Постанова

від 10.07.2007 по справі 29/119а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

10.07.07

р.                                                                                

Справа № 29/119а

14 год.55 хвилин, м. Донецьк,

вул.Артема157, нарадча кімната       

Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового

засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом - Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м. Амвросіївка

до відповідача - Державної

податкової інспекції  в Амвросіївському

районі Донецької області м. Амвросіївка

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, 

з боку відповідача - Державної податкової адміністрації в Донецькій

області м.Донецьк

про визнання недійсним рішення про

застосування штрафних санкцій №НОМЕР_1 від 16.02.2007р.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2(за

довір.)

від відповідача  - не з”явився

від третьої особи - Дробот О.А  - ст.. держподатковий інспектор(за довір.)

            Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_1,

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної

податкової інспекції  в Амвросіївському

районі Донецької області  про скасування

акту перевірки від 24.01.2007р. та визнання нечинним рішення про застосування

штрафних санкцій від 16.02.2007р.

                  Додатковою заявою від

06.07.2007р. позивач змінив  позовні

вимоги та просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкцій

№НОМЕР_1 від 16.02.2007р. на суму 172619,15 грн.

           В обгрунтування позову

позивач посилається на ті обставини, що перевірка була проведена відповідачем з

порушенням норм чинного законодавства. 

Позивач зазначив, що ст.16 Закону України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг” передбачено, що планові або позапланові перевірки осіб, що

використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або

книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством

України.   Згідно до вимог Закону України

“Про державну податкову службу в Україні” право на проведення планової виїзної

перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше

ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове

повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення .

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в

планах органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б

однієї з підстав, передбачених ст..11-1 наведеного Закону.Відповідно до

ст..11-2 цього Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі

приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за

наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України,

та за умови надання платнику податків під розписку документів,  визначених законом, однак позивач довідався

про факт проведення та результати перевірки тільки 05.03.2007р., хоча сама

перевірка була проведена 24.01.2007р., чим порушені вимоги вищезгаданої

статті.   Позивач зазначив, що акт

перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері  готівкового та безготівкового обігу

суб”єктами підприємницької діяльності від 24.01.2007р. був складений за

відсутності позивача та підписаний гр..ОСОБА_3, який ніякого відношення до

позивача не має.

                   Відповідач надав відзив, у

якому проти позову заперечує і вважає, що спірні рішення прийняті у

відповідності до норм чинного законодавства по факту порушень, встановлених

актом перевірки №НОМЕР_2 від 24.01.2007р., складеним Державною податковою  адміністрацією у Донецькій області.

Ухвалою суду від 03.04.2007р. до

участі у справі в якості  третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  з боку відповідача, було залучено Державну

податкову адміністрацію в Донецькій області.

                 У судовому засіданні

досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах

справи, та допитані свідки.

          Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків та дослідивши

письмові докази, суд встановив:

          Позивач зареєстрований як суб”єкт

підприємницької діяльності та взятий на податковий облік у Державній податковій

інспекції в Амвроміївському районі.

                    Державною податковою  адміністрацією у Донецькій області була

проведена перевірка господарської одиниці АЗС №4 , що належить позивачеві, щодо

контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та

безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності, за результатами

якої складений акт  №НОМЕР_2 від

24.01.2007р.

                 Перевірка була проведена за

участю старшого оператора ОСОБА_3 , яким акт перевірки був підписаний без заперечень.

                  Згідно до п.2 ст..11 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної   податкової 

служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку

проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом

порядку.

                  За приписами ст..15 Закону

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами

підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),

інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України

шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством

України.

             Перевірка позивача була проведена

згідно плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових

операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на

січень 2007 року   головним державним

податковим ревізором-інспектором ОСОБА_4 

на підставі направлення НОМЕР_4, головним державним податковим

ревізором-інспектором ОСОБА_5 на підставі направлення  НОМЕР_5., та старшим державним податковим

ревізором-інспектором ОСОБА_6 на підставі направлення  НОМЕР_6

              На підставі цього акту

відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових)

санкцій №НОМЕР_1 від 16.02.2007р. , яким до позивача згідно з п.1 ст.17, ст.22

ЗУ №1776-III від 01.06.2000р."Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”  та ст.8 Закону України “Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності” було застосовано суму штрафних

(фінансових) санкцій 172619,15 грн., у тому числі :

- 15 грн.50 коп. за порушення п.1

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі громадського харчування та послуг”   в частині  

непроведення через РРО розрахункової операції на суму 03,10 грн.

-          101949 грн.15коп. за порушення п.2

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі громадського харчування та послуг”    в частині роздрукування невідповідних

розрахункових документів на суму 20389,83 грн.;

-          70510 грн. -   за порушення п.13 ст.3 Закону України

"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі

громадського харчування та послуг”  в

частині незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення

розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, в розмірі 14102 грн.;

-          144,50 грн.  - за порушення порядку використання торгового

патенту.

Відповідно до п.1,2 ст.3

Закону  України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та

послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові

операції в готівковій та/або в безготівковій формі при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані  проводити 

розрахункові  операції  на 

повну  суму покупки (надання послуги)

через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у

фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням

відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових

операцій, та видавати особі, яка отримує товар розрахунковий документ

встановленої форми на повну суму проведеної операції.

           Порушення  наведених 

вимог  тягне  за 

собою  застосування, за рішенням

відповідних  органів  державної 

податкової  служби  України, 

фінансових  санкцій у п”ятикратному  розмірі 

вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено

невідповідність ( п.1 ст.17 цього Закону).

          При перевірці позивача був

встановлений факт продажу бензину А-80 10 літрів за ціною 3,25 грн. за 1 літр,

1 пляшки води “Bonakva”  об”єм 2 літри за

ціною 3,1 грн., розрахунковий документ був виданий на суму 32,5 грн.,

розрахункова операція на суму 3,1грн. не була проведена через РРО.

            Допитані в якості свідків ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали пояснення про те, що через РРО не було проведено

розрахункову операцію по продажу 1 пляшки води “Bonakva”  за ціною 3,1 грн.

           Здійснення операції по продажу 1

пляшки води “Bonakva”  за ціною 3,1

грн.  підтверджується також показаннями

свідка ОСОБА_3, який зазначив, що не встиг провести цю операцію через РРО.

Відповідно до п.10 Інструкції “Про

порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної

податкової служби”, затв. наказом 

Державної податкової                                      

адміністрації України 17.03.2001р. за №110, зареєстр. в

Міністерстві                                      юстиції

України  23 березня 2001 р.   за N 268/5459,  факти 

порушень  податкового  та 

іншого  законодавства посадова

особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому

чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих

актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

За змістом наведеної норми фіксація

в акті перевірки  порушень законодавства

є належним засобом доказування наявних результатів перевірки. Отже, працівники

податкової служби під час перевірки належним засобом зафіксували факт порушення

позивачем  п.1 ст.17 Закону України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг”.

Суд вважає, що оскільки факт

непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій був

встановлений під час перевірки та позивачем не спростований, то застосування

штрафних санкцій в сумі 15 грн.50 коп. є правомірним.

Підставою для застосування штрафних

санкцій в розмірі 70510 грн. послужив встановлений актом перевірки  факт порушення позивачем вимог п.13 ст.3

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині  невідповідності суми готівкових коштів на

місці проведення розрахунків сумі коштів згідно денного х-звіту по РРО в сумі

14102 грн.

          За приписами п.13 ст.3 Закону України

"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які

здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із

застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані   забезпечувати  відповідність 

сум  готівкових  коштів 

на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному

звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання

розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,

виданими з початку робочого дня.

              Наявність на місці проведення

розрахунків  АЗС №4 готівкових  коштів в сумі 14434,45 грн. підтверджується

актом перевірки , а також актом інвентаризації наявності коштів від 24.01.07р.,

складеним за участю старшого оператора ОСОБА_3 Згідно денного звіту (Х-звіт) за

24.01.07р. сума готівкових коштів у касі складає  329,35 грн.            Тобто, невідповідність готівкових

коштів на місці проведення розрахунків складає 14102 грн. (з урахуванням

03грн.10коп. - продаж 1 пляшки води без проведення через РРО).

            Допитані в якості свідків ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6  підтвердили , що на

місці проведення розрахунків   були в

наявності готівкові  кошти в сумі

14434,45 грн., а згідно денного звіту (Х-звіт) сума готівкових коштів у касі

складає  329,35 грн. Готівкові кошти були

перераховані особисто ОСОБА_3

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3

також підтвердив те, що в наявності були готівкові  кошти в сумі 14434,45 грн. ОСОБА_3 зазначив,

що після закінчення його зміни о 17год. він обнулив апарат РРО. У зв'язку з

тим, що його змінник запізнився, то ним були перераховані кошти, які залишилися

з попередньої зміни і ті, що були отримані при здійснені продажу у новій зміні.

ОСОБА_3  зазначив, що у нього приватним

підприємцем ОСОБА_1також було вилучено з каси 500  грн. для особистих нужд.Доказів проведення

через РРО операції "службова видача" на суму готівки 500 грн. позивачем

не надано.

                 За приписами ст..22 Закону

України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невідповідності суми

готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в

денному звіті,  до суб'єктів

підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному

розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Тобто, за приписами наведеної

норми відповідальність встановлена за сам факт встановленої невідповідності

готівкових коштів на місці проведення розрахунків, незалежно від причин її

виникнення.

                   Суд вважає, що оскільки факт

невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків був

встановлений під час перевірки та позивачем не спростований належними доказами,

то відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

                Підставою для застосування

штрафних санкцій в сумі 101949 грн.15 коп. послужив висновок податкового органу

про проведення через РРО 24.01.05р. розрахункових операцій на суму 20389,83

грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа, а саме -  у розрахункових документах відсутні

обов»язкові реквізити:відсутня назва господарької одиниці - АЗС №4, відсутня

адреса розташування(місцезнаходження) господарської одиниці, фактична адреса

якої - АДРЕСА_1 а у розрахункових документах зазначено: АДРЕСА_2

            З акту перевірки вбачається, що

наведений висновок був зроблений згідно до контрольних стрічок та фіскальних

звітних чеків.

                  Допитані в якості свідків

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали поясненя про те, що висновок щодо видачі позивачем

невідповідого розрахункового документу був зроблений ними на підставі

контрольної стрічки та чеку на продаж бензину на суму 32 грн.50 коп.

                     За приписами  п.1,2 ст.3 Закону України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють

розрахункові операції зобов'язані 

проводити  розрахункові  операції 

на  повну  суму покупки (надання послуги) через

зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний

режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових

документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій ;  видавати 

особі,  яка отримує або повертає

товар,  отримує послугу або відмовляється

від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної

операції.

           Пунктом 1 ст.17 наведеного Закону, на

підставі якого відповідачем було застосовані штрафні санкції, відповідальність

( у вигляді фінансових санкцій  у

п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які

виявлено невідповідність) встановлена саме за нероздрукування відповідного

розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Поняття розрахункового документа

наведено у ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ,

за приписами якої розрахунковий документ 

- це документ  встановленої  форми та змісту (касовий чек, товарний чек,

розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу

(повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів,

купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим

Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових

операцій або заповнений вручну.

                  З акту перевірки та пояснень

свідків вбачається, що висновок щодо проведення через РРО розрахункових

операцій без роздрукування відповідного розрахункового документа був зроблений

податковим органом виходячи із контрольної стрічки, тобто без посереднього

дослідження розрахункового документу 

(касових чеків).

                Касовий чек від 24.01.07р. на

продаж бензину на суму 32 грн.50 коп. містить 

в собі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці - ПП ОСОБА_1,

адресу господарської одиниці - АДРЕСА_2. Суд вважає, що роздрукування

розрахункового документу, у якому не зазначена безпосередня назва господарської

одиниці -  АЗС №4  і її адреси не є підставою для застосування

штрафних санкцій згідно до вимог п.1 ст.17 Закону України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг”, якою відповідальність встановлена саме за

нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання

розрахункової операції.

                 З урахуванням викладеного

застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 101949грн.15 коп.  суд вважає безпідставним.

         Оспореним рішенням до позивача було

застосовано також штрафні( фінансові) санкції в розмірі 144,50 грн. згідно до

ст..8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності”.

                   Наведеною нормою встановлена

відповідальність за здійснення операцій,  

передбачених   цим  Законом, 

без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку

використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього

Закону.Згідно до пояснень відповідача штрафні санкції були застосовані до

позивача за порушення порядку використання торгового патенту.

                 В акті перевірки зазначено, що

позивачем порушений порядок використання торгівельного патенту, а саме  - на фронтальному вікні розміщено

ксерокопію  торгівельного патенту,

торгівельний патент відсутній.

                  Допитані в якості свідків

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали пояснення про те, що порушення полягало в

розміщенні на фронтальному вікні АЗС №4 саме ксерокопії  торгового патенту.

                 Частиною 1  ст. 

2  Закону  України 

"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"

передбачено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право

суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого)

підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької

діяльності.

              Згідно з ч. 1 ст. 7 вказаного

Закону торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину,

а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої

архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів

пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів

торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях,

торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

             Тобто, за змістом наведеної норми

умовою правильного розміщення торгового патенту є його відкритість та

доступність для огляду.

              У судовому засіданні встановлено,

що  копія 

торгового патенту знаходилась на фронтальному вікні і була відкритою та

доступною для огляду.

               Позивач у судовому засіданні

надав пояснення про те, що на фронтальному вікні, тобто у відкритому та

доступному для огляду місті, знаходиться засвідчена  відповідачем ксерокопія  торгового патенту,  а оригінал торгового патенту , ( з метою його

схоронності)  знаходиться у документації

АЗС №4.

                Суд вважає, що розміщення у

відкритому та доступному для огляду ксерокопії торгового патенту замість його

оригіналу, не є порушенням порядку використання торгового патенту,

передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, тому застосування штрафних

санкцій в сумі 144,50 грн.  є

безпідставним.

            З урахуванням вищевикладеного,

вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

                 На підставі викладеного,

керуючись ст.1,3,15,16,17,22 Закону України "Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,

ст..ст..7,8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності”, ст..10,11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”

та ст.ст.2,17-20,69-72,77,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11

Прикінцевих та перехідних положень 

Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

                    Позов Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Державної податкової інспекції  в Амвросіївському районі Донецької

області  про визнання недійсним рішення

про застосування штрафних санкцій від 16.02.2007р. №НОМЕР_1 на суму 172619,15

грн. задовольнити частково .

          Визнати недійсним рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції  в Амвросіївському районі Донецької області

№НОМЕР_1 від 16.02.2007р. в розмірі 102093 грн.65 коп.

                   У задоволенні іншої частини

вимог відмовити.

                   Присудити Суб'єкту

підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1(АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3) з

Державного бюджету України судовий збір 

в розмірі 02 грн. 01 коп.

                    Постанова суду набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде

подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після

закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку

подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд

Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка

її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна

скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна  

скарга  може  бути 

подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

                У судовому засіданні

проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                                          

Постанова в повному обсязі

виготовлена 16.07.2007р.