Ухвала

від 10.09.2019 по справі 810/5031/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2019 року

Київ

справа №810/5031/18

адміністративне провадження №К/9901/25342/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №810/5031/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ КЬЮ ТРЕЙД" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2018.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 у задоволенні клопотання ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 29.11.2018 подано 27.06.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 вперше подана апеляційна скарга залишалась без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою цього ж суду від 13.02.2019 зазначену апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що повторне подання апеляційної скарги з порушенням строку на апеляційне оскарження відбулось з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування на оплату судового збору є об`єктивною причиною, яка виключала можливість сплати судового збору у розмірі й порядку, визначеному законом.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на долучене до апеляційної скарги платіжне доручення, яке свідчить про фактичну сплату судового збору ще 20.03.2019.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції у встановлений строк ДФС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим, що скаржником вчинялись дії, спрямовані на вчасне подання апеляційної скарги з посиланням на практику Вищого адміністративного суду України, яка склалась у 2015 році.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відповідно до позиції Верховного Суду неналежне фінансування контролюючого органу з боку держави не свідчить про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому неможливість своєчасно сплатити судовий збір може бути визнано поважною причиною пропуску строку у разі усунення відповідних перешкод у максимально стислі строки. Натомість, у межах даної справи скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою через три місяці (27.06.2019) після сплати судового збору (20.03.2019).

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Наголошено на тому, що платіжні доручення після сплати судового збору не одразу надходять до юридичного управління. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником обставини правильно були визнані неповажними. При цьому скаржник жодних обґрунтованих пояснень щодо повторного звернення з апеляційною скаргою через три місяці після сплати судового збору не надав, обмежившись лише загальним посиланням про надходження платіжних доручень до юридичного управління не одразу після проведення оплати.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №810/5031/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду