Постанова

від 12.09.2019 по справі 657/268/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №657/268/15-а

адміністративне провадження №К/9901/7651/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року (головуючий суддя - Федусик А.Г, судді - Зуєва Л.Є., Шевчук О.А.)

у справі № 657/268/15

за позовом ОСОБА_1

до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області

про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати, моральної та матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернулася до Каланчацького районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (далі - відповідач, сільська рада), в якому просила скасувати рішення Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ХLIII (43) сесії VI скликання від 10.12.2014 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ОСОБА_1 ", поновити її на посаді секретаря Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, стягнути з Олександрівської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов"язати Олександрівську сільську раду Каланчацького району Херсонської області відшкодувати їй матеріальну шкоду, понесену в результаті лікування в розмірі 2385, 75 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 13 травня 2015 року позов ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області про поновлення на посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задоволено частково.

Поновлено позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовом до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області про поновлення на посаді, оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Скасовано рішення Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ХL111 (43) сесії У1 скликання від 10.12.2014 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Стягнуто з Олександрівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зобов"язано Олександрівську сільську раду Каланчацького району Херсонської області відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду, понесену в результаті лікування в розмірі 2385, 75 грн.

Зобов"язано Олександрівську сільську раду Каланчацького району Херсонської області відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Стягнуто з Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Стягнуто з Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Стягнуто з Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області на користь держави судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача рішенням ХLIII( 43) сесії VI скликання від 10 грудня 2014 року було звільнено з займаної посади в зв`язку з достроковим припиненням повноважень. В той же час, згідно листа непрацездатності Каланчацької центральної районної лікарні від 10 грудня 2014 року серії АГН №140922 позивач з 10 грудня 2014 року перебувала на лікарняному. Отже, відповідачем було звільнено позивача у період її тимчасової непрацездатності, що є порушенням вимог діючого трудового законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року апеляційну скаргу Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області - задоволено частково.

Постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 13 травня 2015 року - скасовано.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області про поновлення на посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної та матеріальної шкоди - залишено без розгляду, в зв`язку з пропуском строку звернення позивача до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду апеляційний суд, виходив з того, що позивачкою пропущений строк звернення до адміністративного суду і підстав для визнання причин пропуску строку поважними немає.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області - задоволено.

Постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 13 травня 2015 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області про поновлення на посаді, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної та матеріальної шкоди - залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285224) судовий збір в розмірі 913 (дев`ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повноваження секретаря, відповідно до законодавства про місцеве самоврядування, достроково припиняються шляхом прийняття Радою відповідного рішення. Наведені повноваження Ради є безумовними, тобто, Законом не передбачено жодних обставин та умов, лише за наявності яких Рада власним рішенням має право достроково припинити повноваження секретаря сільської ради. Відтак, рішення Ради від 10 грудня 2014 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ОСОБА_1 " винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а тому є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Посилання позивачки на ту обставину, що вона була звільнена в період її тимчасової непрацездатності, оскільки перебувала на лікуванні в Каланчацькій центральній районній лікарні в період з 10 грудня 2014 року по 06 січня 2015 року, і тому винесення спірного рішення є протиправним, колегія суддів не прийняла до уваги з огляду на таке. Так, матеріали справи містять протокол (а.с.114) ХLIII(43) сесії VI скликання Ради від 10 грудня 2014 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була присутня під час даного засідання Ради, яке проводилось в період часу з 10:00 год. по 11:30 год., та приймала участь в розгляді питання про стан збереженості документів Національного архівного фонду, доповідаючи по вказаному питанню, а також особисто приймала участь у вирішенні питання (у таємному голосуванні) щодо припинення її повноважень. Також, присутність позивачки на робочому місці 10 грудня 2014 року підтверджується табелем використання робочого часу за грудень місяць 2014 року (а.с.119), з якого вбачається її присутність на робочому місці 10 грудня 2014 року перші чотири години робочого часу. Крім того, матеріали справи містять список депутатів, які отримали бюлетені по виборах секретаря сільської ради 10 грудня 2014 року, з якого вбачається, що позивачка (п.11) відповідний бюлетень отримала. Також, справа містить акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення зі спірним рішенням, складений сільським головою - ОСОБА_2 в присутності бухгалтера - ОСОБА_3 та інженера-землевпорядника - ОСОБА_4 .. Окрім іншого, з листа за підписом головного лікаря Каланчацької центральної районної лікарні - ОСОБА_5 вбачається, що позивачка була госпіталізована до хірургічного відділення вказаної лікарні 10 грудня 2014 року о 15:10 год., що, саме по собі, спростовує твердження позивачки про неможливість знати про спірне рішення Ради, оскільки сесія, на якій приймалось останнє, відбулась 10 грудня 2014 року в проміжок часу з 10:00 год. по 11:30 год., тобто до її госпіталізації. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивачки на порушення відповідачем порядку ознайомлення зі спірним рішенням, як на підставу необхідності поновлення її на посаді та в обґрунтування незаконності звільнення, оскільки при встановленні законності спірного рішення визначальними є обставини, що передували його прийняттю а також мали місце в момент його прийняття, а не дотримання процедур, які є похідними від такого рішення. При цьому судова колегія враховує, що в ході розгляду справи позивачкою не було надано належних доказів на підтвердження порушення відповідачем порядку ознайомлення її зі спірним рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

В січні 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судом апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Так, скаржником стверджується про порушення відповідачем порядку ознайомлення позивача із рішення про дострокове припинення повноважень. А саме те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено із рішенням сільської ради та копія останнього їй не видавалася, а лише надіслана поштою разом із трудовою книжкою. Крім того, позивач вказала, що в рішенні сесії сільської ради, що є предметом оскарження не вказано жодної причини, згідно якої виникло питання про дострокове припинення повноважень скаржника, а натомість, здійснено посилання на норми законодавства. Також звільнення ОСОБА_1 . відбулося під час знаходження її на лікарняному. Висновки ж суду апеляційної інстанції про те, що позивачку було госпіталізовано до лікарні вже після проведення сесії, скаржник вважає необґрунтованими, оскільки, зазвичай, госпіталізація проходить в другій половині доби, а тому довідка головного лікаря не може бути прийнята як доказ, адже лікарняний лист було видано з 10.12.2014. ОСОБА_1 зауважує і про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 28 КАС України в частині неможливості апеляційного перегляду справи тією ж колегією суддів, яка і брала участь в розгляді справи до скасування рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

08 лютого 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення відповідача на подану касаційну скаргу, в якому він вважає доводи останньої безпідставними та необґрунтованими та просить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

05 листопада 2010 року позивачка була обрана секретарем Ради, що підтверджується записом в трудовій книжці за №17 від 05 листопада 2010 року.

Рішенням ХLIII (43) сесії VI скликання Ради від 10 грудня 2014 року "Про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрівської сільської ради ОСОБА_1 " її було звільнено з посади.

Прийняття вказаного рішення та звільнення ОСОБА_1 з посади і стало підставою для звернення останньої з позовом до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі-Закон №280/97-ВР) первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону № 280/97-ВР).

Згідно до ст.25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 4 ч.1 ст.26 Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч.1, 5 ст.50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Частина 2 статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до 15.12.2017: Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Аналізуючи приписи норм Закону № 280/97-ВР, Суд зауважує, що право органу місцевого самоврядування достроково припиняти повноваження секретаря відповідної ради є виключним дискреційним повноваженням даного органу та не передбачає наявності переліку підстав чи причин для реалізації даного повноваження.

Відтак, сільська рада, ухвалюючи рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради та зазначаючи у ньому лише посилання на приписи законодавчих актів, якими дане право надано органу місцевого самоврядування, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом України.

Щодо доводів скаржника щодо відсутності ознайомлення з рішенням сільської ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради, то Суд зазначає, що дані доводи не є обґрунтованими, позаяк спростовуються безпосередньою присутністю позивача на сесії сільської ради, на якій було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , та, відповідно, обізнаністю щодо результатів голосування по даному рішенню.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про неможливість прийняття як доказу по справі довідки Каланчацької центральної районної лікарні про те, що госпіталізація позивачки фактично відбулася 10.12.2014 о 15 год. 10 хв, оскільки госпіталізація, зазвичай, проходить в другій половині доби, то Суд зауважує, що дані твердження скаржника про часовий вимір госпіталізації не підтверджений жодними приписами нормативно - правових актів, в яких зазначені дані аргументи.

Крім того, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що звільнення позивачки не відбулося в період її тимчасової непрацездатності - 10.12.2014, оскільки ОСОБА_1 була присутня на сесії сільської ради, яка проводилася 10.12.2014 з 10 год. 00 хв і до 11 год. 30 хв. та брала участь у таємному голосуванні щодо припинення її повноважень, що також підтверджується і табелем обліку робочого часу за грудень 2014 року. Водночас, звернення скаржника до закладу охорони здоров`я відбулося після проведення сесії, що підтверджує факт прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , яке мало наслідком звільнення її з посади, за умови перебування позивача на робочому місці та відсутності відкритого листка непрацездатності, станом на момент прийняття рішення сільською радою.

Щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, то Суд їх відхиляє, з огляду на таке.

Приписами частини 2 статті 28 КАС України в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено застереження щодо неможливості судді брати участь у новому розгляді справи після скасування ухвали або постанови суду апеляційної інстанції.

Водночас ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В зв`язку із зазначеним, приписи частини 2 статті 28 КАС України не підлягають до застосуванню у спірних правовідносинах, позаяк дана справа була направлена судом касаційної інстанції не на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а на продовження її апеляційного розгляду .

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова