Постанова

від 28.05.2021 по справі 280/3499/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року

м. Київ

справа № 280/3499/19

адміністративне провадження № К/9901/241/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМІНКО до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Запорізькій області) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2019 (суддя Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (головуючий суддя Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.),

У С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМІНКО (далі - ТОВ КОМІНКО , Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0009311409, №0009321409, якими Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 400' 072,50 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції) та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 445' 185,00 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що операції між Товариством та TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП , TOB ВПА - ЮГ є реальними та підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства при формуванні даних податкового обліку за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами, безпідставні.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.07.2019 №0009311409, №0009321409.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки господарські операції Товариства із TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП , TOB ВПА - ЮГ , за результатами яких позивач в податковому обліку зменшив оподатковуваний дохід та збільшив податковий кредит, були реальними, призвели до фактичної зміни його майнового стану, підтверджені належними обліковими та іншими документами та правильно відображені у бухгалтерському і податковому обліках.

ГУ ДФС подано касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що узагальненою податковою інформацією, зібраною стосовно діяльності TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП , TOB ВПА - ЮГ та їхніх контрагентів у ланцюгу постачання товарів, кінцевим покупцем яких є позивач, та з врахуванням відсутності у цих суб`єктів господарювання власних основних засобів, найманих працівників, необхідних для провадження фінансово-господарської діяльності, спростовується можливість здійснення ними господарських операцій з постачання товарів на адресу позивача. Крім того, щодо TOB СЕЙВ МАКС ГРУП встановлено, що це товариство є фігурантом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 212 Кримінального кодексу України. Відповідач в обґрунтування доводу, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини у справі щодо змісту господарських операцій між позивачем і зазначеними вище контрагентами-постачальниками, посилається на відсутність у Товариства товарно-транспортних накладних на перевезення товарів та дефектність тих товарно-транспортних накладних, які позивач надав під час перевірки та в суді.

Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 08.05.2019 №1603 проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ КОМІНКО з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2018 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB АКВАТОРГ ЮА (код за ЄДРПОУ 42128376), TOB СЕЙВ МАКС ГРУП (код за ЄДРПОУ 42167745), TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП (код за ЄДРПОУ 41725092) за жовтень 2018 року, TOB ВПА - ЮГ (код за ЄДРПОУ 34221341) за листопад 2018 року.

За результатами перевірки складено акт №309/08-01-14-09/23788025 від 27.05.2019 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занизило податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2018 рік на 320' 538,00 грн та з ПДВ за жовтень, листопад 2018 року на загальну суму 356' 148,00 грн (у тому числі: за жовтень 2018 року - на 206' 869,00 грн, за листопад 2018 - на 149' 279,00 грн).

На підставі акта перевірки ГУ ДФС стосовно Товариства прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019: №0009311409 - про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на 320 538,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80 134,50 грн; №0009321409 - про збільшення податкових зобов`язання з ПДВ на 356 148,00 та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 89 037,00 грн.

Відповідно до акта перевірки позивач в жовтні, листопаді 2018 року мав господарські відносини з контрагентами- постачальниками TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ .

Так, між TOB АКВАТОРГ ЮА та TOB Комінко був укладений договір поставки №181001/1 від 01.10.2018, згідно умов якого TOB АКВАТОРГ ЮА зобов`язується поставити, а TOB Комінко - прийняти товар (дошка, брус, піддони дерев`яні) та сплатити ціну, яка за кожен вид товару оговорюється сторонами окремо і підлягає узгодженню в додатках до договору. Датою поставки, яка здійснюється на умовах СРТ - склад покупця згідно із правилами Інкотермс 2010, є дата прийому-передачі товару на складі покупця. Транспортні витрати, пов`язані із доставкою товару, сплачує постачальник.

В акті зазначено, що Товариство на підтвердження придбання у ТОВ АКВАТОРГ-ЮА товарів (піддони, дошка, брус) на загальну суму 1025014,22грн, в тому числі ПДВ 170835,70 грн, надало видаткові накладні, податкові накладні, виписані ТОВ АКВАТОРГ-ЮА , товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на перерахування грошових коштів в рахунок ціни за товари. Придбані у TOB Акваторг ЮА товари Товариство використало власній господарській діяльності частково шляхом передачі на переробку до Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20), частково - шляхом реалізації TOB АВК КОНФЕКШІНЕРІ , що підтверджено видатковими накладними.

Між TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП та TOB Комінко був укладений договір поставки від 24.10.2018 №181024/1, згідно з умовами якого TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП зобов`язується поставити на умовах СРТ- склад покупця , а TOB Комінко зобов`язується прийняти товар (дошку та брус), кількість, вид, одиниця виміру якого погоджується сторонами у рахунках-фактурах. Ціна на товар, що поставляється, вказується у рахунку та видатковій накладній. Транспортні втрати, пов`язані із доставкою товару, сплачує постачальник.

Під час перевірки Товариство надало видаткову накладну, податкову накладну на поставку товару (брус, дошка) вартістю 87204,00 грн, в тому числі ПДВ 14534,00 грн, рахунок-фактуру, платіжне доручення від 06.11.2018 № 399 про сплату зазначеної ціни за товар.

Придбані у TOB ЄВРО-БОНУС ГРУПП дошку та брус позивач передав Вільнянській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) на переробку у готову продукцію.

Між TOB Сейв Макс Груп та TOB Комінко був укладений договір від 30.10.2018 №181030/1 про поставку дерев`яних піддонів (з фітообробкою) на умовах поставки СРТ-склад покупця (транспортні витрати, пов`язані із поставкою товару, сплачує постачальник).

Товариство на підтвердження придбання товару за вказаним договором вартістю 128997,00 грн, в тому числі ПДВ 21499,50 грн, надало видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, платіжне доручення від 14.11.2018 про сплату ціни за товар, а також видаткові накладні на операції з реалізації товару на адресу TOB АВК Конфекшінері .

Між TOB ВПА-ЮГ та TOB Комінко був укладений договір від 01.11.2018 №181101/03 про поставку товару (дошка, брус, піддони дерев`яні) на умовах поставки СРТ - склад покупця (транспортні витрати, пов`язані із доставкою товару, сплачує постачальник).

На підтвердження придбання товарів у ТОВ ВПА-ЮГ (брус, дошка, піддони) на загальну суму 895672,20грн, в тому числі ПДВ 149278,70грн, Товариство надало видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення про сплату ціни за товари. Придбані у TOB ВПА-ЮГ товари частково передані Вільнянській виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) як давальницька сировина для виготовлення продукції, частково реалізовані TOB АВК Конфекшінері , ПАТ КАРЛСБЕРГ Україна .

Виключаючи з податкового обліку Товариства (з витрат та податкового кредиту) фінансові показники господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, ГУ ДФС виходило з того, що операції з постачання товарів не відбулися. Такий висновок в акті перевірки обґрунтований посиланням на податкову інформацію стосовно діяльності TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ (відсутність цих суб`єктів господарювання за місцезнаходженням, неподання ними податкових декларацій з податку на прибуток за 2018 рік та з ПДВ, починаючи з листопада 2018 року, відсутність матеріально-технічних умов та трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності (згідно з даними фінансової, податкової звітності та звітності форми Д4), не підтвердження придбання ними товарів, які стали предметом постачання на адресу позивача; TOB Сейв Макс Груп , як встановлено досудовим розслідуванням (№32017100020000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України), має ознаки фіктивного підприємства, в діяльності якого вбачається не відповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів (послуг)). Позивач не надав під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення товарів в повному обсязі поставок, надані товарно-транспортні накладні не містять повної адресу місця відвантаження.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Підсумовуючи вимоги наведених норм, у податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статті 198 ПК, пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , зокрема в постановах від 24.09.2019 у справі №826/9039/16 (провадження №К/9901/15633/19), від 18.11.2019 у справі №808/3356/17 (провадження №К/9901/21693/19), від 17.09.2019 у справі №500/2733/18 (провадження №К/9901/19964/19), від 18.05.2020 у справі №826/1281/16 (провадження №К/9901/23929/19).

Факт здійснення TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ поставок товарів позивачу суди попередніх інстанцій встановили на підставі оцінки доказів у справі: вище зазначених договорів та специфікацій до них, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень (в тому числі тих, які були виписані на операції з подальшої реалізації позивачем товарів), товарно-транспортних накладних. Висновок судів попередніх інстанцій щодо оцінки перелічених доказів та встановлення обставин щодо операцій між позивачем та зазначеними контрагентами відповідає правилам оцінки доказів, визначених нормами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з нормами частин третьої, четвертої цієї статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди обґрунтовано відхилили доводи відповідача стосовно ненадання Товариством товарно-транспортних накладних на весь обсяг поставок по операціях з TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ .

Відповідно до частини другої статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.1.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568) (далі - Правила), товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається перевізнику.

Нормами Правил товарно-транспортні-накладні не визначені документами, що є єдиною підставою для оприбуткування товару. Відтак, товарно-транспортна накладна не є допустимим доказом поставки. Її доказове значення при встановленні факту поставки товару суд оцінює в сукупності з іншими доказами відповідно до норм статті 90 КАС.

Визначені в договорах позивача з ТОВ АКВАТОРГ-ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ умови поставки СРТ - склад покупця в певній мірі допускають можливість відсутності у позивача товарно-транспортних накладних поза доводами контролюючого органу, що це свідчить відсутність факту постачання.

Відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарських операцій, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

У зв`язку з цим слід погодитися і з оцінкою судами першої та апеляційної інстанції доводів ГУ ДФС щодо податкової поведінки TOB АКВАТОРГ ЮА , TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , TOB ЄВРО- БОНУС ГРУПП , TOB ВПА-ЮГ та їх контрагентів у ланцюгу постачання як свідчення безтоварності поставок. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що негативна поведінка контрагентів-постачальників сама по собі, за відсутності безсумнівних доказів про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема про злагодженість його дій та протиправної поведінки контрагентів, не може бути достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій з придбання позивачем товарів.

Допущені постачальниками у ланцюгу постачання товару порушення податкового законодавства є підставою для притягнення їх до відповідальності, а не підставою для виключення з податкового обліку позивача сум витрат та ПДВ.

Не є достатньою підставою для виключення з податкового обліку Товариства сум витрат та податкового кредиту і та обставина, що стосовно TOB СЕЙВ МАКС ГРУП у кримінальному провадженні встановлені обставини, що свідчать про фіктивність цього суб`єкта підприємницької діяльності та його задіяння для ухилення від сплатити податків. Такий висновок співвідноситься з нормою частини шостої статті 78 КАС, згідно з якою вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У касаційній скарзі ГУ ДПС не наводить доводів щодо певних доказів, які зібрані в кримінальному провадженні та підтверджують безтоварність операцій позивача з TOB СЕЙВ МАКС ГРУП , так само, як і доводів про ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї адміністративної справи. Фактично доводи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено висновок щодо їх не доведення відповідачем в судовому процесі.

У цій справі прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування, зробленому в рішеннях у справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 (Заява N3991/03) (пункт 71 Рішення) та у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 (Заява N803/02) (пункт 38 Рішення).

Згідно з цим висновком, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Врахувавши своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вказав, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ, та визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували наведені вище норми матеріального права до встановлених обставин у справі та зробили правильний висновок щодо прав і обов`язків сторін у цій справі.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

За правилами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Керуючись статтями 250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак