Рішення

від 12.09.2019 по справі 400/1952/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 р. № 400/1952/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Громадської організації "Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України", вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання оскаржуваного рішення протиправним та зобов`язання здійснити реєстрацію позивача, як платника єдиного податку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що громадська організація є юридичною особою, при створенні якого статутний капітал не передбачався та не формувався, статутом частки засновників в статутному капіталі не визначені, тому на позивача не поширюються обмеження щодо частки засновників та до нього не можу застосовуватись заборона передбачена п.п.291.5.5 ст.291 ПК України.

Відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач є юридичною особою, у якій статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного засновника, що не є платником єдиного податку, тому не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки не відповідає вимогам ст.291 ПК України.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Громадська організація Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулась 10.06.2019 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Миколаївській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. До заяви надала розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, в якому загальна суму отриманих доходів складає 2 517 731,94 грн. та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено засновником: Громадська організація Товариство сприяння обороні України . Стосовно даних про розмір статутного капіталу зазначено розмір: 0.00 грн.

11.06.2019 відповідач надав позивачу відповідь № 1857/10/14-29-50-05 , в якій відмовив у реєстрації суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку.

У відповіді відповідач зазначив, що юридична особа може самостійно обирати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 Спрощена система оподаткування обліку та звітності розділу ХІV ПКУ.

Згідно з п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам-платникам єдиного податку. Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 %. Юридична особа, у якій статутний фонд дорівнює 0 і яка має одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відтак, відповідач дійшов висновку, що у юридичній особі, у якій відсутній статутний капітал та єдиний засновник не є платником єдиного податку, то позивач не має права бути платником єдиного податку.

Відповідно до п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань N 755-IV від 15.05.2003, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Довідка з ЄДР позивача свідчить, що громадська організація зареєстрована 22.04.1993, до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , дата запису від 27.12.2005. Статутний фонд складає 0 грн.

До моменту набрання чинності Господарським Кодексом України від 16.01.2013 № 436, юридичні особи могли створюватись із формуванням статутного фонду або без його формування згідно законодавства.

В позовній заяві позивач зазначив, що громадська організаціє є юридичною особою, при створенні якого статутний капітал не передбачався та не формувався. В чинній редакції Статуту позивача розмір статутного капіталу та частки засновників не визначені.

Доказів на спростування доводів позивача відповідач суду не надав.

Оскільки статутний фонд позивача не формувався, становить 0 грн., тому відповідач безпідставно визначає 0 грн., як 100% частки засновника до несформованого статутного фонду, який не є платником єдиного податку та відмовив позивачу у задоволенні його заяви від 10.06.2019 з підстав передбачених п.291.5.5 ПК України.

Інших підстав відповідач у своїй відмові не зазначає, тому відмова у реєстрації суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку від 11.06.2019 № 1857/10/14-29-50-05 є протиправною, а позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що діяв правомірно.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Миколаївській області.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Громадської організації "Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України" (вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02728556) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення від 11.06.2019 року № 1857/10/14-29-50-05.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) здійснити реєстрацію Громадської організації "Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України" (вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02728556) як платника єдиного податку.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Громадської організації "Миколаївська обласна організація Товариства сприяння обороні України" (вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02728556) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 141 від 27.06.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко