Ухвала

від 05.09.2019 по справі 640/14950/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1392/19 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 640/14950/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власників майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника володільців майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 32016130000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, та накладено арешт на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 32016130000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, та накладено арешт на майно, перелік якого вказаний в ухвалі. Слідчий суддя вважав доведеними правові підстави для арешту майна, яке є доказом у кримінальному провадженні. Представник володільців майна, не погоджуючись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2019 року скасувати, відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання про арешт майна у судовому засіданні підтримував слідчий, який його не подавав та не підписував, якому не надавалося право щодо представлення повноважень прокурора. Слідчий у судовому засіданні заявляв клопотання про долучення матеріалів, приймав участь в його розгляді та в судових дебатах. Слідчим суддею не надано оцінки грубим порушенням під час проведення обшуку та не враховано відсутності правових підстав для арешту майна. Під час проведення обшуку слідчий безпідставно покинув приміщення, зазначене в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, та з перебігом часу знову з`явився та заявив, що буде продовжувати обшук. Слідим не було вжито заходів для забезпечення присутності осіб, чиї права та інтереси можуть бути обмежені. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходилися в приміщенні випадково, не були зазначені в ухвалі слідчого судді як користувачі приміщення чи як особи, що мають відношення до кримінального провадження. Більше того, під час проведення обшуку було проведено особистий огляд цих осіб, з гаманців яких вилучені грошові кошти та банківську картку. При цьому, слідчим суддею не надавався дозвіл на вилучення грошових коштів. Матеріали клопотання не містять жодного обгрунтування щодо відношення виявлених коштів та банківської картки до кримінального провадження. З тексту клопотання прокурора незрозуміло кому взагалі належить майно, на яке він просить накласти арешт, оскільки приміщенням користується ОСОБА_10 , який не був присутнім під час обшуку. Вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ч. 1 ст. 173 КПК України. Вказує, що у прохальній частині клопотання не ідентифіковано грошових коштів, на які прокурор просить накласти арешт. Ухвала слідчого судді також не містить конкретизації та переліку грошових купюр. Зазначає, що обшук було проведено 15.07.2019 року, 16.07.2019 року прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна, яке було повернуто прокурору для усунення недоліків. Нібито копія цієї ухвали була отримана прокурором 24.07.2019 року та 26.07.2019 року поштовим зв`язком повторне клопотання було направлено до суду без порушення питання про поновлення процесуального строку. Таким чином, розгляд клопотання фактично відбувся через 16 діб після вилучення майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власників майна, який просив задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила підстави для часткового задоволення апеляційних вимог виходячи з наступного: З наданих суду матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32016130000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. У клопотанні прокурора про арешт майна зазначається, що невстановлені особи у період 2017-2018 років з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків, зареєстрували декілька підприємств на підставних фізичних осіб, а саме: на ОСОБА_11 ТОВ «Сортснаб» (код 42415907); на ОСОБА_12 ТОВ «БК-Торг» (код 41656583) та ТОВ «КМД Груп» (код 41656789); на ОСОБА_13 ТОВ «Сайрус 2017» (код 41664868) та ТОВ «Інглат» (код 41664957), ТОВ «Ферум груп торг» (код 42190507); на ОСОБА_14 ТОВ «Трансметал опт груп» (код 42196027); на ОСОБА_15 ТОВ «Сфера Оптторг» (код 42201424); на ОСОБА_16 ТОВ «Житокорм» (код 42309032); одночасно відкривши банківські рахунки в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627) ТОВ «КМД Груп» (код 41656789) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та ТОВ «БК-Торг» (код 41656583) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , а також в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 351533) ГОВ «Ферум груп торг» (код 42190507) № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 ; ТОВ «Сортснаб» (код 42415907) № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ; ТОВ «Трансметал опт груп» (код 42196027) № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 ; ТОВ «Сфера Оптторг» (код 42201424) № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) ТОВ «Сортснаб» (код 42415907) № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 ; в АТ «ПУМБ» (МФО 334851) ТОВ «Трансметал опт груп» (код 42196027) № НОМЕР_16 . № НОМЕР_17 . № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 ; ТОВ «Сфера Оптторг» (код 42201424) № НОМЕР_22 . № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ; ТОВ «Житокорм» (код 42309032) № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 . Після чого, невстановлені особи протиправно використовуючи реквізити вищевказаних підприємств у 2017-2018 роках документально оформили безтоварні операції щодо купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) із суб`єктами підприємницької діяльності, що мало наслідками ухилення від сплати податків і зборів. Прокурор вказує, що під час досудового розслідування був допитаний ОСОБА_17 щодо фінансово-господарських відносин очолюваного ним підприємства ПП «АМД 2014» з фіктивним ТОВ «Ферум груп торг», яке зареєстроване на ОСОБА_13 за довіреністю ОСОБА_10 сином ОСОБА_9

15.07.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2019 проведено обшук у нежитлових приміщеннях цокольного поверху № 2-1, 2-2 площею 38,5 кв.м. в літ. «А-5» у будинку АДРЕСА_1 (колишня квартира АДРЕСА_2 ). Під час проведення обшуку за вищезазначеною адресою перебували громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . У подальшому у них були вилучені грошові кошти та банківську картку, а в приміщенні відповідні документи.

Посилаючись на те, що вилучені речі є речовим доказом у кримінальному провадженні та необхідні для проведення судових експертиз, перевірок органами ДФС України, проведення слідчих дій, прокурор просить накласти на них арешт.

Слідчий суддя встановив підстави для задоволення вказаного клопотання, проте апеляційний суд вважає такий висновок передчасним.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно довимог ч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора подане без дотримання вказаних вимог. У його змісті, окрім посилання на норм КПК України, що регулюють питання арешту майна, відсутнє належне обгрунтування можливих ризиків, наявних саме в даному конкретному провадженні у випадку незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо виявленого майна. Викладаючи обставини, встановлені органом досудового розслідування щодо незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків, прокурор не зазначає, яке відношення до них має ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які їх ролі у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, з матеріалів, наданих суду, вбачається, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових приміщеннях цокольного поверху № 2-1, 2-2 площею 38,5 кв.м. в літ. «А-5» у будинку АДРЕСА_1 з метою відшукання речей та документів, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження та можуть бути використані як докази. Разом з тим, дозвіл на вилучення грошових коштів слідчим суддею не надавався. У вказаній ухвалі слідчого судді зазначено, що допитаний свідок вказав про причетність до кримінального правопорушення особи на ім`я « ОСОБА_18 », яким виявився ОСОБА_10 , який використовує в якості офісного приміщення квартиру АДРЕСА_3 . З урахуванням зазначеного та змісту клопотання прокурора є незрозумілим, яке саме відношення до кримінального провадження мають ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які на час обшуку перебували в цьому приміщенні, та гроші, банківська картка, які були при них виявлені. Посилаючись на те, що вилучені речі та документи є речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор не обгрунтовує, який факт вони можуть підтвердити, враховуючи, що допитаний ОСОБА_8 вказав на те, що грошові кошти надала йому колишня дружина. До матеріалів клопотання прокурором долучено ряд фотокопій довіреностей, проте у самому клопотанні невмотивовано, який факт вони посвідчують з урахуванням відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи, що обставини кримінальних правопорушень та відношення до них ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не достатньою мірою конкретизовані прокурором у клопотанні, колегія суддів вважає, що вирішення питання про накладення арешту на майно є передчасним до усунення прокурором вказаних недоліків клопотання. Слідчим суддею вказані недоліки не були прийняті до уваги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням зазначеного клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків та виконання вимог ст. 171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника володільців майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 32016130000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, та накладено арешт на майно скасувати, а матеріали клопотання повернути прокурору для усунення недоліків та приведення його у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді