх існування суд не повідомлено, клопотань про витребування не заявленою що позивач не перебував на спрощеному режимі оподаткування.

Представником відповідача не заперечено неприйняття податкової декларації за 2017 рік 9298569219 з підстав зазначених у відзиві - позивач не перерубував на обліку як платник єдиного податку.

Позивачем на підтвердження реєстрації платником єдиного податку надано копію свідоцтва платника єдиного податку серії А в„– 891480, виданого у вересні 2013 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до листа ГУ ДФС У Дніпропетровській області №28601/10 04-36-12-23-16 від 23.05.2018 ТОВ "Авто-СВ-Транс" зареєстровано платником єдиного податку з 01.10.2013 року, свідоцтво про реєстрацію платником єдиного податку було видане Дніпровською об`єднаною ДПІ 20.09.2013 року.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Представник відповідачів не зазначав про існування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку серії А в„– 891480.

З огляду на те, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій щодо неприйняття податкових декларацій, водночас під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача свідоцтва платника єдиного податку, відносно якого відсутнє рішення про його анулювання, що давало право ТОВ "Авто-СВ-Транс" подавати декларації в якості платника єдиного податку за 2017 рік, І квартал 2018 року, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття поданих декларацій. Враховуючи такий висновок суду, зазначені декларації підлягають прийняттю датою їх подання.

Щодо позовних вимог про зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру платників єдиного податку щодо ТОВ "Авто-Св-Транс", то суд вважає таку вимогу необґрунтованою. Судом встановлено, що ТОВ "Авто-Св-Транс" є платником єдиного податку на підставі свідоцтва платника єдиного податку серії А № 891480 , виданого у вересні 2013 року. Підставою для нереєстрації податкової накладної слугувала інформація з ІС "Податковий блок". Доказів виключення позивача з Єдиного реєстру платників єдиного податку сторонами не надано.

З огляду на встановлені обставини, зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 (платіжне доручення №1095 від 11.07.2018 р.) та 1762,00 (платіжне доручення №1098 від 12.07.2018 р.), за дві немайнові вимоги.

Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним неприйняття Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Св-Транс": за 2017 рік (реєстраційний номер 9298569219); за період І квартал 2018 року (реєстраційний номер 9086539018).

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Св-Транс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Св-Транс" (ідентифікаційний код 37976113, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Тимофія Шамрила, будинок 12, квартира 123).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39561761, місцезнаходження: 03056, місто Київ, провулок Політехнічний, будинок 5а).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст складено 09 вересня 2019 року.

Суддя В.А. Донець