Рішення

від 09.09.2019 по справі 922/1826/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1826/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002", місто Київ до Товариства з обмежено відповідальністю "Крофт", місто Харків про розірвання договору та стягнення 311 484,00 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- розірвати Договір № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів укладений 04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальність "Досвід 2002" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт");

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт" грошові кошти у розмірі 280 000,00 грн., сплачені в якості попередньої оплати товару (авансу) за Договором № 95/В/ВП-04/09/18 та 31 484,00 грн., як відсотки за користування грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1826/19 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 05.08.2019 підготовче провадження у справі № 922/1826/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 серпня 2019 року.

З метою забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, в судовому засіданні 19.08.2019 оголошено перерву до 09 вересня 2019 року о 12:30 годину, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Представник позивача в судове засіданні 09.09.2019 не з`явився, однак, 06 вересня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" (вх. № 21240), в якому позивач просив розглянути справу № 922/1826/19 без участі його представника та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" не подав.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що всі поштові відправлення Господарського суду Харківської області були направлені рекомендованими листами за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24, однак, не були вручені адресатові. Жодних відомостей щодо інших засобів зв`язку із Товариством з обмеженою відповідальністю "Крофт" матеріали справи не містять.

Враховуючи, належне виконання судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань у справі № 922/1826/19 та те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1826/19 за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" (як Замовником) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" (змінено назву на ТОВ "Крофт") (як Виробником) було укладено Договір № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів, згідно умов якого Виробник бере на себе зобов`язання виготовити та змонтувати Замовнику металовироби для об`єкту "Будівництво зерносховища обсягом зберігання до 200 000 тон в смт. Вапнярка, по вул. Незалежності, Томашпільського району, Вінницької області", на умовах, які додатково погоджуються Сторонами в Специфікації/Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору), а замовник бере на себе зобов`язання - прийняти металовироби та оплатити їх вартість.

Згідно пунктів 2.3., 2.4. Договору Замовник зобов`язаний передати. Виробнику по Акту передачі згадані в пункті 1.1. даного Договору креслення з грифом "У виробництво", завірені печаткою Замовника.

Замовник зобов`язаний передати Виробнику по електронній пошті електронну версію проекту, на підставі якого будуть виготовлятись металовироби, яка має повністю співпадати з оригіналом проекту.

Пунктом 3.1. Договору також визначено, що Виробник зобов`язаний виготовити та змонтувати металовироби, зазначені в Специфікації, в погоджені терміни згідно Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість виготовлення металовиробів та порядок авансування визначається "Специфікацією", яка узгоджується Сторонами та є невід`ємною його частиною.

Згідно Специфікації № 1 від 04 вересня 2018 року, що є Додатком № 1 до Договору на виготовлення металовиробів № 95/В/ВП-04/09/18 від 04 вересня 2018 року загальна вартість продукції, що виготовляється і поставляється Виробником Замовнику по даній Специфікації становить 1 402 079,50 грн. До початку виконання робіт з виготовлення продукції Замовник зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок Виробника аванс у розмірі 420 623,85 грн. Оплата решти вартості виготовленої продукції здійснюється по факту передачі металовиробів Замовнику. Термін виготовлення металовиробів складає 21 день.

Цей Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2018 року. У разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до моменту закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, то строк дії Договору вважається продовженим на 1 (один) рік (пункт 9.2. Договору).

На виконання вищезазначених умов Договору в період з 05 жовтня 2018 року по 24 жовтня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" авансовий платіж в загальному розмірі 280 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 8344 від 05.10.2018 на суму 70 000,00 грн., № 8702 від 17.10.2018 на суму 60 000,00 грн., № 8821 від 19.10.2018 на суму 100 000,00 грн. та № 8993 від 24.10.2018 на суму 50 000,00 грн. (том 1, арк.с. 20-23). Отримувачем платежу за вказаними платіжними дорученнями є Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" - код 41440157; призначення платежу: оплата за металовироби згідно дог. № 95/В/ВП-04/09/18 від 04.09.2018 в т.ч. ПДВ 20%.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" було направлено на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" лист з вих. № 75 від 27.02.2019 з кресленнями, позначені грифом "У виробництво" завірені печаткою ТОВ "Досвід 2002" та електронний носій з проектом об`єкту будівництва (електронна пошта виробником надана не була). Даний лист був повернутий позивачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання (докази направлення - копія опису вкладення, накладна Укрпошти Експрес від 27.02.2019 - том 1, арк.с. 29-31).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що після укладення договору та сплати частини авансового платежу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" не виходило на зв`язок, не приймало жодної поштової кореспонденції, не розпочало виконувати свої обов`язки за Договором № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів, у зв`язку із чим, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" відпала потреба у виготовленні металовиробів для об`єкту "Будівництво зерносховища обсягом зберігання до 200 000 тон в смт. Вапнярка, по вул. Незалежності, Томашпільського району, Вінницької області" замовлених Договором № 95/В/ВП-04/09/18 від 04 вересня 2018 року.

25 березня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" пропозицію про розірвання договору за вих. № 101 від 25 березня 2019 року, в якій позивач просив Повернути сплачений авансовий платіж у розмірі 280 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Досвід 2002" та Підписати протягом 20 (двадцяти календарних днів) додаткову угоду про розірвання Договору № 95/В/ВП-04/09/18 від 04 вересня 2018 року. Однак, даний лист ТОВ "Євробудсоюз" отримано не було та повернуто відправнику із позначкою "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить довідка відділення поштового зв`язку Укрпошти (том 1, арк.с. 36-38).

Крім того, ТОВ "Досвід 2002" стало відомо про те, що ТОВ "Євробудсоюз" було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт" та змінено юридичну адресу з "м. Київ, вул. Глибочицька 32-А, офіс 709" на "м. Харків, вул. Богдана Хмельницького буд. 24" (Код ЄДРПОУ залишився без змін). У зв`язку зі зміною місця знаходження юридичної особи Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" пропозицію про розірвання договору (за вих. № 103 від 25 березня 2019 року) було направлено також на юридичну адресу ТОВ "Крофт". Даний лист також було та повернуто відправнику із позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання", про що свідчить довідка відділення поштового зв`язку Укрпошти (том 1, арк.с. 95-99).

Враховуючи наведене, звертаючись до суду із даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" наголошує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт" (стара назва - ТОВ "Євробудсоюз") почало неправомірно утримувати авансовий внесок позивача з 20.03.2019, тобто з моменту коли ТОВ "Євробудсоюз" не прийняло креслення та електронний носій з проектом, а відтак, повинно повернути 280 000,00 грн. авансового платежу, а також сплатити позивачу 31 484,00 грн., як відсотки за користування грошовими коштами Замовника, відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України. Обставини щодо розірвання Договору № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів від 04 вересня 2018 року та стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

До матеріалів справи судом долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт" (код ЄДРПОУ 41440157), з якого вбачається, що 22.03.2019 дійсно було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження (том 1, арк.с. 111-114).

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, згідно приписів частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Із матеріалів справи слідує, що на підставі Договору № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів від 04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крофт" (стара назва - ТОВ "Євробудсоюз") виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою підпадають під визначення договору підряду та регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Загальні положення про підряд визначено статтею 837 ЦК України: за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 846 ЦК України Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положеннями статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, проте окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору, а повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Так, Цивільний кодекс України містить спеціальні положення щодо можливості розірвання договору підряду в односторонньому порядку.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ТОВ "Євробудсоюз", як Виробник, розпочав роботу з виготовлення замовнику металовиробів для об`єкту "Будівництво зерносховища обсягом зберігання до 200 000 тон в смт. Вапнярка, по вул. Незалежності, Томашпільського району, Вінницької області", що є істотним порушенням умов Договору. Більш того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт" (стара назва - ТОВ "Євробудсоюз") після отримання авансу не приймало вхідну документацію, та жодним чином не повідомило позивача про зміну найменування та місцезнаходження Товариства. Вищенаведені обставини свідчать про порушення відповідачем вимог статті 846 ЦК України щодо розумних строків виконання робіт.

Таким чином, зважаючи на бездіяльність виробника, позивач обґрунтовано скористався своїм правом, наданим частиною другою статті 849 ЦК України і відмовився від Договору № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів укладений 04 вересня 2018 року, про що повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт".

Відповідно до частини третьої статті 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Правові наслідки зміни або розірвання договору встановлені статтею 653 ЦК України, відповідно до якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" набуло грошові кошти у розмірі 280 000,00 грн., сплачені в якості попередньої оплати товару (авансу) за Договором № 95/В/ВП-04/09/18, за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Однак, позивач фактично відмовився від Договору в односторонньому порядку та просив відповідача повернути суму авансового платежу. У даному випадку, відмова позивача від договору зумовлює його розірвання та є підставою для повернення попередньої оплати.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача в частині розірвання Договору № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів укладеного 04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальність "Досвід 2002" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт") та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт" грошових коштів у розмірі 280 000,00 грн., сплачених в якості попередньої оплати товару (авансу) за Договором № 95/В/ВП-04/09/18.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 31 484,00 грн. процентів за користування грошовими коштами в період з 20.03.2019 по 22.05.2019, які визначені обліковою ставкою Національного банку України, позивач посилається на приписи статей 536, 625 ЦК України та частину шосту статті 231 ГК України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини шоста статті 231 ГК України).

Частиною четвертою статті 232 ГК України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Між тим, слід враховувати, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не для виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. Отже, за своєю суттю обов`язок щодо повернення коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання.

Враховуючи відсутність в будь-яких нормативних актах України визначеного розміру проценту за користування чужими грошовими коштами, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення процентів в порядку статті 536 Цивільного кодексу України, слід дослідити, чи передбачено умовами договору розмір відсотків за користування грошовими коштами і тільки після цього, за наявності відповідних обставин, застосовувати положення статті 536 Цивільного кодексу України.

Окремо слід зазначити, що положення частини третьої статті 693 ЦК України, на яке також посилається позивач, стосується договорів поставки. При цьому норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини щодо договорів підряду та виконання послуг, спеціальної норми не містять.

Відтак, право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено законом. Однак, розмір таких процентів ні укладеним між сторонами Договором, ні положеннями Цивільного кодексу України чи інших актів цивільного законодавства, що регулюють відносини підряду, не передбачений.

Непогодження сторонами спору в Договорі № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів умов щодо розміру процентів за користування грошовими коштами, виключає можливість їх стягнення з виробника відповідно до статті 536 ЦК України. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 904/312/18.

За викладених обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 31 484,00 грн. за безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на Товариства з обмеженою відповідальністю "Крофт" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 6 121,00 грн.

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" до Товариства з обмежено відповідальністю "Крофт" задовольнити частково.

Розірвати Договір № 95/В/ВП-04/09/18 на виготовлення металовиробів укладений 04 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальність "Досвід 2002" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробудсоюз" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крофт").

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Крофт" (місцезнаходження: 61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24; код ЄДРПОУ 41440157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" (місцезнаходження: 03179, місто Київ, вулиця Миколи Ушакова, будинок 1-Б; код ЄДРПОУ 32251657) грошові кошти у розмірі 280 000,00 грн., сплачені в якості попередньої оплати товару (авансу) та судовий збір в розмірі 6 121,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "12" вересня 2019 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/1826/19