Постанова

від 12.09.2019 по справі 904/710/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 року м. Дніпро Справа № 904/710/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Абадей М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Марганецької міської ради Дніпропетровської області

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 р.

( суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро, повний текст ухвали складно 04.07.2019 р.),

прийнятої за результатами розгляду скарги Марганецької міської ради Дніпропетровської області на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі

за позовом Першого заступника керівника

Нікопольської місцевої прокуратури

Дніпропетровської області

в інтересах держави,

м. Нікополь, Дніпропетровської області

до відповідача-1 - Марганецької міської ради Дніпропетровської області,

м. Марганець, Дніпропетровської області

відповідача-2 - Комунального підприємства "Центр комунальних послуг та

комунального майна територіальної громади м. Марганця",

м. Марганець, Дніпропетровської області

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Темс 08",

м. Нікополь, Дніпропетровської області

про зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2018 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 р., позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Марганецької міської ради № 610-18/VII від 01.12.2016 р. "Про надання згоди на проведення експертної оцінки майна". Визнано незаконним та скасовано рішення Марганецької міської ради № 768-22/VII від 30.03.2017 р. "Про надання згоди на реалізацію майна"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна № 05/04 від 09.04.2017 р. укладений Комунальним підприємством "Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08"; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08" майно набуте за договором купівлі-продажу № 05/04 від 09.04.2017 р. на користь територіальної громади м. Марганець; стягнуто з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області 3 524,00 грн. - судового збору; стягнуто з Комунального підприємства "Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця" на користь прокуратури Дніпропетровської області 881,00 грн. - судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08" на користь прокуратури Дніпропетровської області 31 034,96 грн. - судового збору.

Марганецька міська рада Дніпропетровської області подала скаргу на дії державного виконавця, в якій просила: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хоменка Д.Ю. відносно виконання наказу № 904/710/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області 18.03.2019 р. про стягнення з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області 3 524 грн. судового збору; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2019 р. ВП № 59257642; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 04.06.2019 р. ВП № 59257642; неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04.06.2019 р. ВП № 59257642; неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про арешт майна боржника від 04.06.2019 р. ВП № 59257642.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 р. в задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, Марганецька міська рада Дніпропетровської області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Марганецької міської ради Дніпропетровської області на дії державного виконавця.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що ухвала господарського суду прийнята із порушенням вимог чинного законодавства України, при не повному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильному та неповно дослідженні доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також при не вірному застосуванні норми матеріального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

При цьому Скаржник зазначає, що державний виконавець діяв в супереч вимог законодавства про виконавче провадження та своїми протиправними діями порушив права Марганецької міської ради. Державний виконавець за даних обставин не мав повноважень виносити постанову про відкриття виконавчого провадженії я.

Відтак, на думку Скаржника, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області стягнуто кошти з місцевого бюджету ( Марганецька міська рада ), наказ № 904/710/18 по даній справі не належить до виконання органами державної виконавчої служби, а відповідно до положень чинного законодавства, має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Як наслідок, у разі визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження підлягають скасуванню, відповідно, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та постанова про арешт майна боржника, як такі, що винесені на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження та є похідними від неї.

Прокурор Дніпропетровської області у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду зазначає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 р. у справі № 904/710/18 є законною та обґрунтованою, апеляційна скарга Марганецької міської ради Дніпропетровської області задоволенню не підлягає.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області, органами Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Це підтверджується інформацією Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, та інформацією Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих міською радою.

Прокурор також вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності. Стягнення коштів з казначейських рахунків виконавчого комітету Марганецької міської ради в рахунок погашення боргу міської ради є неможливим, оскільки виконавчий комітет не належить до складу сторін у правовідносинах, що стали предметом судового розгляду у даній господарській справі. Виконавчий комітет не є учасником справи № 904/710/18. У стягувача - прокуратури Дніпропетровської області, як державного органу, відсутня можливість стягнути заборгованість з Марганецької міської ради через органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, внаслідок відсутності відповідного правового механізму.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Від Проокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 904/710/18 копії постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 28.08.2019 р. про закінчення виконавчого провадження № 59257642. Вказаною постановою провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 р. № 904/710/18 про стягнення з Марганецької міської ради на користь прокуратури Дніпропетровської області судового збору у сумі 3 524,00 грн., а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

В обгрунтування свого клопотання, Прокурор послався на те, що зазначений документ було не можливо надати до суду першої інстанції, оскільки його було прийнято державним виконавцем після ухвалення господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваної ухвали.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 р. апеляційну скаргу Марганецької міської ради Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 р. у справі № 904/710/18 залишено без руху, з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, з наданням Скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 12.09.2019 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2019 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2019 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Березкіна О.В., Подобєд І.М. прийняла справу№ 904/710/18 до свого провадження.

Відповідачі та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів та Відділу примусового виконання рішень.

В судовому засіданні 12.09.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Прокурора , дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2018 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2019 р., позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Марганецької міської ради № 610-18/VII від 01.12.2016 р. "Про надання згоди на проведення експертної оцінки майна". Визнано незаконним та скасовано рішення Марганецької міської ради № 768-22/VII від 30.03.2017 р. "Про надання згоди на реалізацію майна"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна № 05/04 від 09.04.2017 р. укладений Комунальним підприємством "Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця" з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08"; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08" майно набуте за договором купівлі-продажу № 05/04 від 09.04.2017 на користь територіальної громади м. Марганець; стягнуто з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області 3 524,00 грн. - судового збору; стягнуто з Комунального підприємства "Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця" на користь прокуратури Дніпропетровської області 881,00 грн. - судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ Темс 08" на користь прокуратури Дніпропетровської області 31 034,96 грн. - судового збору.

На виконання вказаного рішення суду видано накази про примусове виконання, зокрема господарським судом Дніпропетровської області 18.03.2019 р. видано наказ № 904/710/18 про стягнення з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області судового збору у сумі 3 524,00 грн.

Прокуратурою Дніпропетровської області наказ господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 р. у справі № 904/710/18 про стягнення з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь прокуратури Дніпропетровської області судового збору у сумі 3 524,00 грн., скеровано на виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04.06.2019 р. відкрито виконавче провадження № 59257642.

Того ж дня державним виконавцем відповідно до ст. ст. 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, а саме 351,40 грн. також державним виконавцем відділу в той же день за заявою Стягувача та керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника та на підставі ст. 42 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 109,00 грн.

Марганецька міська рада Дніпропетровської області подала скаргу на дії державного виконавця. Скарга мотивована тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області стягнуто кошти з місцевого бюджету ( Марганецька міська рада ), наказ № 904/710/18 у даній справі не належить до виконання органами державної виконавчої служби, а відповідно до положень чинного законодавства виконання зазначеного рішення має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Під час розгляду скарги у суді першої інстанції, ДВС скаргу заперечувало, мотивуючи тим, що беручи до уваги той факт, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області не перебуває на обслуговуванні в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, Прокуратурою Дніпропетровської області пред`явлено виконавчий документ за підвідомчістю. Отже, оскаржувані постанови державного виконавця винесені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Судом першої інстанції встановлено, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області, органами Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів ( лист Державної фіскальної служби України № 1053078361 від 05.06.2019 р.).

П. 26 Порядку про виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено, що орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Також, у п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Ч. 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності.

В основу оскаржуваного судового рішення покладено висновок місцевого господарського суду про те, що Скаржником не надано доказів на підтвердження його доводів, викладених у скарзі.

Не погоджуючись з судовим рішенням господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: наказ по даній справі не належить до виконання органами державної виконавчої служби, а відповідно до положень чинного законодавства, має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги Відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів ( ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У п .2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначений перелік категорій рішень, що підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, зокрема: рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення ( ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей ( ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів ( ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору ( крім виконавчих документів про стягнення аліментів) ( ч.4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна ( ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Згідно з п.4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

У п.2. ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначений перелік за яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п. 26 Порядку про виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Списання бюджетних коштів з казначейських рахунків Боржника здійснюється у відповідності до п. п. 3, 6, 24, 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р.

Проте, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано Скаржником, Боржник - Марганецька міська рада Дніпропетровської області, органами Казначейства не обслуговується та не має відкритих рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що підтверджується інформацією Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, та інформацією Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкриті міською радою.

Крім того, як вбачається з наданої Прокурором копії постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 28.08.2019 р. - виконавчого провадження № 59257642 закінчене у зв`язку з повним фактичним виконанням наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 р. № 904/710/18 про стягнення з Марганецької міської ради на користь прокуратури Дніпропетровської області судового збору у сумі 3 524,00 грн., а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Прокурором у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Марганецької міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 р. у справі № 904/710/18 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 13.09.2019 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Подобєд