Постанова

від 10.09.2019 по справі 357/14640/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №357/14640/15-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/11135/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацький Руслан Олександрович, ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця від 12 лютого 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені №51967089,

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, де просиви поновити йому строк звернення до суду із скаргою на дії Головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацького Руслана Олександровича, пропущений із поважних причин,

скасувати постанову Головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацького Руслана Олександровича від 12 лютого 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №51967089.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 березня 2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким вирішено стягнути з нього - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 610 000 грн. в якості безпідставно набутого майна, а також 3 654 грн. сплаченого стягувачем судового збору.

Вказане судове рішення після перегляду його судами вищих інстанцій набрало законної сили.

10 березня 2019 року йому стало відомо про те, що у Білоцерківському міському відділі ДВС ГТУЮ у Київській області наявне відкрите виконавче провадження №51967089 з примусового виконання даного рішення та те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Консалтинг складено звіт про визначення ринкової вартості 6,9 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , які належать йому.

Так, згідно вказаного звіту ринкова вартість 6,9 % належної йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком без ПДВ складає 601 557 грн., проте, заявник вважає його завідомо недостовірним та таким що порушує його права .

У зв`язку із чим, 13 березня 2019 року він звернувся із клопотанням до державного виконавця, у якому просив останнього надати належним чином посвідчену копію рішення ( постанови ) про проведення оцінки частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком .

19 березня 2019 року заявник отримав копію постанови головного державного виконавця від 12 лютого 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні №51967089.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою що постановлена державним виконавцем із порушенням ст. 53-1 Закону України Про виконавче провадження , ст. 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та ч. 2 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Більше того , як слідує із матеріалів виконавчого провадження , державним виконавцем не було вжито жодних заходів, спрямованих на забезпечення його присутності під час проведення оцінки належної його частки у товаристві.

Тим самим державний виконавець фактично позбавив його гарантованого права щодо отримання доступу до документів фінансової звітності, інших документів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , необхідних для визначення вартості його частки та , в решті решт,заявити відвід експерту або спеціалісту, який також має вирішуватись в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року у задоволенні поданої скарги відмовлено.

На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при її постановленні.

Просить ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення поданої скарги.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Згідно ж положень ст. 451 ЦПК України , за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поновити порушене право заявника ).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 09 серпня 2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 610 000 грн. в якості безпідставно набутого майна, а також 3 654 грн. сплаченого стягувачем судового збору ( а.с. 65 ).

18 червня 2016 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду, копію якої було направлено та отримано , зокрема, боржником ( а.с. 68, 68 зв. ).

18 червня 2016 року державним виконавцем ухвалено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 ( а.с. 67 ).

В ході примусового виконання рішення суду було встановлено, що ОСОБА_1 є власником частки у розмірі 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , вартістю 1 258 364,50 грн. ( а.с. 79 ).

На вищевказану частку статутного капіталу накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника у ВП №51967089 від 17 липня 2018 року ( а.с. 81 ).

17 липня 2018 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агороком направлено повідомлення про те, що на частку у розмірі 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , власником якої є ОСОБА_1 , накладено арешт та про необхідність Товариству з обмеженою відповідальністю Агроком надати протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника ( а.с. 80 ).

29 грудня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком надійшло клопотання про долучення до матеріалів виконавчого провадження витребуваних відомостей, необхідних для розрахунку вартості частки боржника, а саме: копії фінансового звіту малого підприємництва станом на 01 липня 2018 року, копії звіту про визначення ринкової вартості обладнання, копія дублікатів свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 грудня 2014 року, копії витягу з державного реєстру та правочинів від 21 листопада 2011 року, копії витягу про державні реєстрацію прав від 26 березня 2012 року ( а.с. 84-102 ).

12 лютого 2019 року , за клопотанням представника стягувача ( а.с. 104 ), державним виконавцем ухвалено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №51967089 для проведення оцінки частку у розмірі 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , власником якої є ОСОБА_1 , де в якості експерта було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт Консалтинг ( а.с. 109 ).

20 лютого 2019 року до відділу надійшов звіт від 14 лютого 2019 року про визначення ринкової вартості 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , згідно якого ринкова вартість 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком ,станом на 16 липня 2018 року ,складає 601 557 грн.,без ПДВ ( а.с. 111 ).

21 лютого 2019 року сторонам виконавчого провадження направлено копію звіту про вартість 6,9% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроком , власником якої є ОСОБА_1 ( а.с. 112 ).

Фактично , не погоджуючись з визначеною вартістю його частки за вказаним звітом 26 березня 2019 року,ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою, посилаючись на порушення, зокрема, ст. 53-1 Закону України Про виконавче провадження , ст. 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та ч. 2 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а також порушення ст. 28 Закону України Про виконавче провадження ( а.с. 2-5 ).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року у задоволенні поданої скарги відмовлено з посиланням на її необґрунтованість ( а.с. 124-134 ).

При цьому, на переконання апеляційного суду, такий висновок місцевого суду повністю грунтуються на положеннях п. 24 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07 лютого 2014 року, згідно якого у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК , оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Також, на переконання апеляційного суду, з врахуванням викладеного, місцевий суд вірно встановив, що дії державного виконавця з приводу залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання відповідають положенням ст. 57 Закону України Про виконавче провадження .

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяв відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

А відтак, місцевий суд, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, обґрунтовано прийшов до переконання про відмову в задоволенні цих вимог скарги, оскільки, оскаржувані рішення державного виконавця було прийнято відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника даним рішенням не було порушено.

За таких обставин, зазначене судове рішення повністю ґрунтується на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, в т.ч. положеннях ст. 451 ЦПК України , ст.ст. 1 , 2 , 3 , 18 , 57Закону України Про виконавче провадження .

Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 11, 19, 23, 53-1, 57 Закону України Про виконавче провадження , ст. 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 447 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції та спростовуються зазначеними по справі обставинами.

Інші обставини, названі в апеляції, зокрема, про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення оцінки майна шляхом укладання договорів з суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах, державним виконавцем не було вжито заходів щодо його присутності при проведенні оцінки, він не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, Товариству з обмеженою відповідальністю Агроком не надіслано жодного повідомлення про арешт частки боржника, не погоджуючись з даним звітом він звернувся до правоохоронних органів з проханням притягнути експерта до кримінальної відповідальності, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість поданої скарги та не є правовою підставою для задоволення заявлених апеляційних вимог.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України .

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України , порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5 , 10-13 , 76-81 , 263 , 367 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прохацький Руслан Олександрович, ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця від 12 лютого 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені №51967089 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.І. Сліпченко

Л.П. Сушко