Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/6351/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 рокуСправа № 910/6351/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс", 01001, вул. Михайлівська, 19, кв. 8

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАКАРСТ", 25009, м. Кропивницький, вул. Андріївська, 12

про стягнення 89 497, 97 грн.

за участю секретаря судового засідання Легун А.О.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" (далі - ТОВ "Термосантехсервіс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАКАРСТ" (далі - ТОВ "ДРАКАРСТ") про стягнення з відповідача 84000,00 грн. безпідставно отриманих коштів згідно з рахунком-фактури № СФ-0000426 від 21.03.2017, 3% річних 1 297,97 грн., а також 4200,00 грн. - інфляційних втрат, всього на загальну суму 89497,97 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рахунку-фактури №СФ-0000426 від 21.03.2017 він здійснив перерахування коштів відповідачу у сумі 84 000,00 грн. за купівлю балки 24 б/у, вагою 4.800 т. Відповідач не поставив позивачу товар, у зв`язку з чим кошти в сумі 84 000,00 грн. підлягають стягненню з ТОВ "ДРАКАРСТ" на підставі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з ухвалою від 24.05.2019 Господарським судом міста Києва постановлено вказаний позов направити до Господарського суду Кіровоградської області за встановленою територіальною підсудністю.

25.06.2019 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено головуючому суддя Глушкову М.С.

Ухвалою суду від 01.07.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосантехсервіс" без руху для усунення недоліків, допущеним останнім при її поданні.

В межах строку, визначеного господарським судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 13.08.2019 о 15:30.

Судове засідання у справі 13.08.2019 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глушкова М.С. з 09.08.2019 до 30.08.2019.

Ухвалою від 30.08.2019 призначено судовий розгляд на 10.09.2019 об 11:30 год.

До суду поштою 06.09.2019 від позивача надійшло клопотання від 02.09.2019 про участь в судовому засіданні 10.09.2019 об 11:30 год. в режимі відеоконференції, проведення якої позивач просить доручити Шевченківському районному суду м. Києва.

Ухвалою суду від 09.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні призначеному на 10.09.2019 об 11:30 год. в режимі відеоконференції.

Від ТОВ "Термосантехсервіс" електронною поштою 09.09.2019 надійшло клопотання від про відкладення розгляду справи.

Господарський суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Станом на дату проведення судового засідання оригінал вказаного клопотання на адресу суду не надійшов.

Таким чином, клопотання ТОВ "Термосантехсервіс", яке надійшло засобами електронного зв`язку 09.09.2019 без кваліфікованого електронного підпису не оцінюється судом як офіційний документ та у зв`язку з цим не розглядаються.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався з власної ініціативи, проти позову не заперечив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Ухвала про призначення судового розгляду справи від 30.08.2019 була відповідачу надіслана рекомендованим поштовим направленням, згідно роздруківки з офіційного сайту "Укрпошти" 04.09.2019 відправлення не вручене під час доставки та повернуто за зворотною адресою 07.09.2019.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про витребування від останнього відзиву на позов. Відповідні ухвали суду від 01.07.2019 про залишення позовної заяви без руху, від 15.07.2019 про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Андріївська, 12. Зазначені ухвали було повернуто на адресу суду з відміткою "адресата не знайдено".

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду про призначення судового розгляду справи від 30.08.2019 відповідачем та повернення її копії до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Водночас діючі норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на господарський суд обов`язок повторного направлення ухвали суду у разі її повернення без вручення адресату. При направленні відповідачеві ухвали від 30.08.2019 судом дотримано відповідних вимог Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження позивача.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвала суду від 30.08.2019 про призначення судового розгляду у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись зі змістом ухвали господарського суду про призначення судового засідання на 10.09.2019.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки брати участь у судових засіданнях є правом, а не обов`язком учасника справи, участь представника відповідача в засіданні суду обов`язковою не визнавалась.

Господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 , ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

21.03.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Металево-промислова компанія" (в подальшому змінено назву на ТОВ "ДРАКАРСТ"), як постачальником, було виставлено ТОВ "Термосантехсервіс", як покупцю, рахунок-фактуру №СФ-0000426 на оплату вартості балки 24 б/у на суму 84000,00 грн.

Того ж дня, згідно з платіжним дорученням від 21.03.2017 №7670 позивачем перераховано відповідачу кошти у розмірі 84 000,00 грн. з призначенням платежу - "Оплата балки згідно з рахунком №426 від 21.03.2017 у т.ч. ПДВ 20% - 14000,00 UAH".

Однак, відповідачем не було поставлено оплачений товар позивачу.

ТОВ "Термосантехсервіс" звернулося до ТОВ "ДРАКАРСТ" з досудовою вимогою від 30.11.2017 про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 84 000,00 грн. у зв`язку з не поставкою товару, яка не була вручена відповідачу та повернута за зворотною адресою.

Також директор ТОВ "Термосантехсервіс" 07.02.2018 звернувся до Солом`янського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві із заявою про вчинення директором ТОВ "Металево-промислова компанія" кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, щодо заволодіння шляхом обману чужим майном.

Враховуючи, що відповідач не здійснив повернення коштів за непоставлений товар, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За твердженням ТОВ "Термосантехсервіс" сума у розмірі 84 000,00 грн. має бути стягнута з відповідача як безпідставно набута згідно з положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2018 у справі № 910/11210/16 зробив правовий висновок з питання застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України про те, що конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 910/9055/17.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач направив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000426 на оплату вартості балки 24 б/у на суму 84000,00 грн., який було оплачено ТОВ "Термосантехсервіс", згідно з платіжним дорученням від 21.03.2017 №7670 з призначенням платежу - "Оплата балки згідно з рахунком №426 від 21.03.2017 у т.ч. ПДВ 20% - 14000,00 UAH".

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується статтею 218 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Відтак договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Грошові кошти у сумі 84 000,00 грн., про стягнення яких заявлено даний позов сплачені позивачем на виконання умов договору, тобто вони набуті відповідачем за правової підстави та не можуть бути витребувані на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті.

За викладених обставин позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 4200,00 грн. інфляційних втрат, 1297,97 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки господарським зобов`язанням, що склалося між сторонами, не визначено будь-яких грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, а інфляційні втрати і 3% річних можуть бути стягненні виключно у випадку наявності грошового зобов`язання, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4200,00 грн. інфляційних втрат та 1297,97 грн. 3% річних відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Термосантехсервіс" необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні повністю.

Господарський суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, тож позивач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом про стягнення грошових коштів з інших підстав.

Згідно з положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення ТОВ "Термосантехсервіс" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 19, кв. 8); ТОВ "ДРАКАРС" (25009, м. Кропивницький, вул. Андріївська, 12).

Повне рішення складено 13.09.19

Суддя М.С. Глушков

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.