Постанова

від 02.09.2019 по справі 756/5105/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа№ 756/5105/17 Головуючий у суді першої інстанції: Яценко Н.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5966/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Маличівській Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп , третя особа: Голова комісії з призів ОСОБА_2 про стягнення коштів переможцю конкурсу.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

14 квітня 2017 року позивач звернувся у суд з позовом до відповідача ТОВ Пошторг - Груп про стягнення коштів, як переможцю конкурсу у вигляді грошового призу в розмірі 350 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 33 600,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він приймав участь у конкурсі, який полягав у розіграші грошової винагороди на умовах придбання товарів повсякденного використання.

Організатором конкурсу був відповідач ТОВ Пошторг - Груп . Позивач виконав всі умови конкурсу, придбавши запропонований організаторам товар, і став переможцем, про що свідчать письмові повідомлення відповідача.

Зокрема, 03 червня 2015 року позивач приймав участь в акції ТОВ Пошторг - Груп . У рамках цієї акції він був проголошений головним переможцем 2015 року про вручення призу на суму 665 000,00 грн. Грошовий приз йому не було виплачено, але й навіть збільшено до суми 1 074 000,00 грн. Про вказане позивачу було видано ліцензію на отримання банківського переказу від 01.01.2016 про виграш і виплату грошового призу.

ОСОБА_1 звернувся щодо виплати вказаної суми, але натомість йому було запропоновано продовжити участь у наступних акціях з придбання товару та участі у подальших розіграшах, і останній погодився.

Друга акція була проведена з січня 2016 року по 29 грудня 2016 року, в якій позивач знову став переможцем і йому був призначений приз у вигляді грошової суми 409 000,00 грн.

Відповідач грошовий приз не виплатив, але запропонував укласти договір, який сторони підписали 13.06.2016, де зазначалось, що на протязі 120 годин (5 днів) позивачу вручать приз у вигляді грошової суми 409 000,00 грн.

Проте, виплату по акції перенесли на 17.02.2017, а розмір винагороди зменшився до суми 350 000,00 грн.

В повідомленні від 17 лютого 2017 року відповідачем було вказано, що приз у розмірі 350 000,00 грн. буде вручено позивачу банківським переказом на протязі 120 годин. Однак, позивачу приз так і не виплачено. ОСОБА_1 погоджується на виплату йому 350 000,00 грн. та наполягає на виконанні обов`язків організатора конкурсу.

Окрім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях, через що його стан здоров`я погіршується, порушено звичний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 33 600,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг - Груп на користь ОСОБА_1 грошовий приз в розмірі 350 000 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг - Груп в дохід держави судовий збір у розмірі 3 500 грн.

Не погодившись із рішенням суду відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп подало на нього апеляційну скаргу,посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеності обставин, що мали значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неповному з`ясуванні судом обставин справи, а тому рішення суду в цій частині просили скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обгрунтованим і просив залишити його без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третя особа: Голова комісії з призів ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду не з`явилась.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку 3-ї особи в судові засідання, яка про час та місце розгляду справи повідомлена, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп вбачається, що він оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог та стягнення коштів. В частині відмовлених позовних вимог сторони рішення суду не оскаржують.

Відповідно до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку від 24.10.2008 у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційним судом перевіряється законність та обгрунтованість рішення суду лише в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп про стягнення грошового призу в розмірі 350 000 грн. та судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг - Груп на користь ОСОБА_1 грошовий приз в розмірі 350 000 грн. та 3500 грн. судових витрат суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в такому розмірі.

Проте, погодитись з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, рішення суду не відповідає вимогам вищезазначеної норми, при його ухваленні суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необгрутованого рішення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Пошторг-Груп було зареєстровано як юридична особа 01.02.2016 (а.с.30-32).

Відповідно до офіційних правил проведення маркетингової акції програми лояльності Золотий Фонд серед клієнтів групи компаній у період 21.12.2015 до 29.12.2016 (а.с. 33-43), основною діяльністю групи компаній, в тому числі, ТОВ Пошторг-Груп є роздрібний продаж товарів широкого масового вжитку поштовим замовленням за системою посилкової торгівлі або через мережу Інтернет. Зазначені компанії адресують рекламно-інформаційні пропозиції (надалі-розсилки-пропозиції) із запрошенням придбати запропоновані товари за каталогами, за телефоном гарячої лінії Товариств або через мережу Інтернет. При замовленні товару із розсилки-пропозиції, компанії зобов`язуються доставити замовлений товар шляхом поштового відправлення через УДППЗ Укрпошта або іншою службовою доставкою, за бажанням клієнта. Право власності на надісланий товар переходить до клієнта в момент оплати товару співробітнику служби доставки або у поштовому відділенні.

З метою підвищення іміджу компаній та сприяння збільшенню обсягів продажу товарів Організатори проводили на території України акцію програми лояльності серед своїх клієнтів, що має назву Золотий Фонд у період із 21.12.2015 до 29.12.2016, з врученням призів особам, які будуть визнані Головними Переможцями (власниками призів) за умовами цієї Акції Організаторів.

Клієнтам відповідача, в тому числі, і позивачу, в рамках акції були надіслані інформаційні листівки з пропозицією прийняти участь у акції.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться та ст.ст. 643, 647 ЦК України, коли пропозиція укласти договір зроблено з зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом строку. Не прийняття акцептантом умов викладених в оферті або відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж було запропоновано, визнається відмовою від пропозиції.

Отримавши інформаційні листівки щодо проведення акції та ознайомившись з ними ОСОБА_1 на свій розсуд мав вирішувати, приймати йому запропоновану пропозицію чи ні. Разом з тим, саме укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу було підставою для прийняття участі у розіграшу головного призу інформаційної кампанії.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 03.06.2015 позивач ОСОБА_1 приймав участь в маркетинговій акції, яка була організована відповідачем, придбавав та замовляв різноманітні товари, отримуючи при цьому рекламні листівки щодо нього, як переможця, головного переможця призу та пропозиції отримання призу при купівлі товару.

Звертаючись до суду з позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 зводились до того, що він неодноразово визнавався переможцем акції призів відповідача і в період з січня 2016 по 29 грудня 2016 року він приймав участь у акції і став її переможцем на суму 409 000 грн., уклавши відповідний договір з відповідачем 13.06.2016 про виплату коштів, але повідомленням від 17.02.2017 відповідача йому обіцяно виплатити лише 350 000 грн. протягом 120 год.( 5-ти днів), він погодився, але кошти так і не надійшли, обіцянка не виконана, а тому він звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до змісту норм ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

За приписом ст. 1144 ЦК України особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Згідно до ст.1148 ЦК України, у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов`язана виплатити її.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач замовляв та отримував різноманітні товари у відповідача та приймав участь у конкурсах за результатами яких ставав неодноразовим переможцем головних призів.

Проте, такі висновки суду є помилковими дивлячись на таке.

Так, з матеріалами справи вбачається і не спростовано сторонами, що позивач дійсно замовляв та отримував різноманітні товари у відповідача та приймав участь у маркетинговій акції.

А?кція (маркетинг) - це захід або комплекс заходів, здійснюваних для збільшення обсягів продажу, залучення нових покупців або підвищення зацікавленості постійних клієнтів, зміцнення позицій на ринку чи завоювання нових ринків. Основною метою акції є отримання прибутку. Орієнтована на кінцевих споживачів, посередників, партнерів або на вдосконалення маркетингового каналу (просування товару від виробника до споживача). Акція має стимулювати покупця до придбання товару чи групи товарів за рахунок привабливої пропозиції (розпродаж за зниженою ціною, додатковий безкоштовний бонус або подарунок, можливість довгострокової гарантії, безкоштовна доставка, покупка трьох одиниць товару за ціною двох і т. п.). Основним засобом впливу на споживача через акцію є реклама.

Тоді, як ко?нкурс - змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Також конкурс - відбір претендентів на заміщення деяких посад.

Отже, маркетингова акція та конкурс за своє суттю є відмінними.

Так, марке?тингові фу?нкції - це окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку.

Відповідно до п. 1.2 ст.1 Правил проведення маркетингової акції програми лояльності Золотий Фонд акція проводилася в період 21.12.2015-29.12.2016 із застосуванням до Акції різних назв. Акція не є лотереєю або іншою, заснованою на ризику, грою. Участь у акції є безкоштовною та добровільною.

Стаття 3 зазначених Правил визначає, що усі одержувачі (клієнти) інформаційно-рекламних матеріалів (листів) від Організаторів акції за умовами даної акції оголошуються переможцями (термін переможець означає, що даного клієнта обрано Організаторами серед інших клієнтів для відправлення зазначених матеріалів (листів). При одержанні матеріалів (листів) їм надається можливість брати участь у маркетинговій акції та претендувати на призи при виконанні певних умов відповідно до діючих правил даної акції.

Визначення Головних переможців (власників призів) Акції проводяться в офісі Організаторів або поза його межами, на розсуд Організаторів. У випадку проведення визначення Головних переможців (власників призів) поза межами офісу, про місце проведення буде повідомлено додатково.

Статтею 5 цих Правил встановлено, що беручи участь в Акції Клієнт тим самим свідчить і підтверджує, що він ознайомлений і повністю згоден із даними Правилами та зобов`язується їх дотримуватися, дає свою згоду на збір його персональних даних та включення до баз персональних даних клієнтів Організаторів Акції, для подальшої обробки, використання та збереження персональних даних, самостійно або із залученням третіх осіб, із метою інформувати клієнта письмово або вербально без додаткового (попереднього) звернення про надходження нових товарів, проведення Акцій та інших рекламних пропозицій від Організаторів та його комерційних партнерів. Відмову від використання персональних даних у базі персональних даних клієнтів клієнт зобов`язується, згідно із Законом України Про захист персональних даних , надати письмово товариству на відповідну адресу.

Проте, відмову від використання персональних даних позивач відповідачу не направив.

Стаття 6 Правил визначає, що Головним переможцем слід вважати Клієнта Акції, якого було визначено власником призу шляхом жеребкування та офіційно визнано всіма членами комісії.

Положенням п.8.4 статті 6 Правил встановлюється, що під час проведення визначення власників призів Акції ведуться протоколи, які перевіряються та підписуються всіма членами комісії. До складу комісії входять не менше трьох осіб, якими можуть бути : представник Організатора, особи незацікавлені у результатах визначення власників призів Акції, та/або клієнти Організатора. Під час проведення визначення власників Головних грошових призів Акції протоколи підлягають нотаріальному посвідченню.

Як зазначав позивач, він замовляв і отримував у відповідача різноманітні товари та мав отримати від нього грошовий приз, який згодом було зменшено до 350 000 грн., отримуючи від останнього листівки, вкладиши, бланки, підписуючи договір тощо.

Між тим, отримання позивачем ОСОБА_1 рекламних, інформаційно-рекламних матеріалів із зазначенням в них його, як переможця , головного переможця за умовами акції свідчить лише про те, що йому надано можливість продовжувати брати участь у маркетинговій акції, а не про автоматичну виплату йому головного призу у розмірі 350 000 грн. Отримані ним документи носять лише інформаційний характер, про що йому було відомо з тексту правил проведення акцій, з якими він був ознайомлений, а надрукована типографським методом рекламно-поліграфічна продукція не є фінансовим документом щодо отримання грошових коштів.

Договір двосторонньої домовленості (а.с.5 звор.) від 9-13 червня 2016 року, на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, за своїм змістом є інформативним,визначає основні умови учасника акції, а не переможця акції, як і контрольний талон, який свідчить лише про бажання учасника приймати участь в акції шляхом придбання товарів та отримання в подальшому грошових коштів.

Що стосується посилання позивача на дотримання ним умов конкурсу та вчинення відповідачем дій, які проявляються, нібито, в публічній обіцянці винагороди за результатами проведення конкурсу, то дані доводи колегія суду не приймає до уваги та вважає їх абсолютно безпідставними з огляду на те, що у відповідності до норм ст. 1151 ЦК України однією із умов проведення конкурсу є те, що засновник конкурсу повинен повідомити про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.

Отже, саме оголошення про конкурс повинно містити інформацію про предмет конкурсу, суть завдання, тобто засновник конкурсу повинен описати завдання з визначенням вимог до роботи, результату, певної дії, які він бажає отримати; розмір винагороди (премії), яка може визначатися як у визначеній грошовій сумі, так і в іншій матеріальній цінності; строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії, тобто строк надання досягнутого результату чи строк в який повинна бути виконана сама робота.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, надіслані відповідачем на адресу позивача документи містять лише інформаційний характер щодо умов проведення акцій та інформацію про товари, однак ніяк не інформацію про оголошення конкурсу (змагання).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази про проведення відповідачем конкурсу (змагання), а й відповідно виникнення між сторонами відповідних правовідносин. До того ж, інформаційна компанія відповідача є лише маркетинговим заходом, який проводиться з метою підвищення попиту споживачів на продукцію за договір купівлі-продажу та є підставою для прийняття участі в розіграшу цінних призів.

Окрім того, відповідно до протоколу (а.с.125-126) проведення фінальної маркетингової акції програми лояльності Золотий фонд серед клієнтів, в тому числі і ТОВ Пошторг-Груп від 17.02.2017 переможцем призів ОСОБА_1 не значиться.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи не доведені.

Висновки суду щодо підстав до часткового задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані не правильно.

Висновки суду першої інстанції свідчать,зокрема, про невірне тлумачення норм матеріального права, адже позивач отримував умови проведення маркетингової акції, знав про її умови, строки проведення та те, хто саме проводить дану акцію. Однак, розміщена на рекламних бланках інформація спонукала позивача на подальше придбання товарів, а тексти написів переконали його, що саме він вже є переможцем акції і практично, отримувачем головного призу в сумі 350 000 грн., що призвело до його помилки та звернення до суду з даним позовом.

Ураховуючи фактичні обставини справи, вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку,що судове рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права у справі, яка переглядається, за неповно встановлених обставин, які мають значення для справи, неправильним визначенням, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин, призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пошторг-Груп задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 вересня 2019 року.

Головуючий:

Судді: