Ухвала

від 12.09.2019 по справі 120/1516/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/1516/19-а

12 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 27 серпня 2019 року залишено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 30 серпня 2019 року , тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 09 вересня 2019 року.

09 вересня 2019 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від відповідача про продовження терміну на усунення недоліків. В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що коштів на фінансування будь-яких витрат (в т.ч. по вказаному КЕКВ 2800) з ДПС України станом на 0509.2019 не надходили, на підтвердження чого надано довідку за підписом в.о. начальника управління фінансово-бухгалтерського забезпечення ГУ ДПС у Вінницькій області. Зазначено, що за вказаних обставин, оплачувати судовий збір немає можливості.

Розглядаючи вказане клопотання апелянта, колегія суддів враховує наступні обставини.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Положення ч. 2 ст. 44 КАС України покладають на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Частина 5 ст. 296 КАС України покладає обов`язок на особу, яка подає апеляційну скаргу одночасно до апеляційної скарги додавати документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Так, нормами Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Головне управління ДФС у Вінницькій області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншим учасником справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

За таких обставин, станом на 12 вересня 2019 року відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 27 серпня 2019 року не виконано.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Головному управлінню ДФС у Вінницькій області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.