Рішення

від 09.09.2019 по справі 525/358/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/358/19

Провадження №2/525/167/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Лопатка О.В., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агроінвест про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 січня 2016 року НАС 559170, він є власником приватизованої земельної ділянки площею 4,0722 га з кадастровим номером 5320282600:00:003:0535, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Згідно з договором оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35, дана земельна ділянка була передана його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в оренду ПА Агроінвест строком на п`ятнадцять років. Позивач вказує, що він не може розірвати договір оренди з ПА Агроінвест , який використовує землю по хижацьки , не забезпечуючи належний порядок сівозміни. Він направив листа до керівництва підприємства-орендаря щодо розірвання договору оренди землі №826-2014/35 від 27.01.2015 року, однак відповідач не відреагував на цей лист, хоча його отримав засобами поштового зв`язку.

Посилаючись на вищевикладені обставини, положення ряду статей ЦК України, Закону України Про орендну землі , ст.33-1 Закону України Про охорону земель, те, що відповідач у справі на орендованій земельній ділянці допускає порушення порядку сівозміни сільськогосподарських культур та порядку їх черговості у часі та просторі, не розробив проект землеустрою, а також на те, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує стану орендованої земельної ділянки, і тому з цих підстав договір має бути розірваним (як вказує позивач), позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ПА Агроінвест , в якому просив розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ПА Агроінвест 27 січня 2015 року за №826-2014/35 (а.с.а.с.1-4).

Загальне позовне провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 14.03.2019 року і по справі призначено підготовче засідання; цією ухвалою суду надано відповідачу у справі строк для подання відзиву на позов; також, цією ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від її прийняття) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.19).

26.03.2019 року від приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Сахарової Л.І. надійшла інформація про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.а.с.26-34).

16.04.2019 року до суду надійшов відзив відповідача ПА Агроінвест , з якого вбачається, що сторона відповідача у справі заперечує проти доводів, які викладені позивачем у обґрунтуванні позовних вимог (а.с.а.с.35-36).

Відповідь на відзив відповідача у справі ПА Агроінвест від позивача у справі ОСОБА_1 до суду не надходила.

10.06.2019 року у справі проведено підготовче засідання і призначено розгляд даної справи по суті заявлених позовних вимог (а.с.46).

В судовому засіданні 09.09.2019 року позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, в своїх поясненнях посилався на доводи, які викладені в обґрунтуванні позовної заяви, а також посилався на неналежне виконання відповідачем ПА Агроінвест інших обов`язків згідно укладеного договору оренди і просив його позов задовольнити.

Представник відповідача у справі ПА Агроінвест адвокат Буряк Д.М. подав письмове клопотання про проведення розгляду справи у його відсутність, у заяві вказав, що стороною відповідача підтримуються доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, переглянувши фотофайли з фотознімками, які були надані для перегляду стороною позивача у справі на ноутбуці Леново , і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агроінвест про розірвання договору оренди землі задоволенню не підлягають, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини , які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.01.2016 року НАС 55917, після смерті свого батька ОСОБА_2 , є спадкоємцем майна - приватизованої земельної ділянки площею 4,0722 га з кадастровим номером 5320282600:00:003:0535, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.а.с.9,10,11,26-34).

27 січня 2015 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПА Агроінвест (орендар) в особі генерального директора Геращенка В.П. було укладено договір оренди землі №826-2014/35 щодо земельної ділянки 4,0722 га з кадастровим номером 5320282600:00:003:0535, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.а.с.5-6). Додатком до даного договору є Акт про передачу та прийом вищевказаної земельної ділянки (а.с.7). Даний договір зареєстровано 06.02.2015 року Реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про інше речове право 8693492, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ЕЕР 235836 (а.с.8).

Згідно п.8 цього договору оренди землі, даний договір укладено на п`ятнадцять років. Пунктами 9-14 розділу Орендна плата встановлено розмір орендної плати, умови та порядок її виплати (а.с.а.с.5-6).

В судовому засіданні позивач у справі ОСОБА_1 не заперечував, що дійсно його батько ОСОБА_2 за життя 27.01.2015 року укладав з ПА Агроінвест даний договір оренди землі №826-2014/35 щодо земельної ділянки 4,0722 га з кадастровим номером 5320282600:00:003:0535.

Відповідно до п.15 даного договору оренди землі від 27.01.2015 року, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно п.17 цього договору, умовою збереження стану об`єкта оренди є дотримання вимог протиерозійної організації території (а.с.а.с.5-6).

У відповідності до п.28 даного договору оренди землі, орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначення згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, своєчасного внесення орендної плати. В пункті 31 договору оренди землі визначається, що обов`язком орендаря, поряд з іншим, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі та дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

З доводів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що відповідач у справі ПА Агроінвест , орендуючи належну йому в порядку спадкування земельну ділянку, не забезпечує належний порядок сівозмін, нераціонально використає земельну ділянку, не розробив проект землеустрою, тобто істотно порушує умови договору оренди землі, а також вказує, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки. Вказані доводи позовної заяви позивач зазначає як підстави для розірвання договору оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35, що укладений за життя його батьком ОСОБА_2 та ПА Агроінвест .

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з пункту 18 договору оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35, укладеного між ОСОБА_2 та ПА Агроінвест , передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (а.с.а.с.5-6).

03.12.2018 року позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до ПА Агроінвест з заявою про розірвання договору оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35 за згодою сторін (а.с.12). Вбачається, що дану заяву ПА Агроінвест отримало 07.12.2018 року (а.с.13), однак будь-яких даних про розгляд цієї заяви позивача в матеріалах даної цивільної справи не має.

Як вбачається з доводів відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідач у справі ПА Агроінвест вказує, що дане підприємство як орендар відповідної земельної ділянки не погоджується на розірвання договору з позивачем у справі за згодою сторін. Також даний відповідач вважає, що позивач у справі не надав доказів про порушення підприємством умов укладеного договору оренди землі щодо тих обставин, які наведені у позовній заяві позивача ОСОБА_1 (а.с.а.с.35-36).

Пунктом 36 договору оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 27 цього договору оренди землі) (а.с.а.с.5-6). При цьому, згідно п.38 даного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, з вищевказаного вбачається, що умовами укладеного 27.01.2015 року договору оренди землі №826-2014/35 визначені, поряд з іншим, умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, умови використання земельної ділянки, інші права та обов`язки сторін, зміна умов договору та припинення його дії.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положення ст.15 Закону України Про оренду землі встановлюють, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

В силу ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають, змінюються і припиняються із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до п.1 ч.2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, зміст яких не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; за умови їх вчинення у формі, встановленій законом; особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності; за їх вільного волевиявлення, відповідно до їх внутрішньої волі і спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (статті 203-204,215,626 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК України). Договір оренди землі як вид правочину відновиться до двосторонніх правочинів. По своїй суті правочин - це вольовий акт і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Правочин має вчинятися у формі, встановлені законом (ч.4 ст.203 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.203 ЦПК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо недійсність договору прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, то він є правомірним (презумпція правомірності) і підлягає виконанню сторонами, відповідно до встановлених в ньому умов (стаття 204 ЦК України).

За нормою та юридичним змістом положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За загальним правилом договір є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими вважаються умови визначені в законі, або умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.

За своєю юридичною характеристикою, істотні умови відображають природу договору, а тому відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором. Якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом, необхідні для даного виду або на погоджені яких наполягає хоча б одна сторона, то договір вважається укладеним і набуває обов`язкової сили для сторін.

Договір є підставою виникнення договірного зобов`язання під яким, відповідно до ст. 509 ЦК України, слід розуміти правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами статті 526 ЦК України встановлені загальні умови виконання зобов`язань та закріплено основний принцип виконання зобов`язань - принцип належного виконання, що стосується як суб`єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527-545 ЦК України). При цьому, за її змістом належне виконання зобов`язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно застосовуваними вимогами. Виконання зобов`язання, проведене належним чином - припиняє його.

За нормами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, чи розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди. Зазначені вище положення у повній мірі стосуються і договорів оренди землі.

Згідно з положеннями частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до положень частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до норм статей 24 та 25 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до положень ст.52 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. Дана норма матеріального права вказує про розробку даних проектів землеустрою лише за заявою землевласників вабо землекористувачів та встановлює мету даного виду проекту землеустрою. Разом з цим, відповідно до п.18 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 (батьком позивача у справі) та ПА Агроінвест , сторонами даного договору визначено (тобто встановлено волевиявлення учасників даного правочину), що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Згідно частин 1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Суд детально проаналізував положення укладеного 27 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ПА Агроінвест договору оренди землі №826-2014/35 в сукупності з наявними у справі доказами і приходить до висновку, що умовами даного договору не передбачалося обов`язку відповідача у справі щодо розробки проекту землеустрою (проекту її відведення), що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Також слід вказати, що обов`язки землевласників та землекористувачів щодо розробки проекту землеустрою, який забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь були визначені положеннями ч.4 ст.22 ЗК України, проте на підставі Закону України Про внесення змін до деякий законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) , що набрав законної сили 05 квітня 2015 року, дану частину цієї статті було виключено.

Також, з сукупності досліджених матеріалів даної цивільної справи, враховуючи положення ст.ст.12,13,81 ЦПК України вбачається, що стороною позивача у справі не надані будь-які докази щодо дій відповідача у справі ПА Агроінвест відносно не забезпечення належного порядку сівозміни, нераціонального використання земельної ділянки, а також дій відповідача, які б загрожували збереженню стану орендованої земельної ділянки. При цьому, безпосередньо саме твердження позивача у обґрунтуванні позовних вимог про вказані вище обставини суд не може покласти в основу судового рішення, оскільки самі твердження сторони у справі не є доказом.

Отже, проаналізувавши доводи та обгрунтування позовної заяви ОСОБА_1 , які наведені ним як підстави для розірвання договору оренди землі від 27.01.2015 року №826-2014/35, укладеного між ОСОБА_2 та ПА Агроінвест , а також докази, які надані стороною позивача на підтвердження заявлених позовних вимог в межах поданого цивільного позову, з огляду на положення ст.ст.12,13,76,77,78-81,89 ЦПК України та умови укладеного договору оренди землі від 27.01.2015 року, суд приходить до висновку, що стороною позивача у справі не надано доказів, які б свідчили про порушення відповідачем умов вищевказаного договору оренди землі щодо розробки проекту землеустрою, щодо не забезпечення належного порядку сівозміни, нераціонального використання земельної ділянки, а також дій відповідача, які б загрожували збереженню стану орендованої земельної ділянки, відповідно, з цих підстав в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агроінвест про розірвання договору оренди землі належить відмовити.

Пояснення позивача у справі щодо порядку та умов виплати відповідачем орендної плати, невиконання умов договору оренди землі та розорювання земельної ділянки можуть бути предметом спору щодо стягнення як орендної плати, так і зобов`язання до вчинення відповідних дій (або утримання від здійснення певних дій), однак не стосуються доводів позовної заяви про розірвання договору оренди землі, які наведені у даній позовній заяві. Переглянуті за клопотанням сторони позивача у справі в судовому засіданні фотофайли самі по собі не встановлюють обставин, які можуть слугувати підставами для розірвання договору оренди землі з підстав, які наведені позивачем у обґрунтуванні позовних вимог. Також, у разі, якщо позивачу стали відомі факти самовільного зайняття та використання відповідачем земельних ділянок, він не позбавлений можливості звернутися до компетентних органів Держгеокадастру з метою проведення відповідних перевірок та встановлення таких фактів в межах компетенції цих органів державної влади.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача . Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом другої групи (а.с.а.с.14-15,17).

Частиною шостою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням даної процесуальної норми та того, що позивач у справі ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, який в силу ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, а суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати у справі в розмірі 768 грн.40 коп. належить компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,15,32 Закону України Про оренду землі , ст.ст.11,15,16,202,203,204,509,525,526,625,626,629,651 Цивільного кодексу України ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,83,89,141,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агроінвест про розірвання договору оренди землі №826-2014/35, який укладений 27 січня 2015 року між ОСОБА_2 та Приватною агрофірмою Агроінвест щодо земельної ділянки площею 4,0722 га, кадастровий номер 5320282600:00:003:0535, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та зареєстрований 06.02.2015 року Реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про інше речове право 8693492 відмовити.

Судові витрати у справі компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; відповідач Приватна агрофірма Агроінвест , місце знаходження с АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , 7 Великобагачанського району Полтавської області; представник відповідача згідно наявних матеріалів справи адвокат Буряк Дмитро Миколайович, місцезнаходження м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 13, офіс 303.

Повний текст рішення складений 12.09.2019 року.

Суддя В.В. Хоролець