Ухвала

від 09.09.2019 по справі 161/14357/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/14357/19

Провадження № 1-кс/161/7289/19

У Х В А Л А

про відмову у накладенні арешту на майно

09 вересня 2019 року місто Луцьк

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представників власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцькуклопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області майора міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно , -

В С Т А Н О В И В:

На адресу слідчого судді 27 серпня 2019 року надійшло вказане клопотання.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №32018030000000061 від 10.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Стікс» (код ЄДРПОУ 20135038) шляхом незаконного ввезення на територію України без сплати відповідних митних платежів та фактичної реалізації у 2015-2018 роках невстановленим особам товарно-матеріальних цінностей (автозапчастин та автотоварів) і відображення в бухгалтерському і податковому обліку товариства фіктивних операцій з їх реалізації в адресу ряду СГД на території України, ухилились від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток у значних розмірах.

Слідчий також вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 організовували діяльність, що пов`язана із незаконним ввезенням на територію України через митні пости Волинської митниції ДФС нових автомобільних запасних частин різних виробників без сплати відповідних митних платежів та зборів, а також часткового придбання таких автомобільних запчастин за необліковані грошові кошти у службових осіб ТОВ «Стікс» та їх подальшої реалізації на території України кінцевому споживачу за необліковані готівкові кошти, в тому числі із використанням мережі Інтернет та можливостей поштово-експедиторської служби ТОВ «Нова Пошта», внаслідок чого ухилилися від сплати податків у значному розмірі.

21.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 17.08.2019 року було проведено огляд складських та офісних приміщень, які використовують ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено документи, запасні частини до автомобілів різних марок, комп`ютерну техніку, банківські картки. Вилучені речі та документи згідно постанови від 22.08.2019 року визнано речовими доказами.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, в ході слідства виникла необхідність у накладені арешту на майно, яке вилучено 21.08.2019 року у кримінальному провадженні №32018030000000061 від 10.12.2018 року. Просить суд клопотання задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, який клопотання підтримав та просив його задовольнити, володільців тимчасово вилученого майна та їх представників, які заперечували щодо накладення арешту на майно, мотивуючи його безпідставністю, оскільки вилучені речі не стосуються даного кримінального провадження і не можуть бути речовими доказами, оглянувши матеріали клопотання та долучені до нього документи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас,ст.16КПК Українизакріплено,що позбавленняабо обмеженняправа власностіпід часкримінального провадженняздійснюється лишена підставівмотивованого судовогорішення,ухваленого впорядку,передбаченому цимКодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Поряд з цим, статтею 8 КПК України визначено, що кримінальнепровадження здійснюєтьсяз додержаннямпринципу верховенстваправа,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України,цього Кодексу,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,вимог іншихактів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 132 КПК України передбачено, що заходизабезпечення кримінальногопровадження застосовуютьсяна підставіухвали слідчогосудді абосуду,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Клопотанняпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняна підставіухвали слідчогосудді подаєтьсядо місцевогосуду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування. Застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3)може бутивиконане завдання,для виконанняякого слідчий,прокурор звертаєтьсяіз клопотанням. Дляоцінки потребдосудового розслідуванняслідчий суддяабо судзобов`язанийврахувати можливістьбез застосованогозаходу забезпеченнякримінального провадженняотримати речіі документи,які можутьбути використаніпід чассудового розглядудля встановленняобставин укримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються . До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Також, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб`єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.

Відповідно до вимог ст.ст. 7, 16КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На переконання слідчого судді, прокруор не довів належними та допустимим доказами, що для цілей вказаного кримінального провадження, зокрема для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення службовими особами ТОВ «Стікс», необхідним накладення арешту на вилучене у ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 майно.

Будь-яких доказів щодо придбання ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 автозапчастин у службових осіб ТОВ «Стікс» слідчим та прокурором суду не надано, тому не можливо зробити висновок, яким чином вилучене ФОП ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 майно може мати значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Крім того, жодних відомостей за епізодом можливого незаконного ввезення ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 поза межами митного контролю автозапчастин та їх подальшу реалізацію на території України, витяг з ЄРДР не містить.

Як вбачається з матеріалів провадження жодних законних обставин, які б давали підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно і доводили доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження прокурором не наведено, як і не доведено, що майно, на яке пропонується накласти арешт, здобуто злочинним шляхом чи є предметом злочину, передбаченогост. 212 КК України.

Зважаючи, що слідчим в клопотанні і в судовому засіданні не доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, яке вилучено 21 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, суду не надано достатніх доказів про те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України чи ст. 170 КПК України, у зв`язку із чим старшому слідчому ОСОБА_9 , слід відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.170-173КПК України,ст.8"Європейськоїконвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод",слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області майора міліції ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, яке вилучене 21 серпня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1