Постанова

від 10.09.2019 по справі 620/4328/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4328/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геон Рівер" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Геон Рівер (далі - ТОВ Геон Рівер , позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29 листопада 2018 року, а саме: № 00004191400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1527403,00 грн, з яких 1221922,00 грн за основним платежем та 305481,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 00004181400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1623320,52 грн, з яких 1298656,02 грн за основним платежем та 324664,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 00004201400, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 221030,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що усі документи, що підтверджують факт укладання та належного виконання договору з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Сан-Глас (далі - ТОВ Сан-Глас , контрагент) податковому органу були надані, як наслідок, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу валових витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі ціни, внаслідок не прийняття до уваги первинних документів та пояснень платника податків, які в повному обсязі були надані при проведенні як планової, так і позапланової перевірок.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянтом зазначено, що проведеним аналізом отриманої інформації щодо пересування автошляхами України транспортних засобів, встановлено відсутність у ІС Відеоконтроль-Рубіж фактів відеофіксації транспортних засобів ТОВ Геон Рівер з державними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_3 у періоди та за маршрутами, які зазначені у товарно-транспортних накладних оформлених на транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ Сан-Глас до покупця ТОВ Геон Рівер . Також на перевірку не було надано сертифікатів якості (інших документів, що підтверджують якість товару), документів, що підтверджують комплектність продукції, документів щодо внутрішнього переміщення скла та списання його у виробництво, ПІБ матеріально-відповідальних осіб, що здійснювали відпуск даного скла. Крім того, встановлена невідповідність інформації зазначеної в ТТН при транспортуванні скла від ТОВ Сан Глас до ТОВ Геон Рівер та відсутність розумної економічної мети при придбанні скла, яке в подальшому розбивається (подрібнюється) та реалізовується нижче собівартості

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, ГУ ДФС у Чернігівській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Геон Рівер з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт № 669/14/40905414 від 08 жовтня 2018 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

п.198.1, п. 198.2 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість в розмірі 1 221 922 грн, в тому числі за: грудень 2017 року на суму 191596 грн; січень 2018 року на суму 554945 грн; лютий 2018 року на суму 89495 грн; березень 2018 року на суму 253864 грн; квітень 2018 року на суму 132022 грн; завищено від`ємне значення, що переходить до складу наступного звітного періоду в сумі 221030 грн, в тому числі, за червень 2018 року в сумі 221030 грн;

п.п.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 3 600 579 грн, в тому числі, за 2017 рік в сумі 2110914 грн, за 1 півріччя 2018 року в сумі 1489665 грн;

п.п.164.2.17 п.164.2 статті 164, п.167.1 статті 167, пп.168.1.1 п.168.1 статті 168, пп. а п.171.2 статті 171, п.176.2 статті 176 ПК України щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 597,66 грн;

п. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4.

Не погоджуючись з вищенаведеними висновками акту перевірки, позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких податковим органом була призначена повторна перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 статті 78 ПК України ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Геон Рівер з питань, правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 20 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року в частині питань, викладених у запереченні позивача.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 808/14/40905414 від 26 листопада 2018 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.198.1, п. 198.2 статті 198, п. 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 1 221 922 грн, в тому числі за: грудень 2017 року на суму 191596 грн; січень 2018 року на суму 554945 грн; лютий 2018 року на суму 89495 грн; березень 2018 року на суму 253864 грн; квітень 2018 року на суму 132022 грн та встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 221030 грн, в тому числі, за червень 2018 року в сумі 221030 грн;

п.п.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 3 600 579 грн, в тому числі, за 2017 рік в сумі 2110914 грн, за 1 півріччя 2018 року в сумі 1489665 грн;

п. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4.

На підставі акту перевірки № 808/14/40905414 від 26 листопада 2018 року контролюючим органом відносно ТОВ Геон Рівер 29 листопада 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

№ 00004191400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 527 403,00 грн, з яких 1221922,00 грн за основним платежем та 305481,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том № 1 а.с.26);

№ 00004181400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 968 378,00 грн, з яких 1574702,00 грн за основним платежем та 393676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том № 1 а.с.27);

№ 00004201400, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 221 030,00 грн (том № 1 а.с.28).

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У силу приписів абз.1 п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ч. 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Поряд з цим, згідно абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Судом першої інстанції встановлено, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Сан-Глас (код ЄДРПОУ 39868034).

Так, між ТОВ Сан-Глас (продавець) та ТОВ Геон Рівер (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ПР2017-109 від 21 березня 2017 року, відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов`язується передати на умовах даного договору у власність покупця на загальних підставах товар (скло, дзеркало), а покупець зобов`язується оплатити його повну вартість на умовах попередньої оплати і прийняти товар.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано: рахунки-фактури та видаткові накладні; докази на підтвердження перевезення товару транспортними засобами ТОВ Геон Рівер (товарно-транспортні накладні, посвідчення про відрядження) та докази оплати товару (платіжні доручення).

Виконання умов договору також підтверджується складеними ТОВ Сан-Глас на адресу ТОВ Геон Рівер податковими накладними, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку в ЄРПН.

При цьому, належних та допустимих доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях щодо нереальності спірних господарських операцій.

Надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, матеріалами справи підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, що підтверджує участь позивача та його контрагентів у виконанні обумовлених послуг.

При цьому, суд приймає до уваги пояснення позивача щодо того, що в основу своїх розрахунків ревізори поклали дані товариства по придбанню ними скла (грн./м2). Потім, для того щоб порівняти закупівельні ціни на матеріали з цінами реалізації виробленої/готової продукції, ревізори спробували зробити перерахунок вартості одиниці з (грн./м2) на (грн./т), зробивши в результаті висновок, що 1т скла листового складає 100м2.

Однак, ТОВ Геон Рівер не займається купівлею-продажем скла, а є виробничим/переробним товариством, яке використовує придбане листове скло у виробництві, як один із компонентів.

Тобто, вартість придбаного скла є лише однією із складових, які приймають участь у визначенні кінцевої вартості виробленого товару.

Податковий орган зазначає, що одна тона скла листового дорівнює 100м2, однак зазначений розрахунок є приблизним і зроблений з розрахунку скла товщиною 4 мм, в той час як підприємство закупає скло різної товщини.

Основним видом діяльності ТОВ Геон Рівер відповідно до КВЕД 38.32 - є відновлення відсортованих відходів, а саме склобою.

Відновлення склобою здійснюється відповідно до розроблених та затверджених у відповідних державних органах ТУ. Технологічний процес відновлення/переробки склобою складається з декількох етапів, а саме: закупається склобій різних видів (склобій листовий, склобій тарний, відсів скляний лист скляний, та інші)

Відповідно до ТУ для отримання безбарвного склобою необхідної якості, відповідно до технологічної карти, використовують: 15% листа високої якості та 85% скла низької якості (яке відповідно має значно меншу вартість) із зазначеного вище переліку, які завантажуються у бункер, де його подрібнюють, очищують від сторонніх домішок - і в результаті отримують безбарвний склобій відповідної, необхідної для подальшого використання, якості.

Таким чином, для отримання якісного безбарвного склобою ТОВ Геон Рівер в процесі відновлення/переробки використовує якісне листове скло, яке закуповує у різних постачальників.

Відтак, оскільки зазначене вище скло використовується ТОВ Геон Рівер у процесі переробки/відновлення склобою, то у єдиному реєстрі податкових накладних і відсутні дані щодо його подальшого постачання.

Отже висновки податкового органу про виявлені факти реалізації товариством готової продукції нижче ціни придбання не відповідають дійсності.

Щодо твердження відповідача про відсутність фактичного здійснення транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, оскільки інформація, вказана у наданих товарно-транспортних накладних не відповідає інформації з ІС ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж . Так, ГУ ДФС у Запорізькій області вказує, що проведеним аналізом інформації, наданої ГУ Національної поліції в Запорізькій області щодо пересування автошляхами України транспортних засобів у листі №1541/2/01-2018 від 17 вересня 2018 року, встановлено відсутність у ІС ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж фактів відеофіксації транспортних засобів ТОВ Геон Рівер з державними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_3 у періоди та за маршрутами, які зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених на транспортування товару від постачальника ТОВ Сан-Глас до ТОВ Геон Рівер .

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції та жодним чином не спростовано апелянтом, відповідач не може точно знати, яким маршрутом рухалися відповідні автомобілі, оскільки йому відомі лише точки відправки та доставки, а не конкретний маршрут, тому твердження про відсутність ТЗ на маршруті є необґрунтованим. При цьому, законодавством не встановлено заборон чи обмежень щодо вибору суб`єктом господарювання найбільш зручного для нього маршруту перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Що стосується доводів контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій між позивачем ТОВ "Сан-Глас" з огляду на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать, що контролюючим органом вчинялись дії, направлені на отримання (витребування) у позивача як платника податків документів, у тому числі сертифікати якості, відповідності тощо, у ході проведення позапланової невиїзної перевірки.

У той же час, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за умови, коли контролюючий орган не вживав заходів, направлених на отримання документів, пов`язаних з предметом перевірки, а також беручи до уваги, що іншими документами підтверджується зміни в структурі активів та зобов`язань сторін за договором від 21 березня 2017 року №ПР2017-109, наявність або відсутність документів, що підтверджуються якість та комплектність продукції, не може мати вирішального значення для висновку про реальність або нереальність спірних фінансово-господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів та трудових ресурсів контрагента. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Одночасно з цим, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Доводи позивача про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту згідно з вищевказаними господарськими операціями доведені сукупністю наданих доказів та відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку