Ухвала

від 20.09.2019 по справі 161/14357/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14357/19 Провадження №11-сс/802/551/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

володільця майна ОСОБА_7 ,

представника володільця майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2019 року про відмову в накладенні арешту на майно (ЄРДР № 32018030000000061),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчогосудді Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 09вересня 2019року відмовленов задоволенніклопотання старшогослідчого ОВС2відділу розслідуваннякримінальних провадженьСУ фінансовихрозслідувань ГУДФС Україниу Волинськійобласті ОСОБА_9 про накладенняарешту намайно,яке буловилучене підчас проведенняогляду 21серпня 2019року заадресою: АДРЕСА_1 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 32018030000000061, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що вказане в клопотанні майно визнано речовими доказами, а тому з метою їх збереження необхідно накласти арешт. Вказує, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , володільці вилученого майна, здійснюють діяльність пов`язану із незаконним ввезенням на територію України через митні пости Волинської митниці ДФС нових автомобільних запчастин, а також придбання таких запчастин в ТОВ «Стікс». Також зазначає, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказані автозапчастини не співпадають з даними бухгалтерського обліку підприємства. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повністю задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, володільця майна ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8 , які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Згідно витягу ЄРДР вбачається, що проводиться досудове розслідування за ч.1 ст.212 КК України щодо службових осіб ТОВ «Стікс» з приводу відображення в бухгалтерському і податковому обліку підприємства фіктивних операцій з їх реалізації в адресу ТОВ «Радіокомплектація», ТОВ «Компанія Агора», ТОВ «Компанія Автотехмонтаж» та ТОВ «Компанія Будтехремонт», що призвело до ухилення від сплати податків на додану вартість та податку на прибуток у значних розмірах.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення огляду за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а, було виявлено та вилучено майно, речі та документи. При цьому були вилучені автозапчастини.

Разом з тим, з матеріалів клопотання неможливо зробити висновок, яким чином вилучені автозапчастини можуть мати значення речового доказу у вищевказаному кримінальному провадженні.

Доказів, окрім постанови про визнання речовими доказами, що вилучені запчастини відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Крім того, органом досудового розслідування не надано доказів того, яким чином вилучене майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_10 має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Так, відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів провадження жодних законних обставин, які б давали підстави для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно і доводили доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження ні слідчим ні прокурором не наведено, як і не доведено, що майно, на яке пропонується накласти арешт, здобуто злочинним шляхом чи є предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

У зв`язку з чим, враховуючи положенняст.41 Конституції України, ст.ст.94,132,171,173 КПК України, апеляційний суд вважає, що підстави для накладення арешту на автомобільні запчастини відсутні.

Враховуючи наведене, підстав для скасування судового рішення з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від09вересня 2019року провідмову внакладенні арештуна майно,яке буловилучене заадресою: АДРЕСА_1 , без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: