Рішення

від 27.08.2019 по справі 280/3499/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2019 року о/об 15 год. 38 хв.Справа № 280/3499/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.14, кв.102, код за ЄДРПОУ 23788025)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі представників:

від позивача - Кисельов А.В.

(діє на підставі ордеру серія ДП № 2270/001 від 17.07.2019)

від відповідача - Куранова С.Г.

(діє на підставі довіреності № 343/08-01-10-03 від 22.02.2019 )

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02 липня 2019 року № 0009311409;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02 липня 2019 року № 0009321409.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 25 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 29 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 27 серпня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 27 серпня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтовано тим, що за результатами податкової перевірки оформлено акт № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року, яким не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ КОМІНКО та контрагентами-постачальниками у перевіряємих періодах. На підставі висновків акту винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення: форми Р від 02 липня 2019 року № 0009311409, яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 400 672,5 грн. (з яких 320 538 грн. - за основним платежем, 80 134,5 грн. - за штрафними санкціями); форми Р від 2 липня 2019 року № 0009321409, яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 445 185 грн. (з яких 356 148 грн. за основним платежем, 89 037 грн. - за штрафними санкціями). TOB КОМІНКО вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що є неправомірним та не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшли ревізори Головного управління ДФС у Запорізькій області в ході проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області, в судовому засіданні, проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№33318 від 12 серпня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 320 538 грн., у тому числі 2018 рік - 320 538 грн.; підпункту 198.1 пункту 198.2 пункту 198.3, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 356 148 грн. у тому числі жовтень 2018 року - 206 869 грн., листопад 2018 - 149 279 грн. Вказує, що перевіркою встановлено, що TOB КОМІНКО у перевіряємий період мав фінансово - господарські операції з TOB АКВАТОРГ ЮА (код за ЄДРПОУ 42128376), TOB СЕЙВ МАКС ГРУП (код за ЄДРПОУ 42167745), TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 41725092) за жовтень 2018 року, TOB ВПА - ЮГ (код за ЄДРПОУ 34221341) за листопад 2018 року. Зазначає, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між TOB КОМІНКО та контрагентами-постачальниками.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі направлення від 08 травня 2019 року №966, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізької області Юлії Романенко, головному державному ревізору- інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, раднику податкової та митної справи III рангу, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08 травня 2019 року №1603 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю КОМІНКО (скорочена назва - TOB КОМІНКО ) з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2018 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з TOB АКВАТОРГ ЮА (код за ЄДРПОУ 42128376), TOB СЕЙВ МАКС ГРУП (код за ЄДРПОУ 42167745), TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 41725092) за жовтень 2018 року, TOB ВПА - ЮГ (код за ЄДРПОУ 34221341) за листопад 2018 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB КОМІНКО з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2018 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з TOB АКВАТОРГ ЮА (код за ЄДРПОУ 42128376), TOB СЕЙВ МАКС ГРУП (код за ЄДРПОУ 42167745), TOB ЄВРО- ІЮНУС ГРУШІ (код за ЄДРПОУ 41725092) за жовтень 2018 року, TOB ВИА - ЮГ (код за ЄДРПОУ 34221341) за листопад 2018 року .

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- пункт 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 320 538 грн., у тому числі 2018 рік - 320 538 грн.;

- підпункт 198.1 пункту 198.2 пункту 198.3, статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 356 148 грн. у тому числі жовтень 2018 року - 206 869 грн., листопад 2018 - 149 279 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2019 року:

- № 0009311409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 320 538,00 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 80 134,50 грн.

- № 0009321409, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 356 148,00 та застосування штрафних санкцій у сумі 89 037,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до акту перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року позивач співпрацював із такими контрагентами- постачальниками, як: TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ .

1.Судом встановлено, що взаємовідносини між TOB АКВАТОРГ ЮА та TOB Комінко відбувались па підставі договору поставки №181001/1 від 01 жовтня 2018 року, згідно умов якого TOB АКВАТОРГ ЮА зобов`язується поставити, а TOB Комінко - прийняти товар (дошка, брус, піддони дерев`яні) та сплатити за нього передбачену договором ціну. Ціна на кожен вид товару оговорюється сторонами окремо і підлягає узгодженню в додатках до договору. Датою поставки є дата прийому-передачі товару на складі Покупця. Умови поставки товару СРТ склад Покупця згідно із правилами Інкотермс 2010. Транспортні витрати, пов`язані із доставкою товару, сплачує Постачальник.

На підтвердження реальності виконання умов даного правочину позивачем до суду надано договір № 181001/1 від 01 жовтня 2018 року, специфікації № 1 та № 2 до договору поставки № 181001/1, видаткову накладну № 1001/1 від 1 жовтня 2018 року, видаткову накладну №1001/2 від 1 жовтня 2018 року, видаткову накладну №1004/1 від 4 жовтня 2018 року, видаткову накладну № 1005/1 від 5 жовтня 2018 року, видаткову накладну № 1010/1 від 10 жовтня 2018 року, видаткову накладну №1011/1 від 11 жовтня 2018 року, видаткову накладну №1013/1 від 13 жовтня 2018 року, видаткову накладну № 1019/1 від 19 жовтня 2018 року.

Транспортування товару частково відбувалось силами постачальника, частково - на замовлення і за рахунок позивача, та підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки за поставлений товар відбувались у безготівковій формі та підтверджені платіжними дорученнями № 388 від 02 листопада 2018 року, № 393 від 09 листопада 2018 року, № 394 від 09 листопада 2018 року, № 400 від 14 листопада 2018 року, № 406 від 16 листопада 2018 року, № 417 від 23 листопада 2018 року №422 від 28 листопада 2018 року.

Придбаний у TOB Акваторг ЮА товар використано власній господарській діяльності частково шляхом передачі на переробку до Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20), частково - шляхом реалізації на TOB АВК КОНФЕКШІНЕРІ , що підтверджено видатковими накладними.

Щодо взаємовідносин позивача з його контрагентом TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП , судом встановлено наступне.

24 жовтня 2018 року між TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП та TOB Комінко укладено договір поставки № 181024/1, згідно умов якого TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП (Постачальник) зобов`язується поставити, а TOB Комінко (Покупець) зобов`язується прийняти дошку та брус, іменовані надалі Товар. Кількість, вид, одиниця виміру погоджується сторонами у рахунках-фактурах. Ціна на товар, що поставляється, вказується у рахунку та видатковій накладній. Транспортні втрати, пов`язані із доставкою товару, сплачує постачальник.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 181024/1 позивачем до суду надано: договір поставки № 181024/1 від 24 жовтня 2018 року, рахунок-фактура №1024/1 від 24 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 390 від 06 листопада 2018 року.

Придбаний у TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП товар позивачем направлено до Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) з метою переробки давальницької сировини у готову продукцію.

Щодо взаємовідносин позивача з його контрагентом TOB Сейв Макс Груп , судом встановлено наступне.

Між TOB Сейв Макс Груп та TOB Комінко було укладено договір поставки №181030/1 від 30 жовтня 2018 року, згідно із умовами якого TOB Сейв Макс Груп прийняло на себе зобов`язання поставити на адресу TOB Комінко товар (дерев`яні піддони з фітообробкою), а TOB Комінко за цим договором зобов`язалось прийняти поставлений товар та сплатити за нього обумовлену суму коштів. Ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується в рахунку та видатковій накладній на отримання товару. Транспортні витрати, пов`язані із поставкою товару, сплачує постачальник, умови поставки - СРТ склад покупця.

На підтвердження виконання умов договору №181030/1 від 30 жовтня 2018 року позивачем до суду надано: договір № 181030/1 від 30 жовтня 2018 року, рахунок-фактуру №РН-1101/10 від 30 жовтня 2018 року та видаткову накладну № №РН-1101/10 від 30 жовтня 2018 року, платіжне доручення № 399 від 14 листопада 2018 року.

Придбаний у TOB Сейв Макс Груп товар використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації на адресу TOB АВК Конфекшінері на підставі відповідного договору та видаткової накладної.

Щодо взаємовідносин позивача з його контрагентом TOB ВПА-ЮГ , судом встановлено наступне.

Між TOB ВПА-ЮГ та TOB Комінко були врегульовані договором поставки № 181101/03 від 01 листопада 2018 року. Згідно умов даного правочину TOB ВПА-ЮГ зобов`язується поставити, а TOB Комінко в свою чергу зобов`язується прийняти та оплатити товар (дошка, брус, піддони дерев`яні). Ціна на кожен вид товару оговорюється окремо та узгоджується у додатках до договору. Умови поставки товару - СРТ склад покупця, транспортні витрати. Пов`язані із доставкою товару, сплачує постачальник.

На підтвердження виконання умов договору № 181101/03 від 01 листопада 2018 року позивачем до суду надано первинні документи: договір поставки № 181101/03 від 01 листопада 2018 року разом із додатковою угодою №1 від 26 листопада 2018 року, специфікація, видаткова накладна № РН-1101 /03 від 1 листопада 2018 року, видаткова накладна № РН-1105/01 від 5 листопада 2018 року, видаткова накладна № РН-1105/02 від 5 листопада 2018 року, видаткова накладна № РН-1113/03 від 13 листопада 2018 року, видаткова накладна № РН-1114/01 від 14 листопада 2018 року, видаткова накладна № PН-1119/01 від 19 листопада 2018 року, видаткова накладна № РН-1127/01 від 27 листопада 2018 року, платіжними дорученнями №425 від 3 грудня 2018 року, № 426 від 3 грудня 2018 року, № 430 від 5 грудня 2018 року, № 431 від 5 грудня 2018 року, № 440 від 7 грудня 2018 року, № 443 від 12 грудня 2018 року, № 445 від 12 грудня 2018 року.

Придбаний у TOB ВПА-ЮГ товар частково направлено до Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) з метою переробки давальницької сировини у готову продукцію, частково реалізовано контрагентам-покупцям, таким як: TOB АВК Конфекшінері , ПАТ КАРЛСБЕРГ Україна .

Відповідно до статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання TOB Комінко своїх зобов`язань, реальне здійснення господарських операцій.

Як з`ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань.

З наданих позивачем документів вбачається використання TOB Комінко товарів, робіт, та послуг, отриманих від його контрагентів, у подальшій своїй господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи пов`язані з обчисленням і сплатою податків, підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Тобто, документально підтверджено формування TOB Комінко витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з його контрагентами.

Щодо посилань податкового органу про відсутність документів про транспортування товару від контрагента до TOB Комінко , то суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, податковий орган в обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами посилається на дані інформаційної бази ДФС України та аналіз податкової звітності контрагентів позивача під час дослідження яких було виявлено, що інформація про наявність трудових ресурсів на підприємствах відсутня; відсутні баланси основних фондів, які використовувались в господарській діяльності.

Однак, такі посилання суд до уваги не бере, оскільки вони не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та визначення суб`єктом господарювання понесених витрат поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, є безпідставними, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, виконання робіт наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов`язковим, оскільки такі активи можуть орендуватися.

В обгартування нереальності здійснений операцій між позивачем та його контрагентами податковий орган у акті перевірки посилається на те, що за даними реєстру судових рішень наявне кримінальне провадження, фігурантом справ є TOB СЕЙВ МАКС ГРУП : Другим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві проводяться слідчі (розшукові) дії у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100020000043 від 21 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що на території м. Києва діє група невстановлених осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності , в діяльності яких вбачається невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів а саме: TOB Сейв Макс Груп (код ЄДРГІОУ 42167745) та інш.

Суд критично ставиться до таких висновків на підставі наступного.

Податковий орган зробив висновок про те, що TOB Комінко отримано від TOB СЕЙВ МАКС ГРУП паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам, оскільки стосовно TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень наявне кримінальне провадження за №32017100020000043 від 21 вересня 2017 року в якому фігурує : TOB Сейв Макс Груп .

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про те, що вироку по кримінальному провадженні немає. При проведенні перевірки податковим органом не запитувались документи, або інформації від Другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Суд звертає увагу на те, що жодних доказів про протиправну діяльність TOB Сейв Макс Груп та TOB Комінко до суду не надано.

З кримінального провадження №32017100020000043 від 21 вересня 2017 року не можливо встановити, чи досліджувались саме взаємовідносини TOB Сейв Макс Груп та TOB Комінко , а якщо так, то за який період.

Отже такі посилання податкового органу не приймаються судом до уваги.

Суд також звертає увагу, що товар, отриманий позивачем в результаті наданих послуг в подальшому реалізований кінцевому споживачу, що свідчить про використання наданих послуг та придбаного товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що при здійсненні податкової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства TOB Комінко по взаємовідносинам з TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ у Головного управління ДФС у Запорізькій області була відсутня належна інформація або відомості, які б свідчили про фіктивність здійснених операцій з TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ , а висновки, викладені в Акті перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року - є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що висновки фахівців відповідача, викладені у акті перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року - є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкові повідомлення-рішення № 0009311409, № 0009321409 від 02 липня 2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Комінко - є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені у Акті перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті перевірки № 309/08-01-14-09/23788025 від 27 травня 2019 року, - є помилковими та спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами, а податкові повідомлення-рішення № 0009311409, № 0009321409 від 02 липня 2019 року підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.14, кв.102, код за ЄДРПОУ 23788025) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02 липня 2019 року № 0009311409;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02 липня 2019 року № 0009321409.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.14, кв.102, код за ЄДРПОУ 23788025) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 12 687,86 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов