Рішення

від 13.09.2019 по справі 922/2435/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2435/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного

провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Ельфа", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", м. Мерефа про стягнення коштів у розмірі 5 982,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "Ельфа", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", про стягнення суми заборгованості за договором поставки № РДН-03/08-12 від 03 серпня 2012 року у розмірі 5 407,24 грн., 3% річних у розмірі 127,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 447,73 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

06 серпня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області, вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2435/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала господарського суду Харківської області від 06 серпня 2019 року вручена відповідачу 09 серпня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03 серпня 2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № РДН-03/08-12 та додаткову угоду № 1 до нього. Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Сторони погоджують асортимент, кількість товару шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість товару партії поставки, сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2 договору). Згідно п. 2.5 договору, поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід права власності на товар, а також перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару. Ціна товару, яка входить у партію поставки товару, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково-прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається. Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору (п.п. 4.2, 4.3 договору). Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 договору, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом готівкового або безготівкового розрахунку протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця; оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. Згідно п. 6.1 договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Пунктами 9.1, 9.2, 9.3 договору, визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє протягом одного року. Договір автоматично пролонгується на той самий строк, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань та за відповідальність по порушенню, яке мало місце під час дії цього договору.

08 січня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору поставки № РДН-03/08-12 від 03 серпня 2012 року, якою змінено п. 2.1 договору, виклавши його в наступній редакції: Поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на підставі зробленої заявки покупця протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту її отримання. Також доповнено договір пунктом 2.7 наступного змісту: покупцю може бути виписана постачальником зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленого товару, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов`язково додається реєстр видаткових (або товаротранспортних) накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товару у відповідному місяці. Крім того, змінено п. 5.1 договору, який викладено в наступній редакції: оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем періодично, протягом 45 (сорока п`яти) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, виходячи з ритмічності поставок товару по даному договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 5 512,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № 32069 від 19 жовтня 2016 року на суму 1 493,88 грн., № 32272 від 20 жовтня 2016 року на суму 1 407,48 грн., № 33904 від 02 листопада 2016 року на суму 817,44 грн., № 35396 від 16 листопада 2016 року на суму 660,48 грн., № 35397 від 16 листопада 2016 року на суму 738,72 грн., № 38615 від 14 грудня 2016 року на суму 394,92 грн. Втім, як зазначає позивач, відповідачем лише частково оплачено вартість отриманого товару на суму 105,68 грн., а отже на даний час існує заборгованість у сумі 5 407,24 грн., що й стало для позивача підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Водночас, статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № РДН-03/08-12 від 03 серпня 2012 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України. Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що відповідачем, в порушення умов договору поставки № РДН-03/08-12 від 03 серпня 2012 року, не сплачено в повному обсязі вартість отриманого товару, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 5 407,24 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 127,11 грн. та інфляційних втрат у розмірі 447,73 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає - 127,11 грн., інфляційних втрат - 447,73 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства. З огляду на наведе вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 127,11 грн. інфляційних втрат у розмірі 447,73 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 6-9, ідентифікаційний код 37948751) на користь Приватного підприємства "Ельфа" (61005, м. Харків, вул. Малинівська, буд. 7, ідентифікаційний код 32134273) суму заборгованості за договором поставки № РДН-03/08-12 від 03 серпня 2012 року у розмірі 5 407,24 грн., 127,11 грн. 3% річних, інфляційні втрати у розмірі 447,73 грн. та 1 921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "13" вересня 2019 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2435/19