Постанова

від 11.09.2019 по справі 320/7851/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.09.2019 Справа № 320/7851/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 320/7851/17 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.

№ 22-ц/807/2547/19 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Онищенко Е.А.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11 серпня 2000 року вона уклала шлюб з відповідачем. 07 серпня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано. Від даного шлюбу є неповнолітні діти: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначає, що діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач займається підприємницькою діяльністю та має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Крім того у власності відповідача є численні об`єкти нерухомості, а саме: нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , яке здається ним в оренду як магазин, також є гараж № 8 в м. Мелітополі в гаражному кооперативі Старт-Мелітополь , який використовується ним як місце для виробництва та оброблення запчастин.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2019 позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають разом із матір`ю, в твердій грошовій сумі у розмірі по 2027,00 грн. , але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Допущене негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 640 грн. 00 коп..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2000 року сторони по справі уклали шлюб \а.с. 7\.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 \а.с.9-10\.

Рішенням суду від 07 серпня 2017 року шлюб між сторонами розірваний \а.с.8\.

Згідно довідки голови квартального комітету від 19 жовтня 2017 року, позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебувають на її утриманні /а.с.11/.

Відповідно до довідки Мелітопольської ОДПС ГУ ДФС у Запорізькій області № 246/10/13 від 28.09.2017 року, ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи у відповідний період: 2008 рік - звітність не подавалась; 2009 рік - звітність не подавалась; 2010 рік - 0,00 грн.; 2011 рік - 20000 грн.; 2012 рік - 45000 грн.; 2013 рік - 35000 грн.; 2014 рік - 0,00 грн.; 2015 рік - 75000 грн.; 2016 рік - 590000 грн. \а.с.12\.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та взятий на облік в органах державної податкової служби з 16.10.2000 року /а.с.13/.

Відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_2 належить на підставі договору дарування від 27.12.2014 р. посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округ Бєдновим О.А., реєстрований № 18407622 - нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.2004 року видане виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; на підставі свідоцтва про право власності від 21.01.2012 року видане виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області - гараж, розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, обслуговуючий кооператив Старт-Мелітополь , гараж №8 /а.с.15-16/.

Відповідачем на користь позивачки, періодично перераховувалися кошти на утримання дітей, що свідчить про виконання ним зобов`язань, передбачених ст.180 СК України, що підтверджується виписками по рахунку ПАТ КБ Приватбанк від 04.05.2018 /а.с.93-95, 215/.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків №1420/к/083212 від 07.05.2018, відповідач ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року отримував доходи з таких джерел: 2017-1: нарахована сума доходу - 4765,00 грн. - дохід виплачений, ознака доходу - підприємницька діяльність; 2017-2: нарахована сума доходу - 2458,00 грн. - дохід виплачений, ознака доходу - підприємницька діяльність; 2017-3: нарахована сума доходу - 1632,00 грн. - дохід виплачений, ознака доходу - підприємницька діяльність; 2017-3: виплачена сума доходу - 5260,00 грн.; 2017-4: виплачена сума доходу - 3000,00 грн., ознака доходу - підприємницька діяльність /а.с.97/.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із співзасновників ТОВ Онікс-2018 є ОСОБА_2 /а.с.220-225/.

Відповідно до інформації Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.04.2019, згідно наданих податкових декларації платника єдиного податку-юридичної особи ТОВ Онікс-2018 , код ЄДРПОУ 41908162, сума доходу за податковий (звітній) період за 2018 рік та І квартал 2019 року складає нуль гривень. Відповідно до наявної у Мелітопольському управлінні інформації ФОП ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 16.10.2000. Відповідно до наданої уточнюючої декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік інші види доходів задекларовані у сумі 4000 грн. Згідно даних з ДРФО ОСОБА_2 , як громадянин протягом 2018 року доходів не отримував. З приводу інформації з ДРФО за І квартал 2019 року повідомлено, що строк надання звіту 1-ДФ за І квартал 2019 року - до 10 травня 2019 року, інформація з якого стане доступною після 20 травня 2019 року. Термін податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік - до 09 лютого 2020 року. Таким чином, надати інформацію щодо отриманих доходів ФОП ОСОБА_2 за І квартал 2019 року не має можливості.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Встановивши ту обставину, що у сторін є двоє неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні, тоді, як відповідно до вимог сімейного законодавства, діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, а відповідач є особою працездатного віку, без розумових та фізичних вад, спроможний надавати матеріальну допомогу на належному рівні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності покладення на нього аліментного зобов`язання у вигляді щомісячної сплати аліментів по 2027 грн. на кожну дитину, що відповідатиме інтересам дітей та сприятиме їх нормальному розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, у відповідності з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Так, згідно вимог ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік , прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2019 року становить 2027 гривень, тобто мінімальний розмір аліментів, встановлений ч.2 ст.182 СК України, а саме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років становить 1013,50 гривень.

За правилами ч.1-2 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Підпункт 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведені норми, а також обставини справи, зважаючи на принцип розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду вважає визначений судом першої інстанції розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання дітей , законним та обґрунтованим.

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що належні відповідачу нежитлове приміщення здається в оренду, а гараж використовується ним в підприємницьких цілях, а не по цільовому призначенню, що давало б йому змогу сплачувати аліменти на утримання дітей в заявленому позивачем розмірі, оскільки доходи відповідача за 2018 р. цьому не сприяють, а відомості про доходи відповідача за 2017 рік позивачем не надані.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідач має достатній рівень достатку, щоб сплачувати аліменти у заявленій нею сумі є припущенням, до того ж судом першої інстанції стягнені аліменти кожну дитину, у розмірі, який перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, таким чином права дітей на належне утримання дотримані.

Позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження того, що діти потребують більшого розміру аліментів, а стягнений судом першої інстанції розмір аліментів не єх достатнім.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанцій по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано та порушено норми матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають; доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2019 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 11 вер

есня 2019 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко