Постанова

від 04.12.2019 по справі 911/1187/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. м.Київ Справа№ 911/1187/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.12.2019 року у справі №911/1187/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Колективного підприємства Санаторій Перемога

на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019, повний текст якого складено та підписано 13.09.2019

у справі №911/1187/19 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ

до Колективного підприємства Санаторій Перемога

про визнання припиненими зобов`язань, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство лікувально - оздоровчих закладів профспілок України УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Колективного підприємства Санаторій Перемога (далі-відповідач), в якій просить визнати припиненими зобов`язання позивача перед відповідачем за договором оренди №3200103/2009-21 від 27.02.2009, в редакції договору №3200103/2009-49 від 01.07.2009; виселити відповідача з об`єктів нерухомого та рухомого майна, а саме: будівлі клубу; їдальні-харчоблок; cпального корпусу №1; спального корпусу №51; санпропускника-котельні; продовольчого і матеріального складу; гаражів-майстерень; спального корпусу №3; продовольчого складу; насосної станції при артсвердловині №1; насосної станції при артсвердлловині №2; надкаптажної споруди при артсвердловині №3; поживного водоймища з заземленням; водонапірної башти; артсведловини №1; центрального виходу; огорожі металевої (навк. корп.); доріжки ж/б; доріжки і майданчику (біля корп. 3); пожежного резервуару; артезіанської свердловини №4; артезіанської свердловини №5; каналізаційної насосної станції; лінії електропередачі; зовнішньої радіолінії; зовнішньої електромережі; газопроводу 1065,5 м/п; газопроводу 95 м/п; обладнання котельні; теплотраси від котельні до корпусів; місткості котла; огорожі (контори); огорожі (гаража), розташованих за адресою: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, буд. 36; зобов`язати відповідача передати позивачу вказані об`єкти шляхом підписання акту приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після закінчення строку дії договором оренди №3200103/2009-21 від 27.02.2009, в редакції договору №3200103/2009-49 від 01.07.2009, відповідач не повернув йому орендоване майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Приймаючи зазначене судове рішення суд першої інстанції вказав на те, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права (неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягає застосуванню) та з порушенням норм процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1187/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 поновлено Колективному підприємству Санаторій Перемога пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 02.09.19 у справі №911/1187/19 до перегляду його в апеляційному порядку; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства Санаторій Перемога на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19; розгляд апеляційної скарги Колективного підприємства Санаторій Перемога на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19 призначено на 04.12.2019 о 11.20 год.; встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

22.11.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

04.12.2019 у судовому засіданні скаржник підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

Представник позивача у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.02.2009 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір оренди №3200103/2009-21 (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування майно, що належить орендодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, для надання орендарем послуг санаторно-курортного лікування. Орендодавець разом із майном передав орендареві право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться майно, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди, який становить 5,1468 га, що належить позивачу на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого Ворзельською селищною радою Київської області 20 листопада 2001 року.

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що строк володіння та користування майном встановлюється з 1 березня 2009 року до 1 березня 2010 року (включно).

Договір вступає в дію з 1 березня 2009 року та діє в частині користування майном до 1 березня 2010 року (включно), а в іншій частині - до повного та належного виконання сторонами умов цього договору (п.8.1 Договору).

Згідно із п.8.5 Договору після закінчення терміну дії цього договору орендар, у випадку належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

02.03.2009 між сторонами підписано акт приймання-передачі до Договору, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, а саме: клуб; їдальню-харчоблок; спальний корпус №1; спальний корпус №51; санпропускник - котельню; продовольчий і матеріальний склади; гаражі - майстерні; спальний корпус №3; продовольчий склад; насосну станцію при арт. скважині №1; насосну станцію при арт. скважині №2; надкаптажну споруду при артскважині № 3; поживне водоймище з заземленням; водонапірну башню; артскважину №1; центральний вхід; огорожу металеву (навк. корп.); доріжку ж/б; доріжку і майданчик (біля корп. №3); пожежний резервуар; артезианську скважину №4; артезианську скважину №5; каналізаційну насосну станцію; лінію електропередач; наружну радіолінію; наружну електромережу; газопровід 1065,5 м/п; газопровід 95 м/п; обладнання котельні; теплотрасу від котельні до корпусів; місткість котла; огорожу (контори); огорожу (гаража).

01.07.2009 року між сторонами укладено в новій редакції Договір у формі договору оренди №3200103/2009-49 (далі-Договір), відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування основні засоби: будівлі та споруди, передавальні пристрої та об`єкти благоустрою, перелік яких вказано в додатку № 1 до цього договору, надалі - майно, що належить орендодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, для надання орендарем послуг санаторно-курортного лікування.

Вказаним Договором встановлено строк користування майном з 1 липня 2009 року до 1 березня 2010 року (включно).

У відповідності до п.п.2.3, 2.8 та 2.9 Договору вступ орендаря у користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін. Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку оренди згідно акту приймання-передачі майна. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі майна покладається на ту сторону, яка передає майно іншій стороні.

Договір вступає в дію з 1 липня 2009 року та діє в частині користування майном до 1 березня 2010 року (включно), а в іншій частині - до повного та належного виконання сторонами умов цього договору (п.8.1 Договір).

Пунктом 8.3 Договору сторони погодили, що його дія може бути припинена достроково внаслідок: загибелі майна, що є предметом цього договору; у випадках порушення однією із сторін умов цього договору або неналежного виконання умов цього договору; за взаємною згодою сторін; на підставі рішення суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Згідно із п. 8.5 Договору після закінчення терміну дії цього договору орендар, у випадку належного виконання своїх обов`язків, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження оренди майна на новий термін. Умови договору оренди майна на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

01.07.2009 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно, згідно з додатком № 1 до цього акту, а саме: клуб площею 1106,2 кв.м; їдальню-харчоблок площею 1276,3 кв.м; спальний корпус № 1 площею 856,3 кв.м; спальний корпус № 5 площею 500,6 кв.м; санпропускник - котельню площею 331,8 кв.м; продовольчий і матеріальний склади площею 310,3 кв.м; гаражі - майстерні площею 471,1 кв.м; спальний корпус № 3 площею 707,4 кв.м; продовольчий склад площею 52,7 кв.м; насосну станцію при арт. свердловині № 1; насосну станцію при арт. свердловині № 2; надкаптажну споруду при арт. свердловині № 3; поживне водоймище з заземленням площею 50,0 кв.м; водонапірну башту площею 26,0 кв.м; артсвердловину № 1; центральний вхід; огорожу металеву (навк. корп.); доріжку ж/б; доріжку і майданчик (біля корп. № 3); пожежний резервуар; артезіанську свердловину № 4; артезіанську свердловину № 5; каналізаційну насосну станцію; лінію електропередач; зовнішню радіолінію; зовнішню електромережу; газопровід 1065,5 м/п; газопровід 95 м/п; обладнання котельні; теплотрасу від котельні до корпусів; місткість котла; огорожу (контори); огорожу (гаража).

В подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 26.02.2010 до Договору, відповідно до якої було продовжено термін дії Договору оренди від 27.02.2009 № 3200103/2009-21 до 28 січня 2012 року (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом №02-06/640 від 13.06.2017 та листом № 04-07/1251 від 14.11.2017 з вимогами щодо сплати заборгованості з орендної плати та звільнення займаних приміщень до 20.11.2017.

Оскільки відповідач не повернув орендоване майно позивачу, останній у 2018 році звернувся до господарського суду з позовом про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні належним йому майном шляхом виселення відповідача з приміщень, що знаходяться за адресами: Київська область, смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36, вул. Семеніївська, 5, вул. Горького, 11, та належать позивачу на праві власності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2018 у справі №911/536/18, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018, за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Колективного підприємства Санаторію "Перемога" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/536/18 рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №911/536/18 залишено без змін.

Судами вказаних інстанції у справі №911/536/18 було встановлено, що після закінчення строку договору оренди він вважається поновленим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору. Також, вказали, що умови договору щодо порядку його припинення та розірвання (у тому числі - в односторонньому порядку) не суперечать нормам законодавства та не містять особливостей та відмінностей, а також враховуючи, що договір було первинно укладено на один рік, то після 28.01.2012 мало місце його поновлення щоразу на один рік, востаннє перед виникненням спору - з 29.01.2017 до 28.01.2018. Що стосується вимоги позивача щодо сплати заборгованості з орендної плати та звільнення займаних приміщень до 20.11.2017 в листах №02-06/640 від 13.06.2017 та №04-07/1251 від 14.11.2017 зазначили, що вони були направлені після спливу місячного строку, протягом якого позивач, як орендодавець, мав право заперечити проти продовження (поновлення) договору та заявити про його припинення або зміну умов, без викладення позивачем в цих листах заперечень щодо поновлення (продовження) договору на новий строк або повідомлення про припинення або зміну умов договору. Також встановлено, що договір не припинив свою дію і вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені його останньою редакцією.

В подальшому, позивач листом №03-05/188 від 25.02.2019 повідомив відповідача про припинення терміну дії Договору, керуючись ч.4 ст. 284 ГК України та п.8.4 Договору, а також про необхідність повернути орендоване майно у зв`язку з припиненням Договору.

Однак, відповідь на лист позивачем отримано не було.

Оскільки відповідач проігнорував вимогу про припинення Договору та повернення орендованого майна позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Колегія суддів проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору дійшла висновку, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм § 1 Глави 58 Цивільного кодексу України та норм § 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об`єкту оренди, ліквідації суб`єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об`єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об`єкта оренди (стаття 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору (ст.785 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду державного та комунального майна обов`язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком закінчення строку дії договору оренди.

З вказаних правових норм слідує, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено вище, 27.02.2009 між сторонами був укладений Договір оренди №3200103/2009-21, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування з 1 березня 2009 року до 1 березня 2010 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

У подальшому вказаний Договір був змінений та викладений в новій редакції, шляхом підписання сторонами Договору оренди № 3200103/2009-49 від 01.07.2009, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування з 1 липня 2009 року до 1 березня 2010 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Ворзель, вул. Пролетарська, 36.

26.02.2010 додатковою угодою № 1 до Договору оренди від 27.02.2009 №3200103/2009-21 сторони строк дії Договору оренди продовжили до 28.01.2012.

Враховуючи вказані вище правові норми, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на що, договір оренди №3200103/2009-21 від 27.02.2009, в редакції Договору №3200103/2009-49 від 01.07.2009, не припинив свою дію і був продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені його останньою редакцією.

Таким чином, оскільки Договір було первинно укладено на один рік, то після 28.01.2012 мало місце його поновлення щоразу на один рік, востаннє перед поданням даного позову до суду - з 29.01.2018 до 28.01.2019.

Як встановлено вище, позивачем листом № 03-05/188 від 25.02.2019 повідомлено відповідача про припинення терміну дії Договору № 3200103/2009-21 від 27.02.2009, в редакції Договору №3200103/2009-49 від 01.07.2009, та про необхідність повернути орендоване майно.

З матеріалів справи вбачається, що направлення відповідачу вказаної вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.02.2019 №08296 00098041, яке було вручено відповідачеві 27.02.2019, заявкою на розсилку простої та рекомендованої кореспонденції, з якої вбачається направлення на адресу відповідача листа №03-05/188 від 25.02.2019, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також фіскальним чеком №3000466643 від 25.02.2019 та списком на відправку рекомендованої кореспонденції з повідомленням від 25.02.2019.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач, відповідно до вимог законодавства та положень Договору, своєчасно повідомив відповідача про припинення строку дії Договору та відмову від продовження його дії, а також про необхідність повернення орендованого майна.

В свою чергу, скаржник стверджує, що внаслідок укладення між сторонами додаткової угоди від 01.03.2015, Договір продовжує свою дію до 01.03.2020, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору №3200103/2009-49 від 01.07.2009, відповідно до якої внесено зміни до вказаного Договору, а саме: п.1.2 Договору викладено в такій редакції: Строк користування Майном встановлюється з 01 березня 2010 року до 01 березня 2015 року ; п.8.1 Договору викладено в такій редакції: Цей Договір укладено строком на 5 років, що діє з 01 березня 2010 року та діє в частині користування Майном до 01 березня 2015 року включно, а в іншій частині - до повного та належного виконання Сторонами умов цього договору ; п.8.5 Договору викладено в такій редакції: Після закінчення строку терміну дії цього договору Орендар має переважне право на подовження оренди Майном на новий термін. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змінення по закінченні строку дії протягом місяця він рахується подовженим на такий же строк і на таких же умовах, які були передбачені Договором. При подовженні Договору на новий строк його умови можуть бути зміненні за згодою сторін .

Вказаний правочин не було нотаріально посвідчено.

В той же час, вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди встановлені статтею 793 Цивільного кодексу України.

Так, частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно із ст.210 Цивільного кодексу України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Враховуючи вказані правові норми, додаткова угода від 01.03.2015 до Договору є нікчемною, оскільки не була нотаріально посвідчена.

Доводи скаржника про відсутність у позивача права власності на земельну ділянку, колегією суддів відхиляються, оскільки вона не є предметом спору.

Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника щодо відсутності у позивача права власності на спірне майно, оскільки не спростовують факт припинення зобов`язань за Договором оренди № 3200103/2009-21 від 27.02.2009, в редакції договору № 3200103/2009-49 від 01.07.2009, на підставі яких і було передано відповідачу спірне майно, а також оскільки в процесі розгляду справи №911/536/18 було встановлено наявність у позивача права власності на майно, яке передавалось відповідачу в оренди на підставі вказаних договорів, що в силу ст.75 ГПК України не потребує доказуванню при розгляді даної справи. Більше того, під час розгляду в суді першої інстанції даної справи відповідачем не ставилось під сумнів право власності позивача на спірне майно.

Таким чином, враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.76-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Колективного підприємства Санаторій Перемога на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2019 у справі №911/1187/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Колективне підприємство Санаторій Перемога .

4.Матеріали справи №911/1187/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 09.12.2019.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала