Рішення

від 13.09.2019 по справі 815/1734/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1734/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Клименко О.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Поліщук Д.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року №0045921415, №0045861415, №0045941415, №0045951415, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов малого приватного підприємства Ерфольг (надалі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045921415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення у розмірі 2 395 082 грн., штрафні санкції у розмірі 598 770 грн., загальна сума 2 993 852 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045861415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на прибуток, код платежу 11021000, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення 2 133 575 грн., штрафні санкції 121 538 грн., загальна сума 2 255 130 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045941415 від 07.12.2017 року, форма ПН , загальна сума штрафу 60 282 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045951415 від 07.12.2017 року, форма Н , загальна сума штрафу 3 735,79 грн.

Адміністративний позов мотивовано наступним

Мале приватне підприємство ЕРФОЛЬГ з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, на думку позивача його було позбавлено невід`ємного права, передбаченого п.17.1.6 ПК України на звернення до контролюючого органу із запереченнями на акт перевірки. Наголошувалося, що висновки перевіряючих порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого, суб`єкт господарювання не може нести відповідальність за своїх контрагентів, а може бути притягнутий до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою судді від 27 квітня 2018 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 23 травня 2018 року.

Ухвалою суду на місці яка була занесена до протоколу судового засідання приєднано до матеріалів справи відзив на адміністративний позов ГУ ДФС в Одеській області (вхід. №13131/18 від 10.05.2018 року) (т.1 а.с.120-128).

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року продовжено підготовче провадження по справі до 02 липня 2018 року.

Ухвалою суду на місці яка була занесена до протоколу судового засідання приєднано до матеріалів справи відповідь на відзив (вхід. №17963/18 від 23.06.2018 року) (т.2 а.с.27-38).

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року:

- доручено виконання судового доручення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року про допит свідків - керівників: ТОВ Астера Групп ОСОБА_1 ; ТОВ Авантаж Компані ОСОБА_2 ; ТОВ Укрбуд Компані ОСОБА_3 Харківському окружному адміністративному суду (61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3);

- доручено виконання судового доручення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року про допит свідка - керівника ТОВ Кантілон ОСОБА_4 Запорізькому окружному адміністративному суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65-В);

- доручено виконання судового доручення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року про допит свідків - керівників: ТОВ Керніт Пром ОСОБА_5 ; ТОВ Гарант-Інжирінг ОСОБА_6 ; ПП СКН-Груп ОСОБА_7 Київському окружному адміністративному суду (01133, Київ, бульвар, Лесі Українки, 26);

- зупинено провадження по справі до надходження відповідей на судові доручення.

22 серпня 2018 року ухвалою суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи зі стадії на якій воно було зупинено.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року, з метою виконання ухвали від 16 липня 2018 року зупинено провадження по справі до надходження відповідей на судові доручення.

28 листопада 2018 року ухвалою суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи зі стадії на якій воно було зупинено.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року частково задоволено клопотання представника малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ . Призначено по справі №815/1734/18 судову економічну експертизу, у зв`язку з чим зупинено провадження по справі до одержання результатів експертизи.

10 квітня 2019 року ухвалою суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи зі стадії на якій воно було зупинено.

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року задоволено клопотання судового експерта ОСОБА_8 про витребування доказів. Витребувано у малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ додаткові докази по господарським операціям з контрагентами.

22 квітня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, приєднано до матеріалів справи витребувані судом докази на 1065 сторінках (вхід. №14419/19).

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року матеріали адміністративної справи №815/1734/18 направлені судовому експерту з економічних питань ОСОБА_8 для продовження проведення судової економічної експертизи та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

15 липня 2019 року ухвалою суду на місці, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи зі стадії на якій воно було зупинено.

Ухвалою суду від 17 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 серпня 2019 року.

Відзив обґрунтований наступним

Згідно акту перевірки та відповідно до аналізу баз даних (ланцюги постачання товарів, наявність працівників у контрагентів) було встановлено взаєморозрахунки з контрагентами, які не мали достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення транспортно-експедиторського обслуговування, послуг з прибирання приміщення, юридичних послуг та інших. Згідно первинних документів наданих до перевірки, даних ЄРПН, позивачем здійснено лише документальне оформлення придбаних товарів та товарно-матеріальних цінностей з контрагентами, без фактичної їх поставки та виконання, а також формування податкового кредиту без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями. Стосовно несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлялося, що під час проведення перевірки МПП ЕРФОЛЬГ у січні, березні, квітні, червні, липні 2015 року та у січні 2016 року не зареєструвало в єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 120 564 грн., чим порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Податкові накладні на загальну суму 37 357, 90 грн. зареєстровані в ЄРПН з порушення строку до 15 календарних днів.

Відповідь на відзив обґрунтовано наступним

У відповіді на відзив, мале приватне підприємство ЕРФОЛЬГ зазначило, що первинні документи з контрагентами є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов`язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення господарських операцій. Також наголошувалося, що інформація ГУ ДФС в Одеській області є відвертими припущеннями, оскільки відповідач не здійснював будь-яки зустрічних перевірок контрагентів малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ , вироки суду стосовно них - відсутні.

Обставини справи встановлені судом

Мале приватне підприємство ЕРФОЛЬГ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 20937281), основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т.1 а.с.137-143).

Судом встановлено, що в період з 27.10.2017 року по 16.11.2017 рік, на підставі направлень від 25.10.2017 року №8212/14-15, №8213/14-15, №8210/14-15, №8211/14-15. №584/14-15, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року та Наказів ГУ ДФС в Одеській області №4946 від 10.10.2017 року, №5901 від 10.11.2017 року, посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ , код ЄДРПОУ 20937281, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, який є невід`ємною його частиною.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений Акт №721/15-53-14-15/20937281 від 23.11.2017 року Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства ЕРФОЛЬГ , код ЄДРПОУ 20937281, телефон №7298194, податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік (т.1 а.с.19-67).

У висновках до Акту №721/15-53-14-15/20937281 від 23.11.2017 року встановлено порушення малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ :

1) Розділу І Загальні положення, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, п.3.10. Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом міністерства фінансів України від 28.03.2013 року №433 (зі змінами та доповненнями), п.7, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 (із змінами та доповненнями), пп.14.1.13 пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2 133 575 грн., в тому числі по податковим періодам 2015 року заниження у сумі 1 647 423 грн.; 2016 року заниження у сумі 486 152 грн.;

2) Пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1. ст.44, п.185.1 ст.185 ч. а п.198.1, п.198.3, п.198.6., п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13) Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), порушення Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями,) п.2.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету занижено у сумі 2 395 082 грн., у тому числі:

- січень 2015 року в сумі 63413 грн.;

- лютий 2015 року в сумі 64436 грн.;

- березень 2015 року в сумі 393344 грн.;

- квітень 2015 року в сумі 100316 грн.;

- травень 2015 року в сумі 178400 грн.;

- червень 2015 року в сумі 101087 грн.;

- липень 2015 року в сумі 156488 грн.;

- серпень 2015 року в сумі 249197 грн.;

- вересень 2015 року в сумі 166306 грн.;

- листопад 2015 року в сумі 135300 грн.;

- грудень 2015 року в сумі 243987 грн.;

- лютий 2016 року в сумі 108560 грн.;

- липень 2016 року в сумі 2639 грн.;

- серпень 2016 року в сумі 133331 грн.;

- грудень 2016 року в сумі 298278 грн.;

3) П.120 1 ст.120 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого порушено граничний термін реєстрації податкових накладних за 2015 - 2016 роки в тому числі по періодам: грудень 2015 року; лютий 2016 року; квітень 2016 року; травень 2016 року; червень 2016 року; серпень 2016 року.

4) П.120 1 .2. ст.120 1 .2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого порушено реєстрацію податкових накладних, що підлягають наданню покупцям за 2015, 2016 роки, в тому числі: липень 2015 року; червень 2015 року; квітень 2015 року; березень 2015 року; січень 2015 року; січень 2016 року.

На підставі Акту перевірки №721/15-53-14-15/20937281 від 23.11.2017 року, відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0045921415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення у розмірі 2 395 082 грн., штрафні санкції у розмірі 598 770 грн., загальна сума 2 993 852 грн. (т.1 а.с.16);

- №0045861415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на прибуток, код платежу 11021000, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення 2 133 575 грн., штрафні санкції 121 538 грн., загальна сума 2 255 130 грн. (т.1 а.с.15);

- №0045941415 від 07.12.2017 року, форма ПН , за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 120564 грн. 00 коп., застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 60 282 грн. 00 коп. (т.1 а.с.17);

- №0045951415 від 07.12.2017 року, форма Н , за даними Єдиного реєстру податкових накладних, за звітний період грудень 2015 року, лютий 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120 1 .1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 37357 грн. 90 коп., застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 3 735 грн. 79 коп. (т.1 а.с.18).

