Ухвала

від 24.02.2020 по справі 500/1322/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1322/19

24 лютого 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Костишин В.М.,

представника відповідача Фреяк О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок пенсії з 01.01.2020 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 500/1320/19, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС), звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду зі заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить постановити ухвалу, якою зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2020 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 500/1320/19, пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року.

В обґрунтування такої заяви представник позивача посилається на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 1210), пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат. У зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду, 18.12.2019 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М.З. (далі - державний виконавець) винесла постанову ВП 60617689 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 500/1322/19, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 25.10.2019. Однак, з 01.01.2020 Пенсійний фонд не провів перерахунок пенсії позивачу з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати, як це визначено рішенням суду та пунктом 9-1 Постанови № 1210.

Надалі, 28.01.2020 представник позивача звернувся із заявою до відповідача, в якій просив повідомити про причини не проведення позивачу перерахунку пенсії у зв`язку із зміною 01.01.2020 мінімальної заробітної плати та провести такий перерахунок на виконання рішення суду. Однак, відповідач листом від 30.01.2020 повідомив позивача, що питання щодо доцільності обчислення розміру пенсії з 01.01.2020, відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210, буде розглядатись після надходження інформації про розмір середньої заробітної плата (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 рік.

Представник позивача вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки незважаючи на те, яким буде показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 рік, у відповідача виник обов`язок здійснити позивачу перерахунок із врахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020, як це чітко визначено пунктом 9-1 Постанови № 1210 та рішенням суду.

Ухвалою суду від 10.02.2019 зазначену заяву призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача зазначену заяву підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у заяві, просив таку заяву задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні такої заяви, мотивуючи тим, що на виконання зазначеної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідач провів перерахунок та виплату пенсії, обчисливши її з п`ятикратного мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Додатково зазначила, що питання щодо доцільності обчислення розміру пенсії позивачу з 01.01.2020, відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210, можливе лише після надходження інформації про розмір середньої заробітної плата (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 рік.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, Тернопільським окружним адміністративним судом розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, та 18.07.2019 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково (арк. справи 36-42).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі № 500/1322/19 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (арк. справи 63-68).

Зокрема, зазначеною постановою суду зобов`язано Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

25.10.2019 на виконання зазначеної постанови суду Восьмого апеляційного адміністративного суду Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 500/1322/19 (арк. справи 91).

У зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду, 18.12.2019 державний виконавець винесла постанову ВП 60617689 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа (арк. справи 90).

Надалі, позивач 28.01.2020 звернувся із заявою до відповідача, в якій просив повідомити про причини не проведення позивачу перерахунку пенсії у зв`язку із зміною 01.01.2020 мінімальної заробітної плати та провести такий перерахунок на виконання рішення суду (арк. справи 99).

Відповідач листом від 30.01.2020 повідомив позивача, що питання щодо доцільності обчислення розміру пенсії з 01.01.2020, відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210, буде розглядатись після надходження інформації про розмір середньої заробітної плата (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 рік (арк. справи 100).

В свою чергу, відповідно до частини першої науково - практичного коментаря до статті 383 КАС (станом на 25.04.2018) за загальним правилом для захисту чи поновлення своїх порушених прав і законних інтересів позивач, на користь якого ухвалено вказане судове рішення, має подати заяву до суду першої інстанції. Така форма судового контролю з ініціативи учасника справи кореспондується з принципом змагальності з урахуванням положень статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", § 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії", § 31 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії", § 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії", §§ 23, 33 рішення у справі "Фермьойлєн проти Бєльгії"). Йдеться про можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або поновлення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, розглядаючи заяву представника позивача, суд зазначає, що визначальною ознакою для можливості звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС є прийняття відповідачем протиправного рішення на виконання рішення суду .

Суд встановив, що 25.10.2019 на виконання зазначеної постанови суду Восьмого апеляційного адміністративного суду Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 500/1322/19.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, абзацом другим частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд встановив, що 18.12.2019 державний виконавець винесла постанову ВП 60617689 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 500/1322/19, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII (арк. справи 90). Зазначена постанова державного виконався позивачем отримана та у встановлено порядку не оскаржена. Поряд з цим сторонами у судовому засіданні визнано, що відповідачем на виконання рішення суду було здійснено відповідний перерахунок та виплату пенсії позивача з 25.04.2019.

Отже, доводи представника позивача щодо невиконання судового рішення відповідачем спростовуються матеріалами справи, що підтверджують правомірність вчинення дій на виконання рішення суду.

Водночас, суд звертає увагу на те, що перерахунок та виплата пенсії з 01.01.2020, відповідно до пункту 9-1 Постанови № 1210, не були предметом розгляду адміністративної справи № 500/1322/19. В постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 було чітко визначено дату з якої необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, - "з 25.04.2019" (ар. справи 68).

В свою чергу, перерахунок пенсії на підставі судового рішення є відновленням порушеного права позивача на отримання належної йому виплати у встановленому законодавством розмірі та не може бути підставою для здійснення нового перерахунку із застосуванням нового рівня розміру середньої заробітної плата (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 201/8002/16-а та від 18.02.2020 у справі № 686/6476/17.

Статтями 9, 77 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини шостої науково - практичного коментаря до статті 383 КАС (станом на 25.04.2018) заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених цим судовим рішенням, залишається без задоволення в разі відсутності обставин протиправності відповідних рішень, діянь суб`єкта владних повноважень, порушення ним прав, свобод і законних інтересів особи-позивача. Натомість у випадку задоволення заяви постановляється окрема ухвала за правилами статті 249 КАС.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідача протиправної бездіяльності щодо виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку, що відповідну заяву слід залишити без задоволення, у зв`язку із чим, відсутні підстави для постановляння окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 248, 249, 370, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 500/1320/19, пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 24.02.2020.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

Копія вірна

Суддя Мірінович У.А.