Рішення

від 11.09.2019 по справі 620/2017/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2017/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу

за позовомПівнічного офісу Держаудитслужби до Комунального закладу "Регіональний ландшафтний парк "Ялівщина" Чернігівської обласної ради про зобов`язання виконати вимогу У С Т А Н О В И В:

Північний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов`язати Комунальний заклад Регіональний ландшафтний парк Ялівщина виконати вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 25.02.2019 №26-25-07-14/1145 щодо усунення виявлених ревізією порушень в установленому законодавством порядку, а саме:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість у розмірі 76 984,03 грн по розрахунках з ПП Десна-Експерт-М у зв`язку зі сплатою КЗ РЛП Ялівщина вартості робіт, які ним не виконані та вжити заходів для виконання ПП Десна-Експерт-М всього обсягу робіт з виготовлення проекту землеустрою, або повернення коштів у сумі 76 984,03 грн за невиконані роботи;

- забезпечити стягнення з винної особи, з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина з 08.10.2018 по 22.12.2018 видатки на оплату праці та нарахування на неї у завищеному розмірі (не у відповідності до штатного розпису) на суму 4887,79 гривень;

- забезпечити стягнення з винної особи з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина у березні 2018 року видатки на оплату праці за час вимушеного прогулу та нарахування на неї у завищеному розмірі на суму 6574,59 грн, внаслідок невірного розрахунку середньої заробітної плати;

- забезпечити стягнення з винної особи з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина у грудні 2018 року видатки на оплату праці (різницю в заробітку за час затримки виплати вимушеного

прогулу) та нарахування на неї у завищеному розмірі на суму 6718,99 грн, внаслідок невірного розрахунку середньої заробітної плати;

- забезпечити стягнення з винної особи з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина у грудні 2018 року видатки на оплату праці (компенсацію за невикористану відпустку) та нарахування на неї у завищеному розмірі на суму 785,50 грн, внаслідок невірного розрахунку середньої заробітної плати та завищення кількості днів компенсації;

- забезпечити стягнення з винної особи з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина у червні та жовтні 2018 року видатки на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності на загальну суму 679,2 грн, внаслідок невірного розрахунку середньої заробітної плати;

- забезпечити стягнення з винної особи з урахуванням статей 130-136 КЗпП України, здійснені КЗ РЛП Ялівщина у серпні та жовтні 2018 року видатки на оплату праці (заробітна плата за час відпустки) та нарахування на неї у завищеному розмірі на суму 389,35 грн, внаслідок невірного розрахунку середньої заробітної плати.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено фінансові порушення та недоліки, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету та понесені зайві витрати відповідачем. Зазначає, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 18.02.2019 № 26-25-05-14/957, однак порушення відповідачем не усунуті.

Відповідач надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та їх задоволенні просить відмовити, з огляду на те, що КЗ РЛП Ялівщина діяло в межах чинного законодавства та вживає всі можливі дії для усунення порушень згідно акту.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відповідачем у відзиві не викладено жодних фактів, які б спростували позовні вимоги, станом на 01.08.2019 КЗ РЛП Ялівщина не забезпечено усунення порушень вимог законодавства, встановлених за результатами проведеної ревізії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу Регіональний ландшафтний парк Ялівщина за період 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт ревізії від 12.03.2019 № 05-30/02 (а.с. 13-27).

З огляду на встановлення за результатами здійсненого контрольного заходу ряду порушень та недоліків, позивачем направлено відповідачу вимогу від 18.02.2019 № 26-25-05-14/957 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства (а.с. 38-39).

У вказаній вимозі, позивачем визначено суми збитків, внаслідок зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати та єдиного внеску; здійснення видатків бюджетних коштів загального фонду без отримання всього обсягу робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж регіонального ландшафтного парку Ялівщина , чим завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на відповідну суму, тощо.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини другої статті 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Так, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Підпунктами 16, 20, 23 пункту 6 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються (частина друга статті 15 Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою до виконання.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто, у позивача є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання стягнення збитків повинно бути предметом окремого судового розгляду з відповідним суб`єктним складом сторін та відповідним предметом судової перевірки на підставі доказів, що є належними відповідно до предмету доказування, з дотриманням принципу за яким збитки повинні стягуватися з особи, яка їх заподіяла.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 13.11.2018 у справі № 826/5588/15 (№ К/9901/14631/18).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні позову Північного офісу Держаудитслужби необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Північний офіс Держаудитслужби, вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560.

Відповідач: Комунальний заклад "Регіональний ландшафтний парк "Ялівщина" Чернігівської обласної ради, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39274754.

Дата складення повного рішення суду - 11.09.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб