Постанова

від 04.09.2019 по справі 921/181/16-г/10

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. Справа №921/181/16-г/10

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Желіка М.Б.

суддів Бонк Т.Б.

Галушко Н.А.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» б/н від 13.06.2019 (вх. ЗАГС №01-05/2634/19 від 15.07.2019)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2019 (суддя Хома С.О., повний текст ухвали складено 31.05.2019 )

у справі №921/181/16-г/10

за заявою кредитора: Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стач", м. Чортків, Тернопільської області

про визнання банкрутом

за участю представників:

від ПАТ "АКПІБ": представник Тунік Г.В.

від інших учасників: не з`явилися

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2019 (суддя Хома С.О.) задоволено клопотання ліквідатора у справі Гусара І.О., затверджено звіт ліквідатора відносно боржника ТзОВ «Стач» , затверджено ліквідаційний баланс у справі №921/181/16-г/10 відносно боржника ТзОВ «Стач» , станом на 20.03.2019; визнано погашеними грошові вимоги кредиторів: ТзОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРІ- ТРЕЙД» , ТзОВ «Агрі Сідс» , ТзОВ «Агро-М» , ТзОВ «Інвест-Чемерівці» , ТзОВ «УКРСЕЛКО» , ПАТ «Альфа-Банк» , ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , ПАТ «Сбербанк» ; ліквідовано ТзОВ «Стач» як юридичну особу, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 квітня 2016 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Стач» , задоволено клопотання без розгляду арбітражного керуючого Гусара І.О. про залишення без розгляду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію банкрута №02-01/01-61 від 03.04.2019 в частині розгляду та затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Стач"; клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію банкрута в частині розгляду та затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ "Стач" арбітражного керуючого Гусара І.О. залишено без розгляду, провадження у справі №921/181/16-г/10 закрито.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 справу № 921/181/16-г/10 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Бонк Т.Б., Дубник О.П.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 04.09.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Дубник О.П., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 до складу колегії введено суддю Галушко Н.А.

В судовому засіданні 04.09.2019 скаржник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до місцевого суду для подальшого розгляду в іншому складі суду.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не подали.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Врахувавши те, що сторони не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні, а також подати відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення скаржника в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стач", (04071, м. Чортків, вул. Князя Володимира Великого, буд. 31, офіс 26, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 34696393), визнано безспірні грошові вимоги ПАТ "Сбербанк" в сумі 322 327 138,22 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2016 ТзОВ Стач визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області суду від 21.08.2018 задоволено клопотання №02-01/01-54 від 21.05.2018 ліквідатора банкрута, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ТзОВ Стач ліквідовано як юридичну особу, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 квітня 2016 р. про порушення провадження у справі про банкрутство; грошові вимоги кредиторів визнано погашеними; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації банкрута; провадження у справі № 921/181/16-г/10 - закрито.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 у справі № 921/181/16-г/10 (суддя Сидорук А.М.) скасовано, справу направлено до Господарського суду Тернопільської області для розгляду в іншому складі суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2019, справу № 921/181/16-г/10 передано для розгляду судді Хома С.О.

08.04.2019 р ліквідатор подав до Господарського суду Тернопільської області клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідацію банкрута. Оскаржуваною ухвалою клопотання ліквідатора задоволено.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при затвердженні звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу ТзОВ Стач та постановленні ухвали від 27.05.2019 суд порушив вимоги ч. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 86, 238 ГПК України, оскільки неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не дослідив повноти дій ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури. Так, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що дебіторської заборгованості ТзОВ Стач не виявлено. Із ліквідаційного балансу ТзОВ Стач , складеного ліквідатором станом на 20.03.2019, вбачається, що дебіторської заборгованості не виявлено, однак, у звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТзОВ Стач , зробленому з використанням фінансової та статистичної звітності за 2013-2015 рр., зазначено, що дебіторська заборгованість станом на 31.12.2015 становить 469 263,0 тис. грн., окрім того, у висновках звіту зазначено, що найбільш вагомою статтею активів підприємства є дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків - 49,6% від всіх активів. Як свідчать матеріали справи, зокрема, звіти ліквідатора про проведену роботу, жодних дій, спрямованих на виявлення дебіторів, направлення їм вимог щодо її погашення, чи інших дієвих заходів на її стягнення, чи продаж в рамках процедури банкрутства ліквідатор не вживав. Разом з тим, обов`язком ліквідатора є здійснення повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі), а подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта аргументованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Водночас наведений перелік обов`язкових документів для затвердження звіту ліквідатора господарським судом не є вичерпним. Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Адже, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси. Така правова позиція відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що порушення принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора виявилось у нездійсненні ним дій щодо виявлення дебіторської заборгованості банкрута, хоча з матеріалів справи вбачається, що сума дебіторської заборгованості є значною і не могла бути залишена ліквідатором поза увагою.

Як вбачається з матеріалів справи, у звіті про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТзОВ Стач , виконаному арбітражним керуючим ОСОБА_1 на підставі фінансової звітності за 2013-2015 роки для встановлення факту неоплатності боржника перед прийняттям судом постанови про визнання боржника банкрутом та перехід до ліквідаційної процедури, зазначено, що дебіторська заборгованість станом на 31.12.2015 становить 469 263,0 тис. грн., у висновку за проведеним аналізом вказано, що найбільш вагомою статтею активів підприємства є дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків - 49,6% всіх активів.

Відповідно до п. 2.31 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, на субрахунку Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків обліковується сума заборгованості пов`язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У матеріалах справи міститься баланс на 30.06.2016 (звіт про фінансовий стан ТзОВ Стач ), з якого вбачається, що дебіторська заборгованість за товари роботи послуги становить 20490 тис. грн., дебіторська заборгованість за виданими авансами становить 10258 тис. грн., дебіторська заборгованість з податку на прибуток становить 511 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість становить 408 084 тис. грн. (аркуш справи - 57, том 7).

Водночас у ліквідаційному балансі станом на 20.03.2019 дебіторська заборгованість відсутня (аркуш справи 17, том 10).

Також у матеріалах справи наявні інвентаризаційні описи основних засобів: печаток та штампів, будинків та споруд, земельних ділянок, інструментів, приладів, інвентарю, машин та обладнання, транспортних засобів, від 15.06.2016, підписані головою інвентаризаційної комісії директором ТзОВ Стач Геретою А.М., та членом інвентаризаційної комісії - розпорядником майна - Гусаром І.О. (аркуші справи 174-179, том 4). Однак, відсутні інвентаризаційні описи дебіторської заборгованості.

У Положенні про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженому наказом Міністерства Фінансів України від 02.09.2014 №79 (чинному на день проведення інвентаризації боржника) визначено, що у разі припинення підприємства обов`язковим є проведення суцільної інвентаризації. У п. 7 вказаного положення містяться вказівки щодо проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості, зокрема, передбачено, що інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей полягає у звірці документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках, та оформлюється актом інвентаризації; дебіторська і кредиторська заборгованості перевіряються щодо дотримання строку позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кредитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами і кредиторами .

Колегія суддів відзначає, що матеріали справи, зокрема звіти арбітражного керуючого про проведену у ліквідаційній процедурі роботу не містять інформації про заходи, які б мали вживатись ліквідатором для повернення дебіторської заборгованості, зокрема, щодо отримання інформації про рух коштів на банківських рахунках боржника, отримання первинних бухгалтерських документів від попереднього керівника боржника для встановлення переліку дебіторів, аналізу дебіторської заборгованості на предмет позовної давності, тощо.

Водночас суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі обмежився констатацією факту, що ліквідатором банкрута станом на даний час не виявлено дебіторської заборгованості.

Ліквідатор має зазначити у звіті як відбувалося виявлення дебіторської заборгованості і чи були заявлені вимоги щодо її стягнення. Такий висновок також відображений у постанові Верховного Суду від 27.05.2018 у справі №905/2727/16 та є усталеною судовою практикою.

Відтак колегія суддів дійшла висновку, що дії ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури не були повними та вичерпними, а суд першої інстанції не повно дослідив та перевірив обставини справи, що є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст. 280 ГПК України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи апелянта, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, а оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 86 , 129 , 269 , 270 , 271 , 275 , 280 , 281 , 282 , 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» б/н від 13.06.2019 (вх. ЗАГС №01-05/2634/19 від 15.07.2019) - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2019 у справі №921/181/16-г/10 - скасувати.

3. Справу №921/181/16-г/10 передати на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи №921/181/16-г/10 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст складено 06.09.2019

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Бонк Т.Б.

суддя Галушко Н.А.