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, мале приватне підприємство ЕРФОЛЬГ звернулось до суду з даною позовною заявою.

Релевантні джерела права та висновки суду

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року №0045921415 та №0045861415, якими малому приватному підприємству ЕРФОЛЬГ збільшено суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та податок на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом статті 3 Закону №996-ХІV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність віднесення платником податків на витрати певних сум, в тому числі ПДВ, та як наслідок формування податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентами, дослідити договори укладені з останніми, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

Водночас, суд звертає увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Суд звертає також увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для однозначних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Судом встановлено, що за перевіряємий період мале приватне підприємство ЕРФОЛЬГ мало взаєморозрахунки з наступними контрагентами: ТОВ АСТЕРА ГРУПП , ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , ТОВ КАНТІЛОН , ТОВ КЕРНІТ ПРОМ , ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , ПП СКН-ГРУП , ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ .

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ АСТЕРА ГРУПП суд зазначає наступне.

ТОВ АСТЕРА ГРУПП є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39418515), основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) (т.5 а.с.8-14).

Судом встановлено, що 12 січня 2015 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ТОВ АСТЕРА ГРУПП укладено договір №02/01-2015 (т.4 а.с.23).

Відповідно до п.1.1. договору №02/01-2015 від 12.01.2015 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО АСТЕРА ГРУПП обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №02/01-2015 від 12.01.2015 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за 2015 рік (т.3 а.с.102-109), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень, квітень, березень, лютий 2015 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.3 а.с.110-т.4 а.с.22).

Контролюючим органом в ході проведення перевірки використано податкову інформацію від управління податкового аудиту Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №3531/7/20-33-22-03-12 від 08.06.2015 року (т.1 а.с.231-239), №52/7/20-33-22-03-12 від 22.07.2015 року (т.1 а.с.175-184), №1773/7/20-33-22-04-07 від 18.11.2015 року (т.1 а.с.201-209), №857/7/20-33-22-04-07/39418515 від 21.09.2015 року (т.1 а.с.146-150).

Зокрема, податковим органом встановлено, що у зв`язку із ненаданням ТОВ АСТЕРА ГРУПП документального підтвердження щодо рівня освіти кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності робітників підприємства неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за періоди: лютий, березень, квітень 2015 року.

Водночас, представник позивача зазначає, що перевіркою податкової звітності за формами 1Д та 1ДФ перевіряючими було встановлено, що на ТОВ АСТЕРА ГРУПП (за період, що перевірявся) - офіційно працювало від 13 до 17 осіб, при цьому додатково 2 особи працювало за цивільно-правовими угодами. Сума виплаченої заробітної плати складала від 23600 до 47313,05 грн., таким чином контролюючим органом був зроблений передчасний та небгрунтований висновок про сумнівність задекларованих операцій проведених ТОВ АСТЕРА ГРУПП .

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ суд зазначає наступне.

ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39871508), основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) (т.5 а.с.15-19).

Судом встановлено, що 02 листопада 2015 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ укладено договір №02/11-2015 (т.2 а.с.127).

Відповідно до п.1.1. договору №02/11-2015 від 02.11.2015 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО АВАНТАЖ КОМПАНИ обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №02/11-2015 від 02.11.2015 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за січень 2015 року (т.2 а.с.67-68), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень, листопад 2015 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.2 а.с.69-126).

Контролюючим органом в ході проведення перевірки використано податкову інформацію від ГУ ДФС у Харківській області №3/20-40-22-09-12 від 27.01.2016 року (т.1 а.с.185-200), №257/7/20-33-22-02-04 від 20.01.2016 року (т.1 а.с.210-217).

На сторінці 10 Акту перевірки, посадові особами контролюючого органу зазначили, що відповідно до використаної податкової інформації від оперуповноваженого ОУ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ст. лейтенанта податкової міліції В. С. Довженко надійшов рапорт, в якому зазначено, що 06.01.2016 року здійснено виїзд за податковою адресою підприємства за результатами якого місцезнаходження ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ не встановлено. Виїздами за податковими адресами посадових осіб підприємства встановити їх місцезнаходження та опитати з приводу причетності до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства не надалось можливим.

В свою чергу, позивач зазначає, що аналіз діяльності контрагента ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ здійснювався не за допомогою автоматизованої системи співставлення податкового зобов`язання а податкового кредиту в розрізі контрагентів, не за допомогою зустрічної або будь-якої іншої перевірки контрагента, а лише за результатами виїзду та спілкування з керівником ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , який просто склав рапорт. Таким чином, позивач вважає, що наявність у вказаного контрагента людських ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання належним чином не перевірялося, а висновок про відсутність зазначеного є лише припущенням.

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ КАНТІЛОН суд зазначає наступне.

ТОВ КАНТІЛОН є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40639804), основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) (т.4 а.с.237-241).

Судом встановлено, що 01 серпня 2016 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ТОВ КАНТІЛОН укладено договір №01/08-2016 (т.2 а.с.162).

Відповідно до п.1.1. договору №01/08-2016 від 01.08.2016 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО КАНТИЛОН обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №01/08-2016 від 01.08.2016 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за 2016 рік (т.2 а.с.128-129), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.2 а.с.130-161).

Відповідно до Акту перевірки (т.1 а.с.30) відповідачем зроблено висновок, що згідно бази даних Архів електронної звітності встановлено невідповідність обсягу і номенклатури придбаного та реалізованого товару (скрутка). За результатами моніторингу встановлено наявна підміна (пересорт) товарних груп, що свідчить про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій.

В свою чергу, стверджуючи про реальність господарських операцій здійснених з ТОВ КАНТІЛОН , позивач звертає увагу на те, що дане підприємство є діючим, знаходиться за адресою реєстрації, з яким було укладено господарські договори та підписані акти виконаних робіт. Також відповідними платіжними дорученнями та бухгалтерськими проводками підтверджується здійснення розрахунків між двома контрагентами. Всі вказані документи були представлені перевіряючим працівникам ДПІ з боку малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ , а у самого ТОВ КАНТІЛОН такі документи ніхто не витребовував та не перевіряв. Таким чином, у відповідності до вимог ч.1 ст.204, ч.3 ст.288 та ст.234 ЦК України, та ст.207 ГК України, вказані правочини є дійсними, в силу вимог ч.1 ст.202 ЦК України, прирівнюються до первинних, так як пов`язані з реальною зміною майнового стану платника податків та в силу вимог пунктів 198.3 статті 198 ПК України, надають право на формування податкового кредиту.

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ КЕРНІТ ПРОМ суд зазначає наступне.

ТОВ КЕРНІТ ПРОМ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40217872), основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т.4 а.с.231-236).

Судом встановлено, що 02 листопада 2016 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ТОВ КЕРНІТ ПРОМ укладено договір №02/11-2016 (т.3 а.с.10).

Відповідно до п.1.1. договору №02/11-2016 від 02.11.2016 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО КЕРНИТ ПРОМ обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №02/11-2016 від 02.11.2016 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за 2016 рік (т.2 а.с.163), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.2 а.с.164-т.3 а.с.9).

В Акті перевірки (т.1 а.с.31), відповідачем зокрема зазначено, що інформація щодо наявності у підприємства складських приміщень відсутня. У зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів у підприємства відсутня.

Позивач зазначає, що з описаних в Акті господарських договорів убачається, що вказаний контрагент залучався для виконання дуже незначних ремонтних робіт - влаштування пандусу, ремонт дверей та ремонт системи холодного водо забезпечення. Вказані дії не потребують ані великого штату працівників, ані спеціального обладнання, ані будь-яких складських приміщень.

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ УКРБУД КОМПАНІ суд зазначає наступне.,

ТОВ УКРБУД КОМПАНІ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39288196), основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т.5 а.с.1-7).

Судом встановлено, що 20 грудня 2014 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ТОВ УКРБУД КОМПАНІ укладено договір №20/12-2014 (т.4 а.с.170).

Відповідно до п.1.1. договору №20/12-2014 від 20.12.2014 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО УКРБУД КОМПАНИ обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №20/12-2014 від 20.12.2014 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за 2015 рік (т.4 а.с.24-34), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень, лютий, червень, січень 2015 року, видаткові накладні №160 від 23.03.2015 року, №161 від 20.03.2015 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.4 а.с.24-170).

Контролюючим органом в ході проведення перевірки використано узагальнену податкову інформацію, що складена Західною ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області №413/7/20-33-22-04-07/39174511 від 07.08.2015 року (т.1 а.с.239-242), №2940/7/20-33-22-04-07 від 15.05.015 року (т.1 а.с.171-174), №3526/7/20-33-22-04-07 від 08.06.2015 року (т.1 а.с.227-230), №1783/20-33-22-01-08 від 18.11.2015 року (т.1 а.с.218-226).

В Акті перевірки (т.1 а.с.32) відповідачем зазначено, що за звітні періоди декларування ПДВ, охоплені узагальненою податковою інформацією платник податків визначався для відпрацювання, як ймовірний учасник схем ухилення від оподаткування, за період: листопад 2014 року, як самостійно відібрана податкова яма на суму 973,0 тис. грн.; грудень 2014 року, як самостійно відібрана податкова яма на суму 1333,3 тис. грн.; січень 2015 року, як самостійно відібрана податкова яка на суму 1401,6 ти. грн.

Позивач, в свою чергу зазначає, що жодного вироку суду стосовно даного контрагента немає, про відкриття кримінального провадження чи вжиття податкових санкцій - не зазначалося.

Стосовно взаєморозрахунків з ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ суд зазначає наступне.

ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39024652), основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т.4 а.с.225-230).

Відповідно до п.1.1. договору №05/01-2015 від 20.05.2015 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ООО ГАРАНТ-ИНЖИНИРИНГ обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №05/01-2015 від 20.05.2015 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за січень 2015 року (т.3 а.с.59-60), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.3 а.с.61-101).

Контролюючим органом в ході проведення перевірки використано результати опрацювання зібраної податкової інформації Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №3128/10-06-22-02/39024652 від 12.10.2015 року (т.1 а.с.151-170).

В Акті перевірки (т.1 а.с.35), відповідачем встановлено, що зокрема, податкові розрахунки, що свідчать про наявність транспортних чи виробничих ресурсів, земельних ділянок, тощо до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не подавались. Також перевіркою встановлено, що ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ з п`ятьма працюючими та не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих запасів фактично не могло займатися фінансово-господарською діяльністю.

Позивач зазначає, що ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ є діючим підприємством, що знаходиться за адресою реєстрації. Крім того, податковим органом не було враховано специфіку господарської діяльності ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ , а саме те, що підприємство не здійснює оптової торгівлі, а тому немає необхідності у складах та не надає послуги з перевезення, а тому немає необхідності мати власні автомобілі.

Стосовно взаєморозрахунків з ПП СКН-ГРУП суд зазначає наступне.

ПП СКН-ГРУП є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39328301), основним видом діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т.4 а.с.218-224).

Судом встановлено, що 02 лютого 2016 року між малим приватним підприємством ЕРФОЛЬГ та ПП СКН-ГРУП укладено договір №01/02-2016 (т.3 а.с.58).

Відповідно до п.1.1. договору №01/02-2016 від 02.02.2016 року, далі мовою оригіналу: МЧП ЭРФОЛЬГ поручает и оплачивает, а ЧП СКН-ГРУП обязуется в соответствии с техническим заданием и сметой (калькуляцией), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора, выполнить ремонтные работы, сантехнические работы, текущие работы кровли на объектах, указанных в актах выполненных работ .

На підтвердження виконаних робіт, відповідно до умов укладеного договору №01/02-2016 від 02.02.2016 року, позивачем надано довідку рахунку 631 за 2016 рік (т.3 а.с.11-12), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2016 року та акти приймання виконаних робіт за вказаний період (т.3 а.с.13-57).

В Акті перевірки (т.1, а.с.36), ГУ ДФС в Одеській області зазначено, що ПП СКН-ГРУП (згідно даних АІС Податковий блок) з п`ятьма працівниками та не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих запасів, фактично не мало можливості займатися фінансово-господарською діяльністю. На думку контролюючого органу, номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності ПП СКН-ГРУП .

Проте, у свою чергу, позивачем вказувалося на те, що ПП СКН-ГРУП залучався до виконання дуже незначних ремонтних робіт, які не потребують, ані великого штату працівників чи спеціального обладнання, ані будь-яких складських приміщень.

Таким чином, за аналізом наданої відповідачем узагальненої податкової інформації від 21.09.2015 року №857/7/20-33-22-04-07/39418515 щодо ТОВ АСТЕРА ГРУПП , від 12.10.2015 №3128/10-06-22-02/3902465 щодо ТОВ ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ , від 15.05.2015 року №92940/20-33-22-04-07 щодо ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , від 22.07.2015 року №52/7/20-33-22-03-12 щодо ТОВ АСТЕРА ГРУПП , від 27.01.2016 року №3/20-40-22-09-12 щодо ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , від 18.11.2015 року №1773/7/20-33-22-04-07 щодо ТОВ АСТЕРА ГРУПП , від 20.01.2016 року №257/7/20-33-22-02-04 щодо ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , від 18.11.2015 року №1783/20-33-22-01-08 щодо ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , від 08.06.2015 №3531/7/20-33-22-03-12 щодо ТОВ АСТЕРА ГРУПП , від 07.08.2015 року №413/7/20-33-22-04-07/39174511 щодо ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , порушення в Акті №721/15-53-14-15/2093728 від 23.11.2017 року зазначені без посилання на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, а визначають здійснених господарських операцій малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ з контрагентами ТОВ АСТЕРА ГРУПП , ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , ТОВ КАНТІЛОН , ТОВ КЕРНІТ ПРОМ , ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ , ПП СКН-ГРУП , що дає підстави для висновку про необґрунтованість документально наведених Головним управлінням ДФС в Одеській області в Акті №721/15-53-14-15/2093728 від 23.11.2017 порушень МПП ЕРФОЛЬГ підпункт 14.1.18 пункт 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185.1 частина а пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.6, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (зі замінами та доповненнями) пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996 Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні із змінами та доповненнями, Наказу Міністерстві фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13) Про затвердження форм та Прядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), пункт 2.1, пункт 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (за змінами та доповненнями), в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2395082 гривень, встановлені з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (за змінами та доповненнями) в частині заниження податку на прибуток в сумі 11853195 гривень, та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2370636 гривень.

Проте, з урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, сам по собі факт відсутності об`єктивної можливості для виконання контрагентами позивача робіт та поставки товарів за укладеними договорами в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за наявності первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару, послуг без врахування умов виконання договору; укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг постачальником; товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

"Добросовісний платник податків" не може нести відповідальність за неправомірні дії постачальників товару чи зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити цими операціями відповідні правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Судом було встановлено, що відповідно до характеру взаємовідносин малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ з контрагентами, які зазначені в акті перевірки є саме виконання будівельних робіт, що відповідає основним видам діяльності як позивача так і контрагентів.

При цьому, первинними документами, що підтверджують реальність виконання будівельних робіт є: розрахункові документи, акти виконаних робіт (наданих послуг), довідки про вартість будівельних робіт, які містять інформацію про дату, види, обсяги та вартість виконання робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

В свою чергу, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Зазначене відповідає висновкам викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року по справі №804/7470/16.

При цьому, суд зазначає, що фактичне виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ АСТЕРА ГРУПП , ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ , ТОВ КАНТІЛОН , ТОВ КЕРНІТ ПРОМ , ТОВ УКРБУД КОМПАНІ , ПП СКН-ГРУП , ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ , відповідно до яких позивачу надавались послуги з ремонтних, сантехнічних робіт, поточних робіт покрівлі на об`єктах, зазначених в актах виконаних робіт, підтверджується наданими до перевірки первинними документами, що супроводжували здійснення цих операцій, та які були належним чином оформлені та підписані уповноваженими особами сторін, зокрема, розрахунковими документами, актами виконаних робіт (наданих послуг), довідками про вартість будівельних робіт.

Оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; наміром ухилення від оподаткування, безтоварність операцій, неможливості їх вчинення в силу відсутності основних засобів.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №813/2719/13-а від 29 березня 2019 року.

Окрім вказаного, в матеріалах справи наявний також висновок експерта (т.11 а.с.2-32), в якому зазначено, що за наданими на дослідження документами, висновки Акту №721/15-53-14-15/20937281 від 23 листопада 2017 року Про результати документальної планової виїзної перевірки малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ , в частині заниження податку на прибуток всього в сумі 2133575 грн. та в частині заниження податку на додану вартість у сумі 2395082 грн. - не підтверджуються.

У висновку також зазначено, що за аналізом наданих документів на дослідження, визначається здійснення господарсько-виробничих взаємовідносин МПП ЕРФОЛЬГ з ТОВ АСТЕРА ГРУПП код ЄДРПОУ 39418515, ТОВ АВАНТАЖ КОМПАНІ код ЄДРПОУ 39871508, ТОВ КАНТІЛОН код ЄДРПОУ 40639804, ТОВ КЕРНІТ ПРОМ код ЄДРПОУ 40217872, ТОВ УКРБУД КОМПАНІ код ЄДРПОУ 39288196, ТОВ ГАРАНТ-ІНЖИНІРИНГ код ЄДРПОУ 39024652, ПП СКН-ГРУП код ЄДРПОУ 39328301, витрати на які здійснені на операції з придбання при реалізації будівельних робіт, поточного ремонту, капітального ремонту у розмірі 48,26%, що складає економічну вигоду в отриманні прибутку, формування показника, якого здійснено МПП ЕРФОЛЬГ за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 рік у розмірі 24558745 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 07.12.2017 року №0045921415 та №0045861415 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 07.12.2017 року №0045941415 про застосування штрафної санкції в розмірі 50% в сумі 60282,00 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних в ЄРПН та №0045951415 щодо застосування штрафу у розмірі 3 735,79 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно абз.1 п.120 1 .2 ст.120 1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, відповідно до Акту перевірки №721/15-53-14-15/20937281 від 23 листопада 2017 року, аналізом підтвердження формування податкового зобов`язання малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ та за результатами опрацювання відповідно до системи Податковий блок , підсистеми Аналітична система: перегляд результатів співставлення , Архів податкової звітності підсистеми Реєстр ПН контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по наступним податковим накладним:

- №203 на суму ПДВ 5647,48 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 1 (10%);

- №2 на суму ПДВ 9936,13 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 2 (10%);

- №25 на суму ПДВ 1209,58 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 6 (10%);

- №26 на суму ПДВ 1685,71 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 10 (10%);

- №35 на суму ПДВ 3335,84 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 4 (10%);

- №56 на суму ПДВ 542,05 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 4 (10%);

- №57 на суму ПДВ 5647,48 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 4 (10%);

- №203 на суму ПДВ 9936,13 грн., кількість днів порушення терміну реєстрації - 2 (10%).

Відповідачем також зазначено, що в ході проведення перевірки малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ встановлено відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання за 2015, 2016 роки у тому числі по періодам: липень, червень, квітень, березень, січень 2015 року; січень 2016 року.

При цьому, суд зазначає, щодо наявності та несвоєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладних, ані позивач ані відповідач в судовому засіданні не заперечували.

Водночас, позивачем, ані шляхом надання усних пояснень, ані шляхом надання будь-яких доказів на спростування висновків контролюючого органу щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність винесення ГУ ДФС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року №0045941415 про застосування до малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ штрафної санкції в розмірі 50% в сумі 60282,00 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних в ЄРПН та №0045951415 щодо застосування штрафу до позивача у розмірі 3 735,79 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Дотримання цього принципу, розкритого в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, вжиття визначених законом заходів, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року №0045921415, №0045861415, №0045941415, №0045951415 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ у загальній сумі 78 738,63грн., сплачені згідно квитанції №ПН5586 від 16.04.2018 року на загальну суму 79 694,97 підлягають частковому стягненню на його користь, відповідно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2017 року №0045921415, №0045861415, №0045941415, №0045951415 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045921415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення у розмірі 2 395 082 грн., штрафні санкції у розмірі 598 770 грн., загальна сума 2 993 852 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0045861415 від 07.12.2017 року, форма Р , за платежем податок на прибуток, код платежу 11021000, яким визначено суму грошового зобов`язання збільшення 2 133 575 грн., штрафні санкції 121 538 грн., загальна сума 2 255 130 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь малого приватного підприємства ЕРФОЛЬГ (код ЄДРПОУ 20937281) суму сплаченого судового збору в розмірі 78 738,63 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять вісім гривень шістдесят три копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 13 вересня 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.