Постанова

від 18.12.2009 по справі 2а-2467-09

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2а-2467-09

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.12.09 року. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Квітки О.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Олександрії адміністративний позов ОСОБА_1 на дії управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії, –

У С Т А Н О В И В:

Позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів; визнати протиправною бездіяльність управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії, щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком як «Дитині війни» у період з 1 січня 2006 року до 2009 року; зобов’язати УПФ України в м. Олександрії здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 3891 гривень 90 копійок, як «Дитині війни», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2006 року по 1 січня 2009 року; виконати рішення Конституційного Суду №6-РП-2007 від 9.07.07 року; стягнути з УПФ на її користь індекс інфляції від щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік в сумі 149,71 грн., за 2007 рік в сумі 259,49 грн., за 2008 рік в сумі 371,91 грн.; зобов’язати УПФ проводити в подальшому нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до закону України № 2195 -IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" та п.6 рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до частини 2 статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державної соціальної гарантії дітям війни.

Вимоги мотивує тим, що він, відповідно до ст. 13 ЗУ №2195-ІУ від 18.12.04 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась.

ВР України своїм ЗУ М3235-1У від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 1 10 та ЗУ №489-У від 19.12.06 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 9.07.07 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 ЗУ «Про Конституційний Суд України», вирішив: п. 1 Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 ЗУ №2195-ІУ від 18.12.04 року «Про соціальний захист дітей війни», п. 3 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19. 12.06 року визнані неконституційними.

П. 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

П. 6 Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.

Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 гривень, 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.

Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з липня 482 грн., з 1 жовтня – 498 гривень.

Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить:

допомога за 2006-2008 роки

          2006 рік    2007 рік  2008 рік

Січень      350       380       470

Лютий       350       380       470

Березень    350       380       470

Квітень     359       406       481

Травень     359       406       481

Червень     359       406       481

Липень      359       406       482

Серпень     359       406       482

Вересень    359       406       482

Жовтень     366       411       498

Листопад    366       411       498

Грудень     366       411       498

Сума мінімальних пенсій всього за рік 4302 грн. 4809 грн. 5793 грн.

За 2006-2007 рік 4302+4809х30%=2733 гривні 30 копійок і за 2008р. 5793х20%=1158,60 гри. Всього: загальна сума 2733,30+1158,60=3891,90 грн. на одну особу.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюються річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їм, як дітям війни, виплати повідомлено не було, тому про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у процесі у зв’язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України 9.07.07 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Мотивує наступним.

Ознайомившись із змістом позову зазначає, що доводи позивача, є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що заявлені з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Варто наголосити на тому, що ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсії було призупинено згідно з прикінцевим положеннями ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Інші пільги і дітям війни надавалися в повному обсязі.

П. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.12.06 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04 р. №2195-ІУ, на 2007 рік зупинено.

Ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яки поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальної захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені суми виплачені управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії вчасно та б повному обсязі.

Варто наголосити на тому, що згідно ч. 3, п. 4 та п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ №1078 від 17.07.03 року, пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, тобто базовим для проведення індексації є попередній місяць.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правої акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 року №107, дітям війни з 2008 року до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державні соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії і соціального захисту» від 22.10.93 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року пп. 2 п. 41 Розділ II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 року №107 визнано неконституційним.

Натомість, з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян ОСОБА_2 Міністрів України була прийнята постанова від 28.05.08 року №530. Відповідно до п. 8 цієї Постанови, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошової утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.

Звертає увагу на те, що позивач у своєму позові невірно провадить розрахунок виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон 1058), мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсії та розмірів допомог цим Законом не передбачено.

До того ж, Конституційний Суд України у своїй ухвалі від 22.05.09 року №27у/2009 р. встановив, що у ч. 1 ст. 28 Закону 1058 закладено однозначно вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті, – виключно для визначення розмірів пенсії призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ухвали Конституційного Суду України №27-у/2009 непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини перші статті 28 Закону 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни у ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії з віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому це питання залишилося невирішеним.

Конституційний Суд України у своїй ухвалі №27-у/2009 від 22.05.09 р. чітко зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, Конституцією України визначено, що виключно ЗУ «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно п. 9 ст. 87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, а саме: виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби та членам їх сімей, пенсії військовослужбовця та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремої категорії осіб, передбачені законом; фінансування доплат, надбавок, підвищень до пенсій, встановлених законом. Відповідно до п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону України про Державний бюджет України.

Згідно ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні парламент – Верховна Рада України. До того ж, ст. 85 Конституції України визначено, що до повноважень ВР України належить: прийняття законів, затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України тощо.

У свою чергу, Пенсійний фонд України і, зокрема, його управління, відповідно до Прикінцевих положень Закону 1058, функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону та Положення. Бюджет Пенсійного фонду України затверджу ОСОБА_2 Міністрів України.

Крім того, ст. 58 Закону 1058 визначає, що Пенсійний фонд України не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім тієї, що визначена чинним пенсійним законодавством та діє виключно на підставі норм чинного діючого законодавства.

Таким чином, у управління ПФУ в м. Олександрії, відсутні законні повноваження щодо встановлення, зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсії або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат. Здійснюючи свою діяльність УПФУ в м. Олександрії не може вийти за межі норм, встановлених чинним законодавством.

В даному випадку має місце колізія норм права, вирішення якої виходить за межі повноважень управління Пенсійного фонду України, а тому вважає, що УПФУ в м. Олександрії в зазначеній адміністративній справі є неналежним відповідачем.

Звертає увагу на те, що ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися пр порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що про факт порушення прав йому стало відомо після висвітлення зазначених подій у зв’язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України, отже, з моменту, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, минуло більше року.

Вважає, що об’єктивних підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем в адміністративному позові наведено не було, внаслідок чого пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, що на цьому наполягає одна і сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

П. 17 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено. ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про  Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІУ п. 17 ст. 77 зазначеного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному ОСОБА_2 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року ВР України та КМ України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не були реалізовані. Таким чином, відповідач в 2006 році діяв в межах, визначених чинним та той час законодавством, а тому його дії в даний період є правомірними і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

ЗУ від 19.12.06 року №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.07 року №6-рп/2007р. положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія з 1.01.07 року по 8.07.07 року включно не зобов’язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити. Оскільки позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», лише з 9.07. до 31.12.07 року.

Згідно п.п. 2 п. 41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 року №107-VI ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.07.04 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.12.93 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В зв’язку з чим відповідачем в зазначеному розмірі було підвищено пенсію позивачеві з 1.01.08 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року №10-рп/2008 п.п. 2 п. 41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 року №107-VI визнано неконституційним. Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.08 року по 31.12.08 року включно. Але розміру доплат до пенсії не підвищило.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що про факт порушення спірного права стало відомо після висвітлення зазначених подій у зв’язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України 9.07.07 року, отже, з моменту, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, минуло більше року, тобто, позивачем пропущено строки звернення до суду за захистом своїх прав. Суд не може визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк для звернення до суду, оскільки позивач вчасно знала яку саме надбавку до пенсії отримує та про те, що норми ЗУ «Про захист дітей війни» не змінювалися.

Згідно із ст. 100 КАС України, пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В даному випадку відповідач заявив таку вимогу. Тому суд може зобов’язати провести перерахунок виплат лише за строк, початок якого необхідно відраховувати за рік до подачі позову (з 7.07.08 року), а закінчення – 31.12.08 року.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов’язкових роз’яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз’яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм ЗУ не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.п. 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.07 року №1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів ПФУ, тому суд вважає необхідним зобов’язати управління ПФУ в м. Олександрії Кіровоградської області нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9.07. до 31.12.07 року та з 22.05. до 31.12.08 року включно, з врахуванням раніше виплачених в цей період коштів.

Керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України №6 рп/2007 від 9.07.2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. 17, 18, 99, 100, 158-163, 168 КАС суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 7.07 до 31.12.08 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги з 7.07.08 року до 31.12.08 року у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням раніше проведених  за цей період  виплат.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: