Рішення

від 10.09.2019 по справі 826/4221/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 вересня 2019 року справа №826/4221/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дахміра-Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Дахміра-Україна") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправним та скасування наказу від 02 березня 2018 року №3394 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дахміра-Україна" (код 38506778)" В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає оскаржуваний наказ протиправним, у зв`язку із відсутністю правових підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: позивач надав запитувану інформацію, пояснення та відповідь по суті запиту відповідача щодо поставлених питань; запит складено з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4221/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив, у якому зазначив про відповідність оскаржуваного наказу вимогам Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДФС від 02 березня 2018 року №3394 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дахміра-Україна" (код 38506778)" на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дахміра-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "Форс Лайн" за лютий 2016 року, ТОВ "Профі Хаус" за період квітень 2015 року, ТОВ "Вієн ЛТД" за період травень 2016 року та ТОВ "Дервік Капітал" за період липень 2016 року, серпень 2016 року тривалістю 5 робочих днів з 05 березня 2018 року.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: 1) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач звернувся до ТОВ "Дахміра-Україна" із запитом про надання інформації (пояснень та її документальних підтверджень) від 13 листопада 2017 року №36558/10/26-15-14-02-01, в якому, посилаючись на підпункти 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, просив надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом посадової особи позивача та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ "Форс Лайн" за лютий 2016 року, ТОВ "Профі Хаус" за період квітень 2015 року, ТОВ "Вієн ЛТД" за період травень 2016 року та ТОВ "Дервік Капітал" за період липень 2016 року, серпень 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності позивача вище переліченого товару, отримання якого документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.

Підставою для звернення із таким запитом зазначено виявлення ГУ ДФС фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "Дахміра-Україна" даних податкового кредиту у сумі 66 909,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Форс Лайн", що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року, у сумі 1 967,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Профі Хаус", що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, у сумі 3 398,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Вієн ЛТД", що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року та у сумі 320 333,00 грн. з ТОВ "Дервік Капітал", що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2016 року.

У відповідь на вказаний запит позивач у листі від 11 грудня 2017 року вих. №11/12-01 надав пояснення щодо взаємовідносин із зазначеними у запиті контрагентами та надав копії документів на підтвердження викладених пояснень.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою призначення позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, наведеній у постановах від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 та від 16 лютого 2016 року №1-2749а15, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за зазначений період та поданих позивачем доказах на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а тому не доведено підстав для винесення оскаржуваного наказу.

Натомість суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у даній справі суд запропонував відповідачу надати докази, що стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

У свою чергу позивачем на підтвердження правомірності відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Форс Лайн" за лютий 2016 року, ТОВ "Профі Хаус" за період квітень 2015 року, ТОВ "Вієн ЛТД" за період травень 2016 року та ТОВ "Дервік Капітал" за період липень 2016 року, серпень 2016 року надано докази правомірності формування відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам зі переліченими контрагентами.

Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів наявності підстав для винесення оскаржуваного наказу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що наказ ГУ ДФС від 02 березня 2018 року №3394 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дахміра-Україна" підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги - задоволенню.

При цьому доводи позивача стосовно неналежного оформлення запиту про надання інформації від 13 листопада 2017 року №36558/10/26-15-14-02-01 не приймаються судом до уваги, оскільки згідно положень пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Дахміра-Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахміра-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 02 березня 2018 року №3394 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дахміра-Україна"(код 38506778)".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дахміра-Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дахміра-Україна" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд.19, офіс 110-А; ідентифікаційний код 38506778);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко