Рішення

від 02.09.2019 по справі 911/1187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1187/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41)

до Колективного підприємства Санаторію «Перемога» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36)

про визнання припиненими зобов`язань, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити дії.

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: Рябко Є.О. (свідоцтво № 6424/10 від 15.02.2018 р., довіреність № 02-09/01 від 02.09.2019 р.);

від відповідача: Павлішина Н.В. (ордер КС № 495520 від 01.07.2019 р.).

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Колективного підприємства Санаторію «Перемога» (далі - КП Санаторій Перемога , відповідач) про визнання припиненими зобов`язань, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на укладення 27.02.2009 р. з відповідачем договору оренди № 3200103/2009-21, з подальшим внесенням змін 01.07.2009 р. шляхом укладення договору № 3200103/2009-49, згідно з якими позивач зобов`язувався передати відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно. За твердженням позивача, після закінчення строку дії вищевказаного договору відповідач не повернув орендоване майно позивачу. У зв`язку з цим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд: 1) визнати припиненими зобов`язання ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» перед КП Санаторій «Перемога» за договором оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р.; 2) виселити КП Санаторій «Перемога» з наступних об`єктів нерухомого та рухомого майна: будівлі клубу; їдальні-харчоблок; cпального корпусу № 1; спального корпусу № 51; санпропускника-котельні; продовольчого і матеріального складу; гаражів-майстерень; спального корпусу № 3; продовольчого складу; насосної станції при артсвердловині № 1; насосної станції при артсвердлловині № 2; надкаптажної споруди при артсвердловині № 3; поживного водоймища з заземленням; водонапірної башти; артсведловини № 1; центрального виходу; огорожі металевої (навк. корп.); доріжки ж/б; доріжки і майданчику (біля корп. 3); пожежного резервуару; артезіанської свердловини № 4; артезіанської свердловини № 5; каналізаційної насосної станції; лінії електропередачі; зовнішньої радіолінії; зовнішньої електромережі; газопроводу 1065,5 м/п; газопроводу 95 м/п; обладнання котельні; теплотраси від котельні до корпусів; місткості котла; огорожі (контори); огорожі (гаража), розташованих за адресою: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36; 3) зобов`язати КП Санаторій «Перемога» передати ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вказані вище об`єкти шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2019 р.

24.06.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 20.06.2019 р. (вх. № 12453/19 від 24.06.2019 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції КП Санаторій «Перемога» зазначає, що оскільки на підтвердження факту звернення ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до відповідача з листом про припинення дії договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р. позивачем надано копію листа № 03/05/188 від 25.02.2019 р. та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, то такі документи, на переконання КП Санаторію «Перемога» , не можуть бути визнані належними доказами вручення відповідачу відмови позивача від договору, оскільки відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, такими доказами, зокрема, є розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, та завірений поштовим відділенням підприємства зв`язку опис вкладення у поштове відправлення.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що 01.03.2010 р. між позивачем та КП Санаторієм «Перемога» було укладено додаткову угоду до договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., якою внесено зміни до вказаного договору в частині строку його дії, а саме - п. 8.1 викладено в редакції, відповідно до якої даний договір укладено строком на 5 років, тобто до 01.03.2015 р.

Окрім того, як вказує відповідач, цією ж додатковою угодою також викладено в новій редакції п. 8.5 договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., відповідно до якого при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змінення по закінченні строку дії протягом місяця він рахується подовженим на такий же строк і на тих же умовах, а оскільки позивач не звертався із відповідною заявою до КП Санаторію «Перемога» , то вказаний договір діє до 01.03.2020 р.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення даного позову є відсутніми.

01.07.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь б/н від 01.07.2019 р. (вх. № 12785/19 від 01.07.2019 р.) на відзив, за змістом якої позивач зазначає, що доданий до позовної заяви фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення є належними доказами, які підтверджують направлення останнім на адресу КП Санаторію «Перемога» листа № 03/05/188 від 25.02.2019 р. про припинення договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р. Водночас, позивач наголошує, що зважаючи на факт встановлення постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. у справі № 911/536/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.03.2019 р., тієї обставини, що строк дії вказаного договору був встановлений до 28.01.2019 р., ця обставина не потребує доказування при розгляді даної справи. З урахуванням зазначеного, ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 25.02.2019 р. і було направлено лист КП Санаторію «Перемога» про припинення дії спірного договору оренди у відповідності до приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2019 р.

У судовому засіданні 12.08.2019 р. з розгляду справи по суті було оголошено перерву до 02.09.2019 р.

У судовому засіданні 02.09.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

У судовому засіданні 02.09.2019 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27 лютого 2009 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (правонаступник - Товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» ) (орендодавець) та Колективним підприємством Санаторієм «Перемога» (орендар) був укладений договір оренди № 3200103/2009-21, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування майно, що належить орендодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, для надання орендарем послуг санаторно-курортного лікування. Орендодавець разом із майном передав орендареві право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться майно, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди, який становить 5,1468 га, що належить позивачу на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого Ворзельською селищною радою Київської області 20 листопада 2001 року.

Відповідно до п. 1.2 договору строк володіння та користування майном встановлюється з 1 березня 2009 року до 1 березня 2010 року (включно).

Згідно з п. 8.1 договору оренди, цей договір вступає в дію з 1 березня 2009 року та діє в частині користування майном до 1 березня 2010 року (включно), а в іншій частині - до повного та належного виконання сторонами умов цього договору.

У відповідності з п. 8.3 договору його дія може бути припинена достроково внаслідок: загибелі майна, що є предметом цього договору; у випадках порушення однією із сторін умов цього договору або неналежного виконання умов цього договору; за взаємною згодою сторін; на підставі рішення суду; банкрутства відповідача та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 8.4 договору встановлено, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення майна, а орендар повинен повернути майно орендодавцю у випадках, якщо орендар: своїми діями навмисно чи необережно призводить до руйнування чи погіршення стану майна; надав майно в користування іншій особі (суборенда) без письмової згоди орендодавця; використовує майно не за призначенням, відповідно до умов цього договору; не вніс орендної плати та/або плати за комунальні послуги протягом трьох місяців з дня настання строку платежу; без письмового погодження з орендодавцем здійснив та/або здійснює перепланування, перебудову або удосконалення орендованого майна.

Згідно з п. 8.5 договору, після закінчення терміну дії цього договору орендар, у випадку належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

02.03.2009 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі до договору оренди від 27.02.2009 р., відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, а саме - клуб; їдальню-харчоблок; спальний корпус № 1; спальний корпус № 51; санпропускник - котельню; продовольчий і матеріальний склади; гаражі - майстерні; спальний корпус № 3; продовольчий склад; насосну станцію при арт. скважині № 1; насосну станцію при арт. скважині № 2; надкаптажну споруду при артскважині № 3; поживне водоймище з заземленням; водонапірну башню; артскважину № 1; центральний вхід; огорожу металеву (навк. корп.); доріжку ж/б; доріжку і майданчик (біля корп. № 3); пожежний резервуар; артезианську скважину №4; артезианську скважину № 5; каналізаційну насосну станцію; лінію електропередач; наружну радіолінію; наружну електромережу; газопровід 1065,5 м/п; газопровід 95 м/п; обладнання котельні; теплотрасу від котельні до корпусів; місткість котла; огорожу (контори); огорожу (гаража).

01 липня 2009 року між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", найменування якого відповідно до приписів норм Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (орендодавець) та Колективним підприємством Санаторієм "Перемога" (орендар) вказаний вище договір оренди було укладено в новій редакції у формі договору оренди № 3200103/2009-49, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: будівлі та споруди, передавальні пристрої та об`єкти благоустрою, перелік яких вказано в додатку № 1 до цього договору, надалі - майно, що належить орендодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, для надання орендарем послуг санаторно-курортного лікування.

Відповідно до п. 1.2 договору, строк користування майном встановлюється з 1 липня 2009 року до 1 березня 2010 року (включно).

Пунктами 2.3, 2.8 та 2.9 договору передбачено, що вступ орендаря у користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін. Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку оренди згідно акту приймання-передачі майна. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі майна покладається на ту сторону, яка передає майно іншій стороні.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір вступає в дію з 1 липня 2009 року та діє в частині користування майном до 1 березня 2010 року (включно), а в іншій частині - до повного та належного виконання сторонами умов цього договору.

Відповідно до п. 8.3 договору, дія цього договору може бути припинена достроково внаслідок: загибелі майна, що є предметом цього договору; у випадках порушення однією із сторін умов цього договору або неналежного виконання умов цього договору; за взаємною згодою сторін; на підставі рішення суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 8.4 договору встановлено, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення майна, а орендар повинен повернути майно орендодавцю у випадках, якщо орендар: своїми діями навмисно чи необережно призводить до руйнування чи погіршення стану майна; надав майно в користування іншій особі (суборенду) без письмової згоди орендодавця; використовує майно не за призначенням, відповідно до умов цього договору; не оплатив вартість орендної плати та/або оплатив не в повному розмірі протягом трьох місяців з дня настання строку платежу; без письмового погодження з орендодавцем, здійснив та/або здійснює перепланування, перебудову або поліпшення майна.

Згідно з п. 8.5 договору після закінчення терміну дії цього договору орендар, у випадку належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження оренди майна на новий термін. Умови договору оренди майна на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

01 липня 2009 року сторонами було підписано акт приймання-передачі майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно, згідно з додатком № 1 до цього акту, а саме: клуб площею 1106,2 кв.м; їдальню-харчоблок площею 1276,3 кв.м; спальний корпус № 1 площею 856,3 кв.м; спальний корпус № 5 площею 500,6 кв.м; санпропускник - котельню площею 331,8 кв.м; продовольчий і матеріальний склади площею 310,3 кв.м; гаражі - майстерні площею 471,1 кв.м; спальний корпус № 3 площею 707,4 кв.м; продовольчий склад площею 52,7 кв.м; насосну станцію при арт. свердловині № 1; насосну станцію при арт. свердловині № 2; надкаптажну споруду при арт. свердловині № 3; поживне водоймище з заземленням площею 50,0 кв.м; водонапірну башту площею 26,0 кв.м; артсвердловину № 1; центральний вхід; огорожу металеву (навк. корп.); доріжку ж/б; доріжку і майданчик (біля корп. № 3); пожежний резервуар; артезіанську свердловину № 4; артезіанську свердловину № 5; каналізаційну насосну станцію; лінію електропередач; зовнішню радіолінію; зовнішню електромережу; газопровід 1065,5 м/п; газопровід 95 м/п; обладнання котельні; теплотрасу від котельні до корпусів; місткість котла; огорожу (контори); огорожу (гаража).

26.02.2010 р. між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Колективним підприємством Санаторієм "Перемога" було підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди від 27.02.2009 р. № 3200103/2009-21, відповідно до п. 1 якої було продовжено термін дії договору оренди від 27.02.2009 р. № 3200103/2009-21 від 28.01.2012 р. (включно).

Свого часу позивач звертався до відповідача з листом № 02-06/640 від 13.06.2017 р. та листом № 04-07/1251 від 14.11.2017 р. з вимогами щодо сплати заборгованості з орендної плати та щодо звільнення займаних приміщень до 20.11.2017 р.

Оскільки, на думку орендодавця, після закінчення строку дії договору оренди відповідач не повернув орендоване майно позивачу, останній у 2018 році звернувся до суду та просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належним позивачу майном шляхом виселення відповідача з приміщень, що знаходяться за адресами: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, вул. Семеніївська, 5, вул. Горького, 11, та належать позивачу на праві власності.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2018 р. у справі № 911/536/18 за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Колективного підприємства Санаторію «Перемога» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. рішення господарського суду Київської області від 11.07.2018 р. у справі № 911/536/18 було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 911/536/18 рішення господарського суду Київської області від 11.07.2018 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. у справі № 911/536/18 залишено без змін.

Водночас, зазначеною постановою Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 911/536/18 було встановлено, що після закінчення строку договору оренди він вважається поновленим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору. Також у своїй постанові Верховний Суд зазначав, зокрема, наступне: умови договору щодо порядку його припинення та розірвання (у тому числі - в односторонньому порядку) не суперечать нормам законодавства та не містять особливостей та відмінностей; враховуючи, що договір було первинно укладено на один рік, то після 28.01.2012 р. мало місце його поновлення щоразу на один рік, востаннє перед виникненням спору - з 29.01.2017 р. до 28.01.2018 р.; вимоги позивача щодо сплати заборгованості з орендної плати та щодо звільнення займаних приміщень до 20.11.2017 р. в листах № 02-06/640 від 13.06.2017 та № 04-07/1251 від 14.11.2017 р. були направлені після спливу з 28.01.2017 р. місячного строку, протягом якого позивач, як орендодавець, мав право заперечити проти продовження (поновлення) договору та заявити про його припинення або зміну умов, без викладення позивачем в цих листах заперечень щодо поновлення (продовження) договору на новий строк або повідомлення про припинення або зміну умов договору; договір не припинив свою дію і вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені його останньою редакцією.

Приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом від 25.02.2019 р. № 03-05/188 позивач повідомив відповідача про припинення терміну дії договору, керуючись ч. 4 ст. 284 ГК України та п. 8.4 договору, а також про необхідність повернути орендоване майно у зв`язку з припиненням договору (докази направлення даного листа на адресу відповідача долучені до матеріалів справи, а саме - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.02.2019 р. № 08296 0009804 1, яке було вручено 27.02.2019 р., заявка на розсилку простої та рекомендованої кореспонденції, з якої вбачається направлення КП Санаторію Перемога листа № 03-05/188 від 25.02.2019 р., а також фіскальний чек № 3000466643 від 25.02.2019 р.).

Відповідь на лист позивачем отримано не було, займані приміщення не звільнено. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Отже, оскільки відповідач проігнорував вимогу про припинення договору та повернення орендованого майна, товариство і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

У відповідності з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що правовідносини, які склалися між позивачем і відповідачем, за своєю правовою природою є відносинами найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності з п. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об`єкту оренди, ліквідації суб`єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об`єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об`єкта оренди (стаття 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна обов`язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком закінчення строку дії договору оренди.

Отже, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи на предмет належності, допустимості та достовірності подані позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також подані відповідачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, за наслідками безпосереднього дослідження в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 3200103/2009-21, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування з 1 березня 2009 року до 1 березня 2010 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл. АДРЕСА_1 смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

У подальшому вказаний договір був змінений та викладений в новій редакції, шляхом підписання сторонами договору оренди № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р., відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування з 1 липня 2009 року до 1 березня 2010 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

26.02.2010 р. сторонами додатковою угодою № 1 до договору оренди від 27.02.2009 р. № 3200103/2009-21 термін дії договору оренди був продовжений до 28.01.2012 р.

Згідно із зазначеними вище ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 764 Цивільного кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За наведених обставин вбачається, що договір оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р., не припинив свою дію і був продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені його останньою редакцією.

Отже, враховуючи, що договір було первинно укладено на один рік, після 28.01.2012 р. мало місце його поновлення щоразу на один рік, востаннє перед поданням даного позову до суду - з 29.01.2018 р. до 28.01.2019 р.

Наведений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.03.2019 р. у справі № 911/536/18.

У свою чергу, як зазначалось вище, орендодавцем (позивачем) листом від 25.02.2019 р. № 03-05/188 було повідомлено орендаря (відповідача) про припинення терміну дії договору № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р., та про необхідність повернути орендоване майно.

Тобто, позивач скористався своїм правом, передбаченим приписами зазначених вище норм законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 764 Цивільного кодексу України, і направив у передбачений законом термін - протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, орендарю заяву про припинення договору оренди.

Таким чином, судом встановлено факт припинення спірного договору на підставі ст. 764 ЦК України з огляду на відсутність волевиявлення орендодавця щодо продовження дії договору. При цьому, ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у передбачені законом строк та спосіб висловило своє заперечення щодо продовження строку дії договору оренди та користування відповідачем орендованим майном.

Отже, починаючи з 29.01.2019 р., КП Санаторій «Перемога» користується об`єктами орендованого раніше майна за відсутності договірних відносин із позивачем.

Відповідач, заперечуючи проти позову, наполягав, що долучені позивачем докази надіслання заяви про припинення дії договору не є належними, і що укладений сторонами договір оренди діє не до 29.01.2019 р., а до 01.03.2020 р., оскільки 01.03.2015 р. між ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та КП Санаторієм «Перемога» було укладено додаткову угоду до договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., відповідно до якої даний договір укладено строком на 5 років.

Цією ж додатковою угодою було викладено в новій редакції п. 8.5 договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., відповідно до якого при відсутності протягом місяця заяви однієї із сторін про припинення або змінення договору, по закінченні строку його дії, він рахується подовженим на такий же строк і на тих же умовах, а оскільки позивач не звертався із відповідною заявою до КП Санаторію «Перемога» , то вказаний договір, на переконання відповідача, діє до 01.03.2020 р.

Суд відхиляє наведені заперечення відповідача з огляду на таке.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України у разі продовження користування наймачем (орендарем) майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, за відсутності заперечень сторін протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, сторона, яка бажає відмовитися від договору, зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця. При цьому, попередження про припинення (розірвання) договору майнового найму (оренди) має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблене.

При цьому необхідність доведення факту направлення орендодавцем орендарю повідомлення про припинення дії договору оренди та надання належних доказів направлення у даному випадку покладається на позивача.

Як слідує з матеріалів справи, направлення відповідачу заяви про припинення договору від 25.02.2019 р. підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.02.2019 р. № 08296 0009804 1, яке було вручено відповідачеві 27.02.2019 р., заявкою на розсилку простої та рекомендованої кореспонденції, з якої вбачається направлення на адресу КП Санаторієм Перемога листа № 03-05/188 від 25.02.2019 р., а також фіскальним чеком № 3000466643 від 25.02.2019 р. та списком на відправку рекомендованої кореспонденції з повідомленням від 25.02.2019 р. Також судом встановлено, що вищевказана заява від 25.02.2019 р. була направлена позивачем на належну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач, відповідно до вимог законодавства та положень договору, своєчасно повідомив відповідача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії та необхідність повернення орендованого майна.

Водночас, посилання відповідача на додаткову угоду, укладену 01.03.2015 р. між ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та КП Санаторієм «Перемога» до договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., якою було внесено зміни до вказаного договору, відповідно до якої термін договору було встановлено строком на 5 років, оцінюються судом критично з огляду на таке.

Вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди встановлені статтею 793 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 793 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 210 Цивільного кодексу України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З урахуванням зазначених вище приписів законодавства, додаткова угода від 01.03.2015 р. до договору оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р., оригінал якої було оглянуто судом, є нікчемною, оскільки не була нотаріально посвідчена.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту припинення договірних відносин між сторонами за договором оренди.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про визнання припиненими його зобов`язань за договором оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р. в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 2.8 договору (в редакції від 01.07.2009 р.) після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно згідно акту приймання-передачі майна.

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні (п. 2.9 договору).

Протягом 3-х календарних днів з моменту припинення дії договору орендар зобов`язується повернути орендодавцю майно в належному стані (пп. 4.2.12 п. 4.2 договору).

Таким чином, з урахуванням умов договору, відповідач повинен звільнити займане майно та повернути його позивачу після спливу строку дії договору оренди за актом приймання-передачі.

У той же час, відповідач обов`язку щодо повернення орендованого майна за договором не виконав.

Доказів протилежного до матеріалів справи на час її розгляду не надано.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо звільнення та повернення орендованого майна, вимоги позивача про виселення відповідача із займаних приміщень і об`єктів та зобов`язання передати їх позивачу шляхом підписання акту приймання-передачі підлягають задоволенню судом.

Отже, позовні вимоги у даній справі є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Витрати зі сплати позивачем судового збору відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими зобов`язання Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, код 02583780) перед Колективним підприємством Санаторієм «Перемога» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36, код 02647496) за договором оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009 р. в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009 р.

3. Виселити Колективне підприємство Санаторій «Перемога» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36, код 02647496) з наступних об`єктів нерухомого та рухомого майна, а саме з: будівлі клубу, їдальні-харчоблоку, спального корпусу № 1, спального корпусу № 51, санпропускника-котельні, продовольчого і матеріального складу, гаражів-майстерень, спального корпусу № 3, продовольчого складу, насосної станції при арт.свердловині № 1, насосної станції при арт.свердловині № 2, надкаптажної споруди при арт.свердловині № 3, поживного водоймища із заземленням, водонапірної башти, артсведловини № 1, центрального виходу, огорожі металевої (навколо корпусу), доріжки ж/б, доріжки і майданчику (біля корп. 3), пожежного резервуару, артезіанської свердловини № 4, артезіанської свердловини № 5, каналізаційної насосної станції, лінії електропередачі, зовнішньої радіолінії, зовнішньої електромережі, газопроводу 1065,5 м/п, газопроводу 95 м/п, обладнання котельні, теплотраси від котельної до корпусів, місткості котла, огорожі (контори), огорожі (гаража), розташованої за адресою: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

4. Зобов`язати Колективне підприємство Санаторій «Перемога» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36, код 02647496) передати Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, код 02583780) наступні об`єкти нерухомого та рухомого майна, а саме: будівлю клубу, їдальню-харчоблок, спальний корпус № 1, спальний корпус № 51, санпропускник-котельню, продовольчий і матеріальний склад, гаражі-майстерні, спальний корпус № 3, продовольчий склад, насосну станцію при арт.свердловині № 1, насосну станцію при арт.свердловині № 2, надкаптажну споруду при арт.свердловині № 3, поживне водоймище з заземленням, водонапірну башту, артсведловину № 1, центральний вихід, огорожу металеву (навколо корпусу), доріжку ж/б, доріжку і майданчик (біля корп. 3), пожежний резервуар, артезіанську свердловину № 4, артезіанську свердловину № 5, каналізаційну насосну станцію, лінію електропередачі, зовнішню радіолінію, зовнішню електромережу, газопровід 1065,5 м/п, газопровід 95 м/п, обладнання котельні, теплотрасу від котельної до корпусів, місткість котла, огорожу (контори), огорожу (гаража), розташовані за адресою: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, шляхом підписання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Колективного підприємства Санаторію «Перемога» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36, код 02647496) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, код 02583780) 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.09.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна