Справа № 153/1327/18
Провадження № 22-ц/801/1524/2019
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2019 рокуСправа № 153/1327/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого : Копаничук С.Г.
суддів: Денишенко Т.О., Оніщука В.В.
при секретарі Богацькій О.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - приватно-орендне підприємство Рідний край ,
третя особа - відділ державної реєстрації Ямпільської РДА Вінницької області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду від 30.05.2019 року ,ухваленого о 11 год 32 хв. в приміщенні Ямпільського районного суду суддею Гаврилюк Т.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Рідний край , за участю третьої особи без самостійних вимог- відділу державної реєстрації Ямпільської РДА Вінницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації,-
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватно-орендного підприємства Рідний край , за участю третьої особи без самостійних вимог - відділу державної реєстрації Ямпільської РДА Вінницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 368 від 15 грудня 2014 року , укладеного від його імені з приватно-орендним підприємством Рідний край Тростянецького району Вінницької області та скасування державної реєстрації речового права. Зазначив, що після смерті матері успадкував земельну ділянку, кадастровий номер 0525686600:07:004:0030 розміром 3,2772 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області та належала його матері на підставі Державного акту серії НОМЕР_1, виданого 25.09.2008 року. Між його матір`ю та ПОП Рідний край колись укладався договір оренди вказаної земельної ділянки, а тому, в середині серпня 2018 року він звернувся до відповідача з питанням про те, коли закінчується укладений договір земельної ділянки через бажання самостійно обробляти власну земельну ділянку. Працівник ПОП Рідний край повідомив, що між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки №368 від 15.12.2014 року та надав його копію і витяг з державного реєстру прав про реєстрацію речових прав. Посилаючись на відсутність його волевиявлення на укладення зазначеного договору, оскільки вказаний договір та акт прийому-передачі він не підписував, нікого на такі дії не уповноважував , в якості його правовстановлюючого документу на земельну ділянку вказано державний акт НОМЕР_2 від 01.02.2008 року замість свідоцтва про право на спадщину ,а також невірно вказано кадастровий номер ділянки , просив позов задовольнити.
Рішенням Ямпільського районного суду від 30.05.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що суд здійснивши правильний висновок про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення договору ,що є підставою для визнання договору недійсним, проте безпідставно відмовив у задоволенні позову через пропуск позивачем строку позовної давності .
У відзиві на апеляційну скаргу ПОП Рідний край вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим ,а доводи скарги щодо неправильного застосування судом строку позовної давності рішення безпідставними, оскільки з часу укладення договору ОСОБА_1 звертався до орендаря з приводу виплати орендної плати та систематично її отримував, а відтак не можна вважати, що він не знав чи не міг довідатися про обставини, що стали підставою для звернення до суду.
Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі ,перевіривши рішення суду, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає .
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Суд першої інстанції встановив, що позивач проживає у селі Тростянець Ямпільського району Вінницької області, де і зареєстрований . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 серпня 2011 року (а.с.13) ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку, кадастровий номер 0525686600:07:004:0030 ,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тростянецької сільської ради. Із копії договору оренди землі №368 від 15.12.2014 (а.с.39-40), акту приймання-передачі об`єкта оренди від 15.12.2014 (а.с.10), та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.11) судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПОП Рідний край в особі виконавчого директора Білінської Г . І . було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,2772 га строком на 15 років. ОСОБА_1 передав, а ПОП Рідний край прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0525686600:07:004:0030. Окрім того, судом встановлено, що сторони визначили в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тростянецької сільської ради. Договір оренди землі від 15.12.2014 року з орендодавцем ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки кадастровий номер 0525686600:07:004:0030, за заявою ПОП Рідний край зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №81197774 від 24.02.2017 (а.с.12) та №138709072 від 21.09.2018 року.(а.с.44) Згідно копії договору оренди землі №368 від 15.12.2014 (а.с.6-9), у даний договір вносилися виправлення щодо розміру земельної ділянки, що підтверджується клопотанням ПОП Рідний край в особі виконавчого директора Білінської Г.І. про те, що при реєстрації Договору оренди землі №368 від 15.12.2014 року орендодавець ОСОБА_1 допущено помилку в пункті 2 об`єкт оренди , а саме: правильно буде: земельна ділянка загальною площею 3,2772 га, кадастровий номер земельної ділянки 0525686600:07:004:0030 (а.с.43). 15.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПОП Рідний край в особі виконавчого директора Білінської Г.І. також було укладено договір оренди земельної ділянки №87 загальною площею 4,2644 га строком на 15 років. Із копій заяв ОСОБА_1 вбачається , що він в 2016 -2018 роках звертався до ПОП Рідний край із проханням видати йому орендну плату в грошовій формі за два паї за 2016, 2017, 2018 роки .(а.с,45-47) .З висновків судово-технічної та почеркознавчої експертизи у справі вбачається , що підписи в графі Підписи сторін, Орендодавець в оригіналі договору (трьох екземплярів договорів) оренди земельної ділянки №368 від 15 грудня 2014 року, який укладений від імені ОСОБА_1 з ПОП Рідний край та підписи в акті (усіх трьох екземплярах) приймання передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки №368 від 15.12.2014 року, який укладено від імені ОСОБА_1 з ПОП Рідний край , виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (особами) Відомостями на видачу орендної плати за земельні частки (паї) 2015 року, осіб, які проживають у селі Тростянець (а.с.153-162) підтверджено що ОСОБА_1 видавалася орендна плата за дві земельні частки (паї), де присутній його підпис в графах під порядковими номерами 16 та 17 . Виплату розпочато 07 липня 2015 року, виплату закінчено 31 липня 2015 року. ОСОБА_1 отримує орендну плату за земельну частку (пай) по договору №368 від 15.12.2014 року з липня 2015 року по теперішній час.
Із повідомлення начальника управління соціального захисту населення №792 від 23.05.2019 року , декларацій про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії та довідок №200 від 16.09.2016, №204 від 03.10.2017, №329 від 11.10.2018року судом вбачається ,що ОСОБА_1 призначалася житлова субсидія. При цьому при призначенні субсидії в якості джерела доходу ОСОБА_1 була зазначена і врахована також орендна плата, яку виплачувало ПОП Рідний край за земельні паї. (а.с.168,169, 170, 171, 172,173-175).
Постановляючи рішення у справі, суд виходив з того ,що спірний договір оренди земельної ділянки позивач з відповідачем не укладав , від його імені це здійснила інша особа, а тому договір підлягав би визнанню недійсним через відсутність волевиявлення позивача та порушення ст.ст.203,215 ЦК України. Проте ,врахувавши подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності , оцінивши всі обставини у справі в їх сукупності та пославшись на Рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббінгс та інші проти Сполученого королівства і ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії щодо застосування строку позовної давності , суд відмовив у задоволенні позову. При цьому виходив із того, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності на звернення до суду з таким позовом ,оскільки достовірно не лише знав про укладений договір , а й відповідно до ст.261 ЦК України міг довідатися про його укладення ,так як протягом більш як трьох років отримував орендну плату за дві земельні ділянки, що належали йому.
Суд, вірно оцінивши докази в їх сукупності , встановив обставини справи ,правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права і ,встановивши порушення прав позивача та маючи заяву про застосування строку давності , дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові через пропуск останнім строку звернення до суду.
Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності слід рахувати з дня набрання договором чинності не заслуговують на увагу, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а відтак ця обставина не пов`язується із днем реєстрації договору оренди ,а пов`язується з тим, коли позивач міг дізнатись про існування спірного договору.
З відомості на видачу орендної плати від 07.07.2015 року (графи 16-17) вбачається ,що ОСОБА_1 отримував дві окремі орендні плати за дві земельні частки(паї) саме на своє прізвище ,без зазначення прізвища матері ,а тому його посилання на отримання ним материної орендної плати безпідставні ,так як спростовуються цим письмовим доказом. Відповідно ,принаймні із цієї дати, позивач міг довідатися про порушення свого права, тобто перевірити підставу отримання ним на своє ім`я другої орендної плати. Крім цього, позивачу ОСОБА_1 призначалась з жовтня 2015 року житлова субсидія, в перелік доходів для отримання якої останній зазначав в якості свого доходу - дохід від земельних паїв.
Доводи апеляційної скарги про відсутність оцінки судом обставин виправлень та зазначення у договорі номеру і серії державного акту на землю, що належить ОСОБА_1 ,а не його матері , також безпідставні ,оскільки суд відмовив у задоволенні позову не з підстав його недоведеності ,а з підстав пропуску позивачем строку позовної давності за такими вимогами ,а відтак не впливають на висновок суду .
Інші доводи скарги також правильні висновки суду не спростовують .
Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, останнє підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України,-
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ямпільського районного суду від 30.05.2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з виготовлення повного тексту судового рішення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя : Копаничук С.Г.
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84180881 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Копаничук С. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні