Постанова

від 12.09.2019 по справі 739/388/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 вересня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/388/19

Головуючий у першій інстанції - Іващенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/984/19

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Бобрової І.О.,

суддів - Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Смяцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №3 від 11.02.2019 відповідача про звільнення її з посади вчителя української мови та літератури за п.3 ст.40 КЗпП України, поновити її на цій посаді, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.02.2019 по день ухвалення рішення у справі, а також 15000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що відносно неї не здійснювалось жодне дисциплінарне провадження, яке мало б передувати звільненню, адміністрацією шкоди їй не пред`являлися жодні претензії щодо її роботи на посаді вчителя, їй не пропонувалось дати будь-які пояснення з приводу ймовірного дисциплінарного правопорушення. 08.02.2019 вона була запрошена на засідання профспілкового комітету, на якому оголошувалось подання директора про її звільнення із зазначенням лише про дві догани за порушення трудової дисципліни. На адвокатський запит відповідач надав документи, що були зазначені в якості підстав для звільнення у відповідному наказі про звільнення, а саме догану від 29.10.2018 № 1555 та догану від 04.02.2019 №7, витяг із протоколу засідання профспілкового комітету від 08.02.2019 №2 про надання згоди на звільнення. Позивач вказувала, що з цими наказами вона не було ознайомлена, про існування наказу від 29.10.2018 №155 дізналась з листа Управління Держпраці Чернігівської області від 31.01.2019, сам наказ їй не оголошувався та не вручався. За твердженням ОСОБА_1 наказом №155 від 29.10.2018 їй оголошено догану за не заповнення класних журналів, проте в даному випадку мова може йти лише про несвоєчасне заповнення нею проведених корекційно-розвиткових занять з учнями, які вона проводить на підставі цивільно-правового договору, а не занять з української мови та літератури. Що стосується догани №7 від 04.02.2019, то позивач зазначала, що рішення про оголошення цієї догани прийнято за відносинами, що випливають з її роботи на посаді асистента вчителя за сумісництвом та позакласної роботи. На думку позивача, реальними підставами для її звільнення стали її спроби примусити адміністрацію школи належним чином обліковувати її працю, при цьому вона сумлінно ставиться до своїх обов`язків.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року позов задоволено частково, скасовано наказ №3 від 11.02.2019 Про звільнення ОСОБА_1 вчителя української мови та літератури , виданого Смяцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури з 27.05.2019 року, стягнуто з Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.02.2019 по 24.05.2019 в розмірі 19051 грн 59 коп., з відрахуванням із вказаної суми обов`язкових платежів на користь держави, та 2000 грн моральної шкоди, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 691,56 грн судового збору, стягнуто з Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області на користь держави судовий збір в розмірі 1613, 64 грн. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Смяцька ЗОШ І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вважаючи рішення необ`єктивним, необґрунтованим та винесеним з грубим порушення матеріального та процесуального законодавства. Відповідач зазначає, що ним були надані суду акти від 24.09.2018 та від 31.08.2018 про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із посадовою інструкцією вчителя української мови та літератури та правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно. Твердження суду про наявність між сторонами неприязних відносин частково відповідає дійсності, проте судом не було взято до уваги чисельні скарги від заступників директора школи та батьків учнів про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , яка має нагороди інших учбових закладів, а не відповідача. Скаржник категорично не погоджується із висновком суду про те, систематичне невиконання трудових обов`язків є лише факт третього порушення. Про систематичне порушення трудових обов`язків позивачем свідчить той факт, що за період з жовтня 2018 по лютий 2019 було зафіксовано 36 випадків порушення нею трудової дисципліни, винесено дві догани, проведено службові розслідування, що підтверджується документально та свідчить про систематичність порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , нетактовність її поведінки, що створювала нездорову атмосферу в колективі, впливала на психіку учнів та якість освіти в навчальному закладі. Скаржник наполягає на тому, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм Законів України Про освіту , Про загальну середню освіту , КЗпП України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення Новгород-Сіверського районного суду від 27.05.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити, вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим. Позивач зазначає, що по справі так і не було встановлено, за яке дисциплінарне правопорушення було її звільнено. Наказ про звільнення містить посилання лише на оголошення позивачу двох доган, тобто позивача повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Так звані дисциплінарні правопорушення , про які зазначав відповідач, це лише претензії, які пред`являлись позивачу у зв`язку із виконанням цивільно-правового договору.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.2017 працювала у відповідача на посаді вчителя української мови та літератури, що підтверджується відповідним наказом №14 від 30.08.2017 ( а.с.54).

03.09.2018 між замовником - Смяцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області та виконавцем гр. ОСОБА_1 був укладений типовий договір №1 на проведення (надання) корекційно-розвиткових занять (послуг) з трьома учнями. Термін дії договору до 31.05.2019 (а.с.14).

07.02.2019 комісією по Смяцькій загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області був складений акт у тому, що вчитель української мови та літератури ОСОБА_1 не виконала розпорядження директора школи щодо складення звіту за результатами проведення корекційних занять із зазначенням динаміки розвитку дитини. За викликом керівника на аудієнцію не з`явилася (а.с.90).

Дані щодо пропозиції адміністрації на адресу ОСОБА_1 надати пояснення відповідно до ст.149 ч.1 КЗпП України матеріали справи не містять.

Профспілковим комітетом Смяцької ЗОШ І-ІІІ ступенів 08.02.2019 було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України, що підтверджується витягом із протоколу засідання комітету від 08.02.2019 № 2 (а.с.6).

Згідно з наказом Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області від 11.02.2019 за №3 позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с.5).

Звільненню передували два накази про оголошення ОСОБА_1 доган - 29.10.2018 №155 та 04.02.2019 №7 (а.с.65 та 88).

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Системний аналіз діючих норм трудового законодавства дає можливість зробити висновок, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Строк та порядок застосування дисциплінарних стягнень регламентовано статтями 148, 149 КЗпП України.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу встановлені статтями 40, 41, 43, 431 КЗпП України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Як вказувалося вище, на підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

На це звертається увага судів у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №499/78/17-ц.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено вище, 11.02.2019 позивача було звільнено з посади вчителя української мови та літератури Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Умовами для розірвання трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України є: 1) належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; 2) невиконання трудових обов`язків повинно мати систематичний характер; 3) до працівника повинні були вже застосовуватись протягом року заходи дисциплінарного стягнення.

При застосуванні даної норми важливе значення має не кількість застосованих до працівника стягнень, а ступінь тяжкості проступку, заподіяна ним шкода та обставини, за яких вчинено правопорушення.

Таким чином, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які та коли проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення.

Вирішуючи питання законності звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України, колегія суддів вважає, що звільнення за цією статтею було проведено роботодавцем без з`ясування всіх обставин.

Із матеріалів справи не вбачається, за яке саме порушення була звільнена ОСОБА_1 .

В наказі про звільнення від 11.02.2019 жодним чином не зазначено, невиконання без поважних причин яких саме обов`язків, покладених на ОСОБА_1 трудовим договором або правилами трудового розпорядку, стало підставою для звільнення.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стали догани, оголошені їй наказами від 29.10.2018 №155, від 10.01.2019 №6 та витяг з протоколу засідання профспілкового комітету від 08.02.2019 №2.

Сторони не заперечували, що підставами для винесення доган було неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо проведення корекційних занять. Однак, вказані обов`язки позивач набула не за трудовим договором, а за цивільно-правовою угодою від 03.09.2018, що унеможливлює застосування дисциплінарних стягнень.

Витяг з протоколу засідання профспілкового комітету від 08.02.2019 №2 не містить інформації щодо конкретних фактів порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, Статуту школи, Правил внутрішнього розпорядку, законних розпоряджень директора школи, посадових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією.

Звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення, підставою для звільнення ОСОБА_1 за цим пунктом міг бути інший проступок на роботі, вчинений нею після застосування до працівника дисциплінарного стягнення 10.01.2019.

Матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 після 10.01.2019 будь-якого порушення трудової дисципліни, Статуту школи, Правил внутрішнього розпорядку, посадових обов`язків тощо, за яке до ОСОБА_1 могло би застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з роботи.

Крім того, відповідачем порушено процедуру звільнення, оскільки при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності роботодавець не зажадав від працівника письмових пояснень. Відсутні дані і щодо відмови позивача їх надавати. Таким чином має місце порушення порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Доводи скаржника, що з жовтня 2018 р. по лютий 2019 р. було зафіксовано 36 випадків порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни не є підставою для визнання звільнення законним з огляду на те, що за вчиненими порушеннями за ініціативою адміністрації повинна проводитися перевірка, наслідком якої могло бути притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. В матеріалах справи міститься тільки два накази про оголошення позивачеві доган, аналіз яких наведений вище. Наказ №3 про звільнення не містить даних які саме порушення стали підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади.

Матеріали справи не містять даних щодо перевірки звернення батьків (а.с.68) та членів педколективу школи (а.с.61) адресовані начальнику відділу освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації та прийняте за цими зверненнями рішення. Доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів до уваги не приймає.

Встановивши, що трудові права позивача ОСОБА_1 дійсно порушені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог та поновлення позивача на роботі.

Задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо скасування наказу №3 на суть законного рішення не впливає.

Заперечень щодо визначених судом першої інстанції розмірів середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди апеляційна скарга не містить.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Смяцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

Н.В.Висоцька

О.Є.Мамонова

Повний текст постанови складений 12.09.2019.