Постанова

від 11.09.2019 по справі 500/1322/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8691/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 500/1322/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мірінович І.А. в м. Тернополі Тернопільської області 18.07.2019 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач, Управління ПФУ, пенсійний орган) в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-ХІІ), пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Постанова № 1210), пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Постанова № 851), з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, пункту 9-1 Постанови № 1210, пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, пункту 9-1 Постанови № 1210, пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Управління ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 24.05.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, пункту 9-1 Постанови № 1210, пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач,який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 рік та зобов`язати Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням саме такого показника середньої заробітної плати з 25.04.2019 року.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що право на перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у нього виникло з дати прийняття Конституційним Судом України Рішення від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019, тобто з 25.04.2019 року, а не з 24.05.2019 року, як це зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Крім того, законодавством не передбачено, що при перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати автоматично змінюється і показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. Оскільки з моменту доповнення Постанови № 1210 пунктом 9-1, тобто з 2017 року, при перерахунку пенсії відповідно до зазначеної правової норми застосовувався показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, то саме такий показник має застосовуватися при перерахунку пенсії позивачу, а не аналогічний показник за 2018 рік, який неправомірно застосував відповідач при перерахунку пенсії позивачу.

Відповідач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справа розглядалась в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено,що 24.05.2019 позивач звернувся зі заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.

Листом від 04.06.2019 № 1767/02 відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії.

Не погодившись із вказаною відмовою позивач звернувся з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного.

Право позивача на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не є предметом даного апеляційного перегляду.

Разом з тим, апелянт оспорює дату, з якого такий перерахунок має бути здійснений та показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується при перерахунку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон №796-XII.

Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні його завдання, в тому числі, спрямування його на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, розв`язання проблем громадян медичного і соціального характеру, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до ст.59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової служби , яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ від 28.02.1991 зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що положення ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі на підставі ч.3 ст.59 цього Закону, починаючи з 25.04.2019 року.

Відтак, апеляційний суд зазначає, що перерахунок та виплату пенсії позивачу слід провести з 24.05.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ.

Апеляційний суд враховує, що на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення Управління ПФУ безпідставно відмовило позивачу в перерахунку йому пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, хоча на час винесення оспорюваної позивачем відмови пенсійного органу вже було ухвалене Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року щодо конституційності зазначеної правової норми.

Підстави для ретроспективного застосування Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року, як про це просить позивач в позові, відсутні, оскільки про таке ні в самому тексті Рішення Конституційного Суду України не йдеться, ні в будь-яких нормах Конституції України чи інших законодавчих актах не зазначено про можливість такого застосування.

До того ж, в апеляційній скарзі апелянт сам зазначає про необхідність перерахунку йому пенсії саме з 25.04.2019 року.

Відомостей щодо здійсненого відповідачем перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, крім того, що зазначено в апеляційній скарзі (про перерахунок його пенсії пенсійним органом з 01.07.2019 року з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2018 рік), у справі немає.

Отже, на час винесення спірного рішення такого перерахунку здійснено не було і станом на час перегляду справи в апеляційному порядку належний перерахунок з 25.04.2019 року не виконаний.

Тому бездіяльність відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ з 25.04.2019 року є протиправною.

Тобто висновки суду першої інстанції про необхідність перерахунку пенсії позивача з 24.05.2019 року не ґрунтуються на матеріалах справи.

Щодо вимог позивача про застосування при перерахунку його пенсії показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, то такі на думку колегії суддів є безпідставними.

На час звернення позивача до суду взагалі не було здійснено будь-якого перерахунку пенсії, а відтак вимога щодо застосування конкретного показника середньої заробітної плати була передчасною.

Доводи апелянта про те, що застосування відповідачем показника середньої заробітної плати за 2018 рік при здійсненому перерахунку, який відбувся після звернення до суду виходять за межі пред`явленого позову.

Крім того, як зазначає апелянт і що не заперечується відповідачем, перерахунок пенсії позивачу на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ здійснюється відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210.

Дана постанова містить формулу такого перерахунку, в якому застосовується показникЗс 1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу має здійснюватися з 25.04.2019 року, то і підстави для застосування показника Зс 1 за 2016 рік відсутні.

Доводи апелянта про те, що зміна розміру мінімальної заробітної плати не повинна тягнути зміну розміру показника Зс 1, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та підзаконних актів,якими врегульований перерахунок пенсії на підставі частини 9 статті 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки як зазначалося вище при такому перерахунку має братися показник Зс 1 - середньої заробітної плати (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто в даному випадку 2018 року.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та згідно з дослідженими ним доказами, проте висновки зі встановлених обставин зроблені невірно.

Неправильне застосування матеріального права має місце у разі застосування неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене тлумачення.

Суд першої інстанції у справі, що розглядається, неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки встановленим обставинам, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 370 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 500/1322/19 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку з 25.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25 .0 4.2019 року, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді І. І. Запотічний З. М. Матковська