Постанова

від 12.09.2019 по справі 1.380.2019.001452

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6013/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Мікули О.І., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН МП ІНВЕСТ до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області про стягнення заборгованості та пені, за апеляційними скаргами Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року (суддя першої інстанції Брильовський Р.М., м. Львів, повний текст складено 10.05.2019),

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН МП ІНВЕСТ ( далі - ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області (далі - Стрийське УДКСУ) про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 033368 грн, пені у розмірі 512986,52 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1033368 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ пеню у розмірі 512986 грн 52 коп. Стягнуто зі Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань 6403 грн 33 коп сплаченого судового збору на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ . Стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань 6403 грн 33 коп сплаченого судового збору на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ . Стягнуто зі Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань 6403 грн 33 коп сплаченого судового збору на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ .

Із таким судовим рішенням в частині стягнення зі Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області 6403,33 грн не погодилося Стрийське управління Державної казначейської служби України та подало апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що рішення в цій частині є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати в частині стягнення судових витрат на користь позивача. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно провів судовий розгляд справи у день призначення попереднього судового засідання за відсутності відповідної письмової заяви його як відповідача, чим порушив право на участь у судовому розгляді. Також, апелянт вказав що суд першої інстанції безпідставно стягнув з нього судові витрати, в той час як фактично його дії чи бездіяльність протиправними не визнавалися. Фактично Стрийське УДКСУ було залучено до участі у справі виключно з причин участі у виконанні такої категорії рішень.

Також, зазначене рішення оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області. Апелянт вказав, що рішення судом прийнято з порушенням норм матеріального права. Зазначив, що в інтегрованій картці платника податку рахується переплата податку на додану вартість в сумі 1033368 грн по податковій декларації від 20 листопада 2014 року. Законодавством на даний момент не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру. Таким чином у відповідача відсутні технічні можливості відшкодувати позивачу суму податку на додану вартість у розмірі 1033368 грн. Головним управлінням ДФС у Львівській області щомісячно надається інформація до ДФС України для включення ТОВ Грін МП Інвест в Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування поданих до 1 лютого 2016 року, за яким станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному ст. 200 Кодексу. Невжиття заходів органом ДФС щодо внесення суми ПДВ до Тимчасового Реєстру, заявленої до відшкодування, спричинено законодавчою неврегульованістю і вказує про відсутність протиправності дій відповідача та їх наслідків.

ТОВ Грін МП Інвест подало відзив на апеляційну скаргу зі Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області, зазначило, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, прийнято з дотримання норм процесуального права.

У судовому засіданні представники апелянта Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області Смолинець М.М. та Головного управління ДФС у Львівській області Шиба А.І. підтримали апеляційні скарги та дали пояснення, аналогічні викладеним доводам.

Представник позивача Ігнатенко С.С. у судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційних скарг та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ 20.11.2014 було подано до Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування на 1033368 грн.

Стрийською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено перевірку ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 1033368,00 грн, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітній період урахуванням уточнюючого розрахунку.

За наслідками перевірки складено акт №9/15-01/38243479 від 06.01.2015, відповідно до якого виявлено порушення п. 200.5 ст. 200 п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого:

- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 23.1) в декларації за жовтень 2014року на суму 1033368,00 грн;

- занижено залишок від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) за жовтень 2014 року на суму 173497,00 грн.

На підставі акта перевірки Стрийською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №0001081501, яким ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1033368 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року у справі № 813/843/15 (яка була залишена в силі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року) зазначене податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №0001081501 визнано протиправним та скасовано.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 813/1755/16 (залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року) позов ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ було задоволено і зобов`язано Стрийську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість у розмірі 1033368 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ за жовтень 2014року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ пеню у розмірі 158725,33 грн.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на зазначене бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами заявлена ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ до відшкодування сума в розмірі 1033368 грн залишилася невідшкодованою, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання порядку відшкодуванню з Державного бюджету суми податку на додану вартість та строки проведення таких розрахунків здійснюється ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент подання податкової декларації) встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно пп. а п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до положень п. 200.15 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент оскарження результатів проведеної перевірки), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Норми ПК України визначають загальні принципи узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом.

Так, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вказані норми права пов`язують виникнення тих чи інших юридично значущих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Абз. 2 положень п. 200.15 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент набуття законної сили рішень суду про скасування податкового повідомлення-рішення) встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент набуття законної сили рішень суду про скасування податкових повідомлення-рішення) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, нормами податкового законодавства (чинного на момент набуття у позивача права на отримання бюджетного відшкодування) був передбачений обов`язок контролюючого органу після закінчення процедури судового оскарження надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а в останнього - обов`язок перерахувати зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку.

На момент набуття у позивача права на отримання бюджетного відшкодування механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був врегульований норми Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 (далі - Порядок).

Наведені норми п. 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 9 Порядку.

Разом з тим, судом встановлено, що у визначений законодавчими нормами строк сума бюджетного відшкодування перерахована ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ не була. Вказана обставина сторонами не заперечується.

Законами України від 24 грудня 2015 року №909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році та від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Згідно зі змінами до вказаного порядку, не передбачено надання контролюючим органом висновку про бюджетне відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України до 01.02.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

Незважаючи на встановлений обов`язок відшкодувати суму узгодженого бюджетного відшкодування, така на день звернення з даною позовною заявою до суду, як і станом на день винесення рішення ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ перерахована за його заявою не була. Дана обставина сторонами не заперечується.

Суд вважає, що право на отримання з бюджету узгодженого бюджетного відшкодування є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право Товариства на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, Товариство у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість, яка охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 12.02.2019, дійшла висновку про те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, з огляду на що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 у справі № 21-2650а15, від 20.04.2016 у справі № 21-452а16, від 07.03.2017 у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39, оскільки на дату розгляду справи № 826/7380/15 Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків, тоді як ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з Державного бюджету України на користь суб`єкта господарювання заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Тому суд вважає, що порушене право позивача на отримання передбаченого нормами податкового законодавства бюджетного відшкодування підлягає захисту шляхом стиягнення на користь позивача сум бюджетної заборгованості.

Доводи апелянта ГУ ДФС у Львівській області щодо відсутності законодавчо визначеного і чітко врегульованого діючого механізму повернення коштів апеляційний суд відхиляє, так як окремі недоліки у запровадженій системі не можуть впливати на передбачене законом право суб`єкта господарювання отримати належне йому майно.

Що стосується позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 512986,52 грн за період з 26.05.2016 по 19.03.2019, суд зазначає наступне.

Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків на перерахунок бюджетного відшкодування у результаті невчинення суб`єктом владних повноважень передбачених податковим законодавством дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК України, незалежно від того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Тому неперерахування заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми п. 200.23 ст. 200 ПК України відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20 червня 2018 року у справі №822/2340/17 від 16 жовтня 2018 року у справі №808/939/15.

Разом з тим, для правильного визначення суми пені, що підлягає стягненню, необхідним є встановлення дати, коли така заборгованість виникла.

Суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 було серед іншого стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ пеню у розмірі 158725 грн 33коп. за період з 22.10.2015 по 25.05.2016.

Таким чином, період, який не охоплюється попереднім рішенням, є період з 26.05.2016 по 19.03.2019 (день подання позовної заяви).

Позов заявлено в межах строку зверненя до суду 1095 днів, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 816/1369/17.

Отже, враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правильно визначено розмір пені, що підлягає стягненню у зв`язку з порушенням строків перерахування бюджетного відшкодування ТОВ ГРІН МП ІНВЕСТ за жовтень 2014 року в сумі 512986,52 грн.

При цьому правильність обрахунку сторони не оспорюють.

Отже в цій частині суд правильно вирішив спір.

Доводи відповідача щодо необхідності залишення без розгляду позовних вимог через порушення строку звернення до суду суд першої інстанції правильно відхилив, так як матеріалами справи встановлено, що порушення прав позивача триває, оскільки з моменту набуття сили рішенням суду про зобов`язання податкової інспекції надати висновок казначейському органу, кошти позивачу виплачені не були і зазначене порушення існує на даний час.

Також суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача щодо необхідності вирішення питання про стягнення коштів в порядку контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду про зобов`язання надати висновок про бюджетне відшкодування, так як у даній справі інший предмет позову.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов виснову, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по сутій задовольнив позовні вимоги.

Тому, апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області необхідно відхилити.

Разом з тим, апеляційний суд частково погоджується з доводами апелянта Стрийського управління Державної казначейської служби України щодо порушення процесуального права.

Так, як видно з матеріалів справи, судом було призначено підготовче судове засідання 2 травня 2019 року.

Представник Стрийського УДКУ не з`явився у це попереднє засідання.

Однак, суд першої інстанції на підставі письмової згоди представників позивача та одного з відповідачів - Головного управління ДФС у Львівській області розпочав розгляд справи по суті в той же день.

Разом з тим, всупереч вимогам ч. 7 ст. 181 КАС України в матеріалах справи відсутня письмова заява представника відповідача Стрийського управління Державної казначейської служби України про згоду розпочати слухання по суті в той же день.

Отже, апеляційний суд вважає, що Стрийське управління Державної казначейської служби України як один з учасників судового процесу не був повідомлений належним чином про розгляд справи по суті 2 травня 2019 року, що позбавило його права брати участь у судовому засіданні.

Оскільки відповідач посилається на це порушення процесуального права в апеляційній скарзі, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України це є підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Разом з тим, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення з нього судового збору, так як предметом позову у даній справі є спільна бездіяльність трьох відповідачів, яка призвела до порушення права позивача на отримання передбаченого законом бюджетного відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки Стрийське управління Державної казначейської служби України виступало відповідачем у справі і позовні вимоги було задоволено, із нього як суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в сумі 6403,33 грн.

Враховуючи викоадене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги Стрийського управління Державної казначейської служби України та скасування з підстав порушення процесуального права рішення Львівського окружного адміністративного суду в частині стягнення з апелянта судового збору, а в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі №1.380.2019.001452 в частині стягнення з Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області за рахунок її бюджетних асигнувань сплаченого судового збору.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Стрийського управління Державної казначейської служби України Львівської області (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Небесної Сотні, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань 6403 (шість тисяч чотириста три) грн 33 коп. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН МП ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ: 38243479; адреса: 82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Заводська, 27Б).

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді О. І. Мікула В. В. Святецький Повний текст складено 12 вересня 2019 року.