Рішення

від 10.09.2019 по справі 913/369/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

10 вересня 2019 року Справа № 913/369/19

м. Харків Провадження № 3/913/369/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області, с. Веселе Старобільського району Луганської області

про стягнення 48 007 грн. 03 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області про стягнення боргу за постачання природного газу у лютому 2019 року в розмірі 48 007 грн. 03 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що на звернення відповідача від 31.01.2019 № 35 позивач у лютому 2019 року передав відповідачу природний газ на суму 48 007 грн. 03 коп. без укладання договору на час проведення останнім процедури відкритих торгів для укладення нового договору. Відповідачу за листом від 18.06.2019 № 178 було надіслано акт приймання-передачі природного газу, акт звірки та рахунок для здійснення оплати. Примірник акту звірки відповідач підписав та повернув, примірник акту приймання-передачі повернуто не було, борг не сплачено. У зв`язку з тим, що за результатами тендерної процедури на постачання природного газу відповідачу виграв інший постачальник, відповідач не має можливості сплатити борг. Єдиною підставою для виділення коштів на погашення боргу органами казначейства може бути відповідне рішення суду, тому ТОВ "Луганськгаз Збут" звернулось з даним позовом до суду.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 09.07.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/369/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у встановлений ухвалою суду строк відзив не надав, про поважність причин неподання відзиву не повідомив.

Згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області є: Луганська область, Старобільський район, село Веселе, вул. Миру, 62а, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 15.07.2019 про відкриття провадження у справі № 913/369/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, отримана відповідачем 19.07.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 913/369/19.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області про відкриття провадження у справі від 15.07.2019 відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, тому суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 10.09.2019.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" та Веселівською сільською радою Старобільського району Луганської області було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 2018/Б-СРБ/38 зі строком дії з 01.01.2018 по 31.12.2018 (включно) (аркуші справи 18-19).

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у відповідності до ч. 5 ст. 36 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

25.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" та Веселівською сільською радою Старобільського району Луганської області укладено додаткову угоду № 4 до договору від 25.01.2018 № 2018/Б-СРБ/38, якою продовжено строк дії договору на період достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року до 31.01.2019 в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі (аркуш справи 20).

За умовами договору та додаткової угоди позивачем протягом січня 2018 року - січня 2019 року здійснювалась поставка відповідачу природного газу, за який відповідач розрахувався в повному обсязі.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 31.01.2019 № 113, в якому просив продовжити постачання природного газу на термін достатній для здійснення процедури щодо закупівлі газу природного, скрапленого або в газоподібному стані для потреб Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області згідно із Законом України "Про державні закупівлі" та гарантував повне відшкодування коштів за спожитий газ (аркуш справи 23).

У зв`язку з тим, що відповідач є соціально значимим об`єктом позивач взяв на себе зобов`язання постачати природний газ відповідачу без укладення договору на час проведення останнім процедури відкритих торгів для укладення нового договору (аркуш справи 24).

Як свідчать матеріали справи, послуги з постачання природного газу документально оформлювалися підписаним сторонами технічним актом, актом приймання-передачі природного газу та рахунком.

Таким чином, згідно домовленостей позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" передано у власність Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області природний газ в лютому 2019 року обсягом 3,090 тис. куб.м. за ціною 12 946 грн. 88 коп. за 1000 куб.м. на суму 40 005 грн. 86 коп., у тому числі: ПДВ - 8 001 грн. 17 коп., всього 48 007 грн. 03 коп., що підтверджується підписаним сторонами технічним актом від 28.02.2019 про фактичне споживання природного газу за договором розподілу природного газу від 01.01.2019 № 0942 та актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 № 1182, який підписаний лише позивачем (аркуші справи 25, 29).

Також позивачем виписаний рахунок від 28.02.2019 № 3477, який надісланий відповідачу.

Крім того, за результатами проведення відповідачем процедури відкритих торгів закупівлі природного газу на 2019 рік переможцем торгів визнано ТОВ "Газенергопроект", з яким відповідачем 04.03.2019 укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 4 (аркуш справи 22).

Відповідачу за листом від 18.06.2019 № 178 було повторно надіслано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 № 1182, рахунок на оплату та акт звірки № 75 на суму заборгованості 48 007 грн. 03 коп. (аркуші справи 26-31).

Примірник акту звірки відповідач підписав та повернув, підписаний примірник акту приймання-передачі повернуто не було, борг не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов`занням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з цим, відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи викладене, між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, шляхом обміну листами та виникнення зобов`язання з оплати природного газу у відповідачу.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису ч. 1 ст. 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Оскільки між сторонами у справі не було укладено договору та не визначено чітко строку оплати спожитого природного газу, позивач обґрунтовано звернувся до відповідача з листом від 18.06.2019 № 178, який є вимогою про сплату боргу у відповідності до ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність заборгованості в сумі 48 007 грн. 03 коп. підтверджена матеріалами справи, у тому числі, підписаним відповідачем актом звірки № 75, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" до Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області про стягнення 48 007 грн. 03 коп. задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області, Луганська область, Старобільський район, село Веселе, вул. Миру, 62а, ідентифікаційний код 05387305 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 87, кімната 307, ідентифікаційний код 40268230 борг в сумі 48 007 грн. 03 коп., судовий збір в сумі 1 921 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

4.Повний текст рішення складено і підписано - 12.09.2019 .

Суддя А.В. Секірський