Ухвала

від 11.09.2019 по справі 160/2104/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2019 року

Київ

справа №160/2104/19

адміністративне провадження №К/9901/25818/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року

у справі №160/2104/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Київській області

про визнати протиправним та скасувати рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Зерно України до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, яке ухвалене протоколом від 31 травня 2018 року № 163; зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №160/2104/19, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 11 березня 2019 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Зерно України до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, яке ухвалене протоколом від 31 травня 2018 року № 163 та зобов`язання податкового органу виключити ТОВ Зерно України з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановленого факту, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року протокольне рішення податкового органу від 31 травня 2018 року за №163 не містить. Окрім того суди попередніх інстанцій зазначили, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, тоді як існування відповідного затвердженого переліку не надано.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №160/2104/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнати протиправним та скасувати рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер