Рішення

від 15.08.2019 по справі 384/231/19

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 384/231/19

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/75/2019

15 серпня 2019 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - адвоката Макогоненка Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання угод дійсними та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання угод дійсними та визнання права власності на майно, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку належним чином не зареєстрований, ОСОБА_3 було написано розписку на продаж вказаного будинку. За вказаний будинок позивач сплатив ОСОБА_3 4000 тисячі доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на квітень 2016 року (вартість 01 долара 26 грн. 21 коп.) становило 104840 грн.. Також позивач уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки ВАЗ, модель 21101, загальний легковий седан-В, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Договір купівлі-продажу вказаного автомобіля належним чином не зареєстрований. ОСОБА_3 було написано розписку на продаж вказаного транспортного засобу. За автомобіль позивачем сплачено ОСОБА_3 4300 тисячі доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на квітень 2016 року (вартість 01 долара 26 грн. 21 коп.) становило 112730 грн. Позивач зазначає, що документи на даний автомобіль знаходяться у ОСОБА_3 , який відмовляється переоформлювати транспортний засіб та не надає для цього документи. В подальшому позивач уклав із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,42 га. кадастровий номер 3524384200:02:000:5098, що знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки належним чином не зареєстрований. ОСОБА_2 було написано розписку на продаж вказаної земельної ділянки. На сьогодні нормативно грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 50837 грн. 45 коп.. Відповідачі отримали кошти за будинок, автомобіль, земельну ділянку, жодних претензій по розрахунку не мали, що зафіксовано у розписках. В подальшому відповідачі відмовилися сприяти оформленню документів на будинок, земельну ділянку та автомобіль у нотаріусу та підписання в подальшому договорів купівлі-продажу зазначеного вище майна. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідомо та ціленаправлено ухиляються від нотаріального посвідчення правочинів та позивач втратив можливість нотаріально посвідчити правочини. Позивач стверджує, що між сторонами умови договорів купівлі-продажу виконані, житловий будинок та автомобіль належать ОСОБА_3 , земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 таоскільки сторони по даним договорам купівлі-продажу домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, але в подальшому договори не були нотаріально посвідчені у зв`язку з ухиленням відповідачів від його нотаріального посвідчення. Також позивач стверджує, що уклав правочини, що не заборонені законом, тому він є власником придбаного майна. У зв`язку з наведеним, позивач просить витребувати у ОСОБА_3 оригінали документів на автомобіль марки ВАЗ, модель 21101, загальний легковий седан-В, 2006 року випуск, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Визнати договір купівлі-продажу, укладений 01 квітня 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 . Визнати договір купівлі-продажу, укладений 05 квітня 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ, модель 21101, загальний легковий седан-В, 2006 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Визнати договір купівлі-продажу, укладений 01 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,42 га., кадастровий номер 3524384200:02:000:5098, що розташована на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області та стягнути із відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом термін до суду не надав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Пояснила, що ніяку земельну ділянку вона позивачу не продавала та коштів від нього не отримувала. Крім того, пояснила що вона із своїм чоловіком ОСОБА_3 мали із позивачем фінансові відносини, позичали гроші у позивача, але це не стосується майна зазначеного у позові.

Представник відповідачів - адвокат Макогоненко Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2 , представника відповідачів - адвоката Макогоненка Є.О., вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

У відповідності зі ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частинами 1 та 3 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом встановлено, що у відповідності до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 12.01.2001 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_3 на праві особистої власності (а.с.14).

Відповідно до копії архівної довідки №105, виданої Ульяновським КМБТІ 15.08.2017 року, право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , за архівними даними реєстрових книг Ульяновського КМБТІ, станом до 01.01.2013 року, належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вільшанського районного нотаріального округу 12.01.2001 року р.№57 (а.с. 15).

На підставі копії Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №040142, виданого Сухоташлицькою сільською Радою народних депутатів 28 квітня 2001 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,35 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.13).

Згідно копії розписки від 01.04.2016 року, м. Первомайськ Миколаївської області, ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , діючи добровільно без будь-якого примусу, розуміючи значення своїх дій. На підставі сьогоднішньої довіреності 01.04.2016 року продав земельний пай 4,35 га. (ІІ-КР №040142) і земельний пай 1,42 га. (серія ЯЗ в„– 422417) та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 гроші отримав повністю і претензій до покупця немає (а.с.9).

На підставі копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №422417, виданого Вільшанською районною державною адміністрацією 28 квітня 2009 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,42 га., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3524384200:02:000:5098, розташованої на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.12).

Згідно копії розписки від 01.04.2016 року, м. Первомайськ Миколаївської області, ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , діючи добровільно без будь-якого примусу. На підставі сьогоднішнього договору продає земельний пай 1,42 га. (серія ЯЗ №422417). Гроші від покупця отримала повністю, претензій немає (а.с.10).

Згідно копії розписки від 05.04.2016 року, м. Первомайськ Миколаївської області, ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . Діючи добровільно без будь-якого примусу, розуміючи значення своїх дій. На підставі сьогоднішньої довіреності, 05.04.2016 року, продав свій автомобіль ВАЗ 21101, номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 . Гроші за автомобіль отримав повністю, претензій до нього не маю і мати не буду (а.с.11).

Суд приходить до висновку, що посилання позивача в даному випадку на ч. 2 ст. 220 ЦК України є безпідставними, оскільки не надано доказів того, що саме відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухилились від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку, купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу автомобіля, а не обидві сторони. Таким чином, в даному випадку наступають наслідки, передбачені саме ч. 1 ст. 220 ЦК України у виді нікчемності вказаного договору.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Таким чином позовні вимоги щодо визнання угод дійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Щодо визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , суд зазначає наступне, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п. б ч.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України в редакції, чинній на час підписання розписки ОСОБА_2 , до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Крім того, щодо визнання договору купівлі-продажу автомобіля, згідно з п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

В Україні існує спеціальний порядок купівлі-продажу транспортних засобів, який регламентується Законом України Про дорожній рух та постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, якою затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів .

Зокрема, ст. 34 Закону України Про дорожній рух передбачено обов`язкову реєстрацію транспортного засобу при укладанні угоди щодо його придбання.

Пунктами 2, 7, 8 вказаного вище Порядку передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Як передбачено цим Порядком, юридичні та фізичні особи або їх представники зобов`язані зареєструвати транспортні засоби протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів та правомірність придбання транспортного засобу.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є довідка-рахунок, договори та угоди, укладені на товарних біржах, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, копія рішення суду, довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, акт приймання-передачі транспортних засобів, вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію транспортних засобів, договір фінансового лізингу.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу /технічний паспорт/ з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розписки додані до матеріалів справи не містять прізвище, ім`я, по батькові покупця, та вартість майна.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду жодного доказу, які б надавали йому право визнати договір купівлі-продажу житлового будинку, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір купівлі-продажу автомобіля та визнати право власності на житловий будинок, земельну ділянку, автомобіль, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 223, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання угод дійсними та визнання права власності на майно, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Вільшанський районний суд Кіровоградської області).

Суддя: