Постанова

від 11.09.2019 по справі 1.380.2019.001705

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8408/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства Тювик до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя у І інстанції Лунь З.І.,

час ухвалення рішення 14 год 26 хв,

місце ухвалення рішення м. Львів

дата складення повного тексту рішення 10 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Приватне підприємство Тювик (далі - ПП Тювик ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) № 0005515412 від 21 січня 2019 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК) від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 111069,71 грн застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 33 219,18 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.001705 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено, що несвоєчасна реєстрація позивачем ПН відбулася з вини податкового органу. Тому у ГУ ДФС були відсутні правові підстави для накладання на ПП Тювик штрафу за порушення строків реєстрації ПН.

У апеляційній скарзі ГУ ДФС просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ПП Тювик . Свої вимоги обґрунтовує тим, що Стрийським управлінням ГУ ДФС проведено камеральну перевірку ПП Тювик за період з 04 вересня 2017 року до 12 грудня 2017 року щодо дотримання вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), за результатами якої складено акт від 04 січня 2019 року № 40/13-01-54-12/22406381, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК, що полягало у несвоєчасній реєстрації ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). На підставі висновків, зроблених у вказаному акті перевірки, ГУ ДФС винесено ППР від 21 січня 2019 року № 00055154121, яким до ПП Тювик застосовано штрафні санкції на загальну суму 33 219,18 грн відповідно до статті 120-1 ПК за порушення граничних термінів реєстрації ПН.

При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що вказаний акт камеральної перевірки був складений відповідно до порядку оформлення результатів камеральної перевірки, передбаченого статтею 86 ПК, та протягом трьох робочих днів надісланий позивачу для підписання. Будь-яких заяв за наслідками розгляду акту перевірки позивачем контролюючому органу надіслано не було. Тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог ПП Тювик .

ПП Тювик подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ГУ ДФС, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що відсутність у товариства у вересні-листопаді 2017 року необхідної для реєстрації ПН реєстраційної суми була обумовлена протиправними діями податкового органу. ПП Тювик своєчасно склало та надіслало на реєстрацію до ЄРПН перелічені у акті перевірки ПН, які податковим органом не були зареєстровані з причини недостатньої суми ліміту по ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати ПН у ЄРПН.

Представник ГУ ДФС у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ПП Тювик .

Представник ПП Тювик у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта. Просив залишити апеляційну скаргу ГУ ДФС без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Стрийським управлінням ГУ ДФС було проведено камеральну перевірку ПП Тювик з питань дотримання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК, результати якої оформлено актом № 40/13-01-54-12/22406381 від 04 січня 2019 року. Під час перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН до 15 календарних днів затримки на суму ПДВ 110052,36 грн, до 30 календарних днів затримки на суму ПДВ 111069,71 грн. На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДФС винесено оспорюване ППР від 21 січня 2019 року № 0005515412.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із приписами пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.2. статті 201 ПК форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 201.5. статті 210.1 ПК передбачено, що для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Згідно із підпунктом 201.10 пункту 201 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 ПК оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що ПН/РК приймаються до ЄДРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до приписів пункту 12 Порядку № 1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН/РК;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК;

наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК (для ПН/РК, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в ЄРПН відомостей, що містяться у ПН, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами;

відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що порядок оформлення та прийняття ПН/РК, а також випадки відмови у їх реєстрації у ЄРПН чітко регламентовано діючим податковим законодавством.

Відповідно до матеріалів справи причиною відмови відповідачем у реєстрації ПН № 1 від 04 вересня 2017 року, № 4 від 04 вересня 2017 року, № 13 від 21 вересня 2017 року, № 17 від 29 вересня 2017 року, №1 від 02 листопада 2017 року, № 2 від 15 листопада 2017 року є недостатня сума ліміту по ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати ПН/РК у ЄРПН.

Позивач відсутність необхідної для реєстрації вказаних ПН реєстраційної суми обґрунтовує протиправними діями контролюючого органу, які проявилися у безпідставній відмові у реєстрації складених ТОВ Захід Електро Груп ПН від 31 липня 2017 року № 16, 17, 18; від 15 вересня 2017 року № 13; від 29 вересня 2017 року № 27, наданих ПП Тювик , реєстрація яких збільшувала б суму реєстраційного ліміту позивача.

При цьому ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 813/3884/17, від 23 січня 2018 року у справі № 813/3792/17, від 25 січня 2018 року у справі № 813/3793/17, від 31 січня 2018 року у справі № 813/3886/17 було закрито провадження за позовами ТОВ Захід Електро Груп до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, складених ТОВ Захід Електро Груп і наданих ПП Тювик , на підставі пункту 8 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що податковим органом були виправлені оскаржувані порушення і повністю відновлено законні права та інтереси ТОВ Захід Електро Груп .

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що внаслідок порушення приписів пункту 56.23 статті 56 ПК контролюючим органом через непроведення реєстрації ПН, складених постачальником товарів ПП Тювик - ТОВ Захід Електро Груп - не відбулося збільшення ліміту сум ПДВ позивача, необхідного для реєстрації складених ним ПН.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач при реєстрації ПН діяв правомірно і непроведення їх реєстрації у ЄРПН було безпосередньо пов`язане із неправомірними діями контролюючого органу, що свідчить про відсутність підстав для застосування до ПП Тювик штрафних санкцій оспорюваним ППР № 0005515412 від 21 січня 2019 року.

Доводи апелянта наведених висновків не спростовують та не дають правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову ПП Тювик .

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи дане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.001705 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2019 року.