Постанова

від 12.09.2019 по справі 137/357/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 137/357/19

Провадження № 22-ц/801/1745/2019

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 рокуСправа № 137/357/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Сала Т. Б., Шемети Т. М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,

за апеляційною скаргою Літинської районної ради Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 11 червня 2019 року у м. Хмільнику суддею цього суду Войнаревичем М. Г., дата складання його повного тексту не відома,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Літинської районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, мотивуючи його тим, що рішенням 4 сесії 6 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 43 від 08 лютого 2011 року її призначено керівником Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги та укладено з нею безстроковий трудовий договір. Проте, 28 березня 2018 року відповідачем прийнято рішення № 391 Про заходи щодо реорганізації Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , а 13 червня 2018 року - рішення № 401 Про затвердження статуту Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , пунктом 4 якого вирішено призначити її виконуючим обов`язки головного лікаря цього підприємства на період проведення конкурсу на посаду головного лікаря.

Позивач вважає, що оскільки 08 лютого 2011 року її призначено керівником комунального закладу та укладено з нею безстроковий трудовий договір, а факт реорганізації закладу шляхом перетворення не впливає на дію трудових відносин керівника закладу, з яким раніше було укладено безстроковий трудовий договір, то, відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КЗпП України, вона має право працювати на займаній посаді й у реорганізованому підприємстві. Отже, відсутні підстави і для проведення конкурсу на заміщення вакантної посади головного лікаря перетвореного закладу охорони здоров`я у зв`язку з відсутністю відповідної вакантної посади.

Пославшись на викладене та на те, що своїм рішенням № 401 від 13 червня 2018 року відповідач порушив гарантоване Конституцією України право на працю та погіршив становище позивача, вона просила суд визнати протиправним та скасувати п. 4 рішення 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області від 13 червня 2018 року № 401 і поновити її на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - КНП Літинський районний центр ПМСД ), понесені нею судові витрати стягнути з відповідача.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано п. 4 рішення 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області від 13 червня 2018 року № 401, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КНП Літинський районний центр ПМСД , вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач зазначила, що оскаржуване відповідачем рішення вважає законним, а тому просить апеляційний суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду цим вимогам в повній мірі не відповідає, тому апеляційний суд з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 4 сесії 6 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 43 від 08 лютого 2011 року ОСОБА_1 призначено керівником Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (а. с. 9).

У п. 7.3 Статуту Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , в редакції від 25 грудня 2012 року, зазначено, що підприємство очолює головний лікар, який призначається на посаду районною радою за поданням Літинської райдержадміністрації. Звільняється керівник закладу сесією районної ради. Керівника закладу може бути звільнено з посади на підставах, передбачених Кодексом Законів про працю України (а. с. 7-8).

Відповідно до рішення 21 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 391 від 28 березня 2018 року Про заходи щодо реорганізації Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги вирішено реорганізувати цю юридичну особу шляхом її перетворення з бюджетної установи в Комунальне некомерційне підприємство Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ; утворити комісію з реорганізації юридичної особи комунального закладу; комісії з реорганізації розробити статут та штатний розпис Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (а. с. 5).

Відповідно до листа Обласного комітету профспілки працівників охорони здоров`я України Вінницької обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України від 22 травня 2018 року № 53-9/з (а. с. 47-48) ОСОБА_1 повідомлено, що чинним законодавством передбачено реорганізацію комунальних закладів охорони здоров`я в комунальні некомерційні підприємства. Дане перетворення відбувається шляхом реорганізації, в процесі якої всі права та обов`язки переходять до правонаступника - комунального некомерційного підприємства. При цьому, трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу охорони здоров`я продовжуються, а звільнення можливе лише у випадку скорочення чисельності (штату) перетвореного комунального підприємства.

Факт реорганізації закладу шляхом перетворення не впливає на дію трудових відносин керівника закладу з яким раніше було укладено безстроковий трудовий договір. Конкурс на посаду керівників оголошується за наявності вакантної посади керівника підприємства. Укладення трудових договорів у формі контракту є обов`язковим лише для осіб, які призначаються на посади керівників закладів охорони здоров`я після 01 січня 2012 року, і не поширюється на керівників цих закладів, призначених до цієї дати.

Листом № 09-2299 Департамент охорони здоров`я Вінницької обласної державної адміністрації повідомив Комунальний заклад Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , що відповідно до ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників, а тому п. п. 3, 4, 5 проекту рішення Літинської районної ради Вінницької області Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не відповідає вимогам цієї статті (а. с. 49).

Згідно з п. 4 рішення 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги № 401 від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 призначено виконуючою обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (а. с. 5, 93).

У п. 7.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , затвердженого рішенням 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 401 від 13 червня 2018 року, визначено, що поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійсню керівник підприємства - головний лікар, який призначається на посаду на конкурсній основі шляхом укладання контракту на строк від шести місяців до п`яти років і звільняється з неї відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та відповідним рішенням Літинської районної ради (а. с. 58-65).

Законом України від 06 квітня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я" внесено окремі зміни до Основ законодавства України про охорону здоров`я. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, державні та комунальні заклади охорони здоров`я - бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства.

Згідно з п. п. 3 п. 3 Прикінцевих положень вказаного Закону звільнення працівників закладів, що реорганізуються відповідно до пункту 2 цього розділу, допускається лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Частиною 4 ст. 36 КЗПП України визначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Отже, перетворення закладів охорони здоров`я відбувається шляхом реорганізації, в процесі якої усі права та обов`язки переходять до правонаступника - комунального некомерційного підприємства, при цьому, трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу охорони здоров`я продовжуються, а звільнення можливе лише у випадку скорочення чисельності перетвореного комунального некомерційного підприємства.

Частиною 9 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я встановлено, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 Про порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я підставою для проведення конкурсу є рішення органу управління, яке приймається протягом трьох робочих днів з моменту виникнення вакантної посади.

Згідно з положеннями Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 грудня 1992 року, в редакції, яка діяла на час укладення з позивачем трудового договору, укладення контрактів передбачалося лише з керівниками державних закладів охорони здоров`я, водночас, щодо призначення на посади керівників комунальних закладів охорони здоров`я, то керівники таких закладів призначалися на посади шляхом укладення з ними безстрокового трудового договору.

Законом України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я шодо удосконалення надання медичної допомоги" від 7 липня 2011 року № 3611-VI, який набрав чинності 1 січня 2012 року, внесено зміни до Основ законодавства України про охорону здоров`я, зокрема, в частині порядку призначення керівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства; керівники державних, комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту.

У Роз`ясненнях Конституційного Суду України щодо запровадження контрактної форми трудового договору стосовно керівників закладів охорони здоров`я України від 01 серпня 2013 року № 22-14-17/1749 Суд дійшов висновку, що укладання трудових договорів у формі контракту є обов`язковим лише для осіб, які призначаються на посади керівників закладів охорони здоров`я після 1 січня 2012 року, і не поширюється на керівників цих закладів, призначених до цієї дати.

Аналіз наведених норм права та роз`яснень дає підстави вважати, що конкурс з подальшим укладенням контракту з керівником закладу, який став переможцем, може бути оголошено лише за умови, що вказана посада вакантна. Якщо ж головний лікар очолює заклад за безстроковим трудовим договором з 2011 року, юридичних підстав ні для проведення конкурсу, ні для укладення контракту з таким головним лікарем не має.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до статуту Комунального закладу Літинський районний центр первинної медико - санітарної допомоги , в редакції від 25 грудня 2012 року, було визначено, що вказане підприємство очолює головний лікар, який призначається на посаду районною радою за поданням Літинської райдержадміністрації та звільняється сесією районної ради на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, рішенням № 43 від 08 лютого 2011 року ОСОБА_1 призначено керівником цього комунального закладу, а рішення про її звільнення з посади головного лікаря сесією районної ради не приймалось, отже на час прийняття оскаржуваного п. 4 рішення № 401 від 13 червня 2018 року продовжував діяти безстроковий трудовий договір, укладений з нею на підставі рішення 4 сесії 6 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 43 від 08 лютого 2011 року.

З урахуванням наведеного посада головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги станом на момент прийняття рішення 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 401 вакантною не була, отже були відсутні підстави для проведення конкурсу на зайняття цієї посади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року Про порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я .

На підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у Літинської районної ради Вінницької області були відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки головного лікаря перетвореного комунального некомерційного підприємств при наявності діючого головного лікаря реорганізованого закладу охорони здоров`я, тому п. 4 рішення 22 сесії 7 скликання Літинської районної ради Вінницької області № 401 від 13 червня 2018 року не відповідає вимогам Закону, є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, задовольняючи позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги суд першої інстанції не врахував, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За правилом ч. 1 ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державній та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Якщо ж законом або договором не передбачено ефективного способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги не призначалась та з цієї посади не звільнялась, тому не може бути поновлена на цій посаді, а відтак обраний нею спосіб захисту порушених прав шляхом поновлення на цій посаді не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Положеннями ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги в законній силі залишатись не може та відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до положень ст. 141, п. п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінити, зменшивши розмір стягнутих з відповідача на користь позивача судових витрат з 6482,40 грн до 3241,20 грн. Водночас, у зв`язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги з позивача на користь відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1155, 00 грн, сплачений за подачу апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Літинської районної ради Вінницької області задовольнити частково, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року скасувати в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Літинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року в частині стягнення судових витрат змінити, зменшити розмір стягнутого з Літинської районної ради Вінницької області (ЄДРПОУ - 21728987) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви з 1482,40 грн до 741,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу з 5000,00 грн до 2500,00 грн

В іншій частині залишити оскаржуване рішення без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Літинської районної ради Вінницької області (ЄДРПОУ - 21728987) судовий збір в розмірі 1155, 00 грн, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

Т. М. Шемета

Текст постанови виготовлено 12 вересня 2019 року.