Ухвала

від 09.09.2019 по справі 808/2652/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2019 року м.Дніпросправа № 808/2652/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі № 808/2652/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюс-Сервіс до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення судом першої інстанції ухвалено 20.04.2018р., справу розглянуто у відкритому судовому засіданні, за участю представників сторін. Повний текст судового рішення складено 27.04.2018р..

Відповідно до заяви повний текст рішення представником відповідача отримано 13.06.2018р. (Т.2, а.с. 235-239). Разом з тим, апеляційну скаргу подано відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, 16.08.2019р. (згідно трек-номеру на поштовому конверті), тобто після сплину понад року з дня складення повного тексту судового рішення та його отримання.

Скаржник подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання зазначає, що перша апеляційна скарга була подана ним із дотримання строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018р., апеляційну скаргу було повернуто, оскільки особою, що подала апеляційну скаргу недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху усунуто не було, а саме не сплачено судовий збір. Скаржником було вдруге подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте апеляційна скарга була знову повернута судом апеляційної інстанції ухвалою від 17.05.2019р. у зв`язку з несплатою судового збору. Вказує, що значний проміжок часу між повторним поданням апеляційної скарги та подання апеляційної скарги втретє зумовлений відсутністю асигнувань на сплату судового збору.

Колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно заяви, наявної в матеріалах справи, відповідