Рішення

від 11.09.2019 по справі 826/16284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2019 року № 826/16284/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтахім

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дельтахім звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2014 № 100260002/2014/230034/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2014, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 зазначені вище рішення скасовано, а справу - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, звернув увагу на наступне:

…попередніми судовими інстанціями були встановлені не всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи та не надана належна правова оцінка обставинам, на які посилався відповідач.

Так, суди залишили поза увагою посилання відповідача на те, що в доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) №11 від 29.08.2014 року, проформі інвойс №2001249556 від 01.09.2014 року та платіжному дорученні №89 від 05.09.2014 року вартість товару зазначена 13800 EUR, а в митній декларації № 100260002/2014/171447 від 15.09.2014 року та рахунку-фактурі (інвойс) №2001254403 митна вартість зазначена в сумі 13432 EUR".

Таким чином, під час нового розгляду справи необхідно дослідити зазначені докази та встановити, чи мав відповідач на підставі поданих документів обґрунтований сумнів щодо правильності задекларованої митної вартості товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2017 адміністративну справу прийнято до провадження, а також запропоновано сторонам надати суду пояснення та документи (докази) щодо обставин, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 по даній справі. Ухвалою від 11.09.2019 допущено заміну відповідача на правонаступника - Київську міську митницю ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано інший, аніж основний, метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Під час нового розгляду справи позивачем подано пояснення по справі, в яких зазначається, що розбіжності у вартості товару, що зазначена у договорі та митній декларації пов`язана із специфікої імпортованої рідини, а саме: співвідношення ваги та об`єму залежить від температурних показників, умов збереження, погодних та інших умов). При цьому, за умовами контракту допускається відхил у співвідношенні ваги та об`єму товару +/- 10%.

Відповідач до суду першої інстанції заперечень не подав, зі змісту апеляційної та касаційної скарги вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки вважає що у поданих декларантом документах були встановлені розбіжності, що і призвело у подальшому до коригування митної вартості.

Під час нового розгляду справи додаткових пояснень від відповідача до суду першої інстанції не надходило. Судом встановлено наступне.

На підставі Договору № DELTACHIM 2013 від 29.11.2013, що укладений між німецькою компанією BASF SE та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТАХІМ , останнім імпортовано на митну територію України продукт метілацетат сирий (торгівельна марка Methyl acetate crude ).

На підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару позивачем надано до митного оформлення разом з митною декларацією № 100260002/2014/171447 наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (125/2013/0001676);

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) (0000269);

- рахунок-фактуру (інвойс) №2001254403;

- рахунок-проформу (2001249556);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №11;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № DELTACH1M 2013 від 29.11.2013;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (2730);

- інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (2730);

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (2730);

- сертифікат про проходження товару загальної форми (7/180568/1);

- копія митної декларації країни відправлення № 14DE665404009621Е6.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В наданих декларантом документах встановлено наступні розбіжності: в рахунку-проформі зазначені умови поставки FCA Ludwigshafen , які відрізняються від умов поставки вказаних в інвойсі СРТ Зазим`є ; дата митної декларації країни відправлення 14.09.2014 року, а в гр. 44 митної декларації зазначено 11.09.2014 року; наданий прайс-лист складений українським підприємством ТОВ Басф , а не виробником товару.

З огляду на вищевказані розбіжності Митницею витребувано у Товариства додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Додаткові документи декларантом подано не було, у зв`язку з чим 17.09.2014 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230034/1, яким митну вартість імпортованих товарів скориговано на рівні 0,78 Євро за одиницю. Митна вартість товарів визначена за методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі МД від 01.07.2014 № 209120000/2014/824563.

Позивач, зазначаючи, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач не мав обґрунтованого сумніву щодо митної вартості товарів, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач до митного оформлення імпортованих товарів надав повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що надані позивачем документи містять розбіжності, які позбавляють митний орган можливості погодитись з заявленою митною вартістю.

На підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Додатково витребуваних документів позивач не надавав.

Разом з тим, суд вважає передчасним витребування митним органом у позивача додаткових документів, адже згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларант зобов`язаний надавати додаткові документи на підтвердження числових значень митної вартості імпортованих товарів.

Так, доводи контролюючого органу про розбіжності в умовах поставки, що зазначені в рахунку-проформі і в інвойсі, в даному випадку, є недоречними, адже рахунок-проформа, відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 Митного кодексу України є документом, що підтверджує числові значення митної вартості виключно у випадку, якщо товар не є об`єктом купівлі продажу. В даному випадку між позивачем і нерезидентом укладено товар купівлі-продажу, чого посадовими особами контролюючого органу до уваги не прийнято.

Посилання митного органу на відправлення товару 14.09.2014 є безпідставним, адже в декларації країни відправлення № 14DE665404009621Е6 чітко зазначено дату 11.09.2014.

Стосовно твердження відповідача про те, що прайс-лист складено українським підприємством ТОВ Басф , а не виробником товару визначеним за контрактом, суд зазначає, що відповідно до роз`яснення німецької компанії БАСФ СЕ , ТОВ Басф є агентом компанії нерезидента БАСФ СЕ на території України та вповноважене здійснювати підтримку комерційної діяльності компанії БАСФ СЕ на території України, в тому числі надавати комерційну та технічну інформацію від імені нерезидента.

Щодо наявності розбіжностей у вартості товару у доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 29.08.2014 № 11, проформі інвойс від 01.09.2014 № 2001249556 та платіжному дорученні від 05.09.2014 № 89, де вартість визначена у розмірі 13 800 EUR, та у поданій митній декларації та рахунку-фактурі, яких вартість зазначена у розмірі 13 432 EUR, суд зазначає наступне.

У зазначених всіх документах ціна товару залишалась незмінною, а змінювалась лише вага товару, що пояснюється специфікою товару, а саме: рідина метилацетат може мати різне співвідношення ваги та об`єму, що залежить від температурних показників, умов збереження тощо.

Тобто, сторони за договором попередньо домовились про поставку 24 тон метилацетату, про що також свідчить здійснена позивачем передоплата 100% вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням. У подальшому, під час відвантаження товару, в залежності від того, скільки може в себе вмістити автоцистерна, визначається остаточна вага товару, яка у даному випадку була меншою, ніж попередньо обумовлена та яка була вказана у митній декларації та рахунку-фактурі.

При цьому, слід звернути увагу, що контрактом передбачено допустимий відхил у співвідношенні ваги та об`єму товару +/- 10%, що у даному випадку становить 2,7%.

Таким чином, розбіжності у зазначених документах є цілком логічними та виходять зі специфіки імпортованого товару, що також було відображено в умовах контракту.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач формально підійшов до визначення митної вартості товару та не врахував специфіку товару, що ввозиться на митну територію України. Крім того, жодна з обставин, яка викликала сумніви у відповідача, не знайшла свого підтвердження у процесі розгляду даної справи. Таким чином, контролюючим органом не було доведено наявності у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом (позивачем) митної вартості товару за основним методом, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/2300341/1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтахім (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Радгоспна, 3Б, код ЄДРПОУ 38934197) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/2300341/1 від 17.09.2014.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтахім (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Радгоспна, 3Б, код ЄДРПОУ 38934197) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) грн. 08 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов