Постанова

від 04.11.2020 по справі 620/4328/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 620/4328/18

адміністративне провадження № К/9901/26933/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуюча суддя - Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №620/4328/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геон Рівер до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Геон Рівер (далі - ТОВ Геон Рівер ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року №00004191400, №00004181400 та №00004201400.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що встановлені податковою перевіркою факти безперечно свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, однак суди цим обставинам надали неправильну правову оцінку й безпідставно задовольнили позовні вимоги Товариства.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ГУ ДФС у Чернігівській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Геон Рівер з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20 жовтня 2016 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 8 жовтня 2018 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивачем подано заперечення, за результатами розгляду яких податковим органом була проведена повторна перевірка й складений акт від 26 листопада 2018 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 1221922 грн та встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 221030 грн;

п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 3600579 грн;

п. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4.

На підставі встановлених перевіркою порушень, 29 листопада 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00004191400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1527403,00 грн, з яких 1221922,00 грн за основним платежем та 305481,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№00004181400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1968378,00 грн, з яких 1574702,00 грн за основним платежем та 393676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№00004201400, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 221030,00 грн.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем підтверджено реальність господарських операцій з контрагентом у періоді, який охоплювався податковою перевіркою, натомість висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період, який перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Сан-Глас .

Так, між ТОВ Сан-Глас (продавець) та ТОВ Геон Рівер (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ПР2017-109 від 21 березня 2017 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар (скло, дзеркало), а покупець зобов`язується оплатити його повну вартість на умовах попередньої оплати і прийняти товар.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, докази на підтвердження перевезення товару транспортними засобами (товарно-транспортні накладні, посвідчення про відрядження) та докази оплати (платіжні доручення).

Дослідивши надані позивачем як до перевірки, так і до суду первинні та інші документи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі не містять недоліків у їх формуванні та у своїй сукупності підтверджують факт виконання господарських операцій. Суди встановили, що у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Підставою до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки про те, що проведеним аналізом отриманої інформації щодо пересування автошляхами України транспортних засобів, встановлено відсутність у ІС Відеоконтроль-Рубіж фактів відеофіксації транспортних засобів ТОВ Геон Рівер у періоди та за маршрутами, які зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених на транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ Сан-Глас до покупця ТОВ Геон Рівер . Також, відповідач вказував, що до перевірки не було надано документів, що підтверджують комплектність продукції, документів щодо внутрішнього переміщення скла та списання його у виробництво, ПІБ матеріально-відповідальних осіб, що здійснювали відпуск даного скла. Крім того, перевіркою встановлено невідповідність інформації, зазначеної в ТТН при транспортуванні скла від ТОВ Сан Глас до ТОВ Геон Рівер , та відсутність розумної економічної мети при придбанні скла, яке в подальшому розбивається (подрібнюється) та реалізовується нижче собівартості.

Аналізуючи наведені вище доводи контролюючого органу, суди встановили наступне.

Основним видом діяльності ТОВ Геон Рівер відповідно до КВЕД 38.32 - є відновлення відсортованих відходів, а саме склобою. З метою отримання якісного безбарвного склобою, який має високий попит на ринку, позивач в процесі відновлення/переробки використовує якісне листове скло яке закуповує у різноманітних постачальників. Оскільки скло використовується ТОВ Геон Рівер у процесі переробки/відновлення склобою, то, відповідно, у Єдиному реєстрі податкових накладних і відсутні дані щодо його подальшого постачання. В подальшому позивач реалізує своїм контрагентам-покупцям саме отриманий в результаті переробки високоякісний склобій, який являється сировиною для виробництва скловиробів. Тобто, готова продукція є результатом виробництва, а не придбання, і для розрахунку її собівартості враховується вартість в середньому 10-15 компонентів.

Враховуючи доводи позивача з цього приводу та надані на їх підтвердження докази, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними й такими, що не відповідають дійсності, висновки податкового органу щодо реалізації Товариством готової продукції нижче ціни придбання.

Крім того, як встановили суди, в ході перевірки ревізори поклали в основу своїх розрахунків дані Товариства щодо придбання скла (грн/м2). В подальшому, з метою порівняння закупівельних цін на матеріали з цінами реалізації виробленої/готової продукції, ревізори здійснили перерахунок вартості одиниці з (грн/м2) на (грн/т), та дійшли висновку, що 1т скла листового складає 100м2.

Водночас, згідно з поясненнями представника позивача з цього приводу, ТОВ Геон Рівер не займається купівлею-продажем скла, а має статус виробничого (переробного) товариства, яке використовує придбане листове скло у виробництві як один із компонентів. Тобто, вартість придбаного скла є лише однією із складових, які враховуються при визначенні кінцевої вартості виробленого товару. Розрахунок однієї тони скла листового (100м2), зроблений податковим органом, є приблизним і таким, що зроблений з урахуванням ціни скла товщиною 4 мм, в той час як підприємство закуповує скло різної товщини і, відповідно, різної вартості.

Більш того, як встановили суди, обставини фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Геон Рівер та ТОВ САН-ГЛАС за договором купівлі-продажу від 21 березня 2017 року №ПР2017-109 досліджувались також і в межах справи №280/5020/18 (за позовом ТОВ САН-ГЛАС до ГУ ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень). Згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, яке набрало законної сили, виконання вказаного договору підтверджується первинними та іншими документами.

Аналізуючи посилання контролюючого органу на відсутність фактичного здійснення транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця на підставі непідтвердження інформації, вказаної у наданих товарно-транспортних накладних, даним з ІС ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж , - колегія суддів вважає, що ця обставина не може бути беззаперечним свідченням відсутності факту пересування транспортних засобів та факту поставки товару з огляду на інші, наявні у справі докази. Вказана система не є всеосяжною, і створена з іншою метою.

Крім того, як встановили суди, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом підтверджується первинними та іншими документами, які оформлені у відповідності до вимог законодавства та повною мірою відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Отже, проаналізувавши наведені контролюючим органом доводи суди дійшли висновку, що такі не доводять нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача з контрагентом, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження, повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість, такі зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій проаналізували й перевірили усі доводи сторін. Порушень норм процесуального права з боку судів першої та апеляційної інстанцій судом касаційної інстанції не встановлено.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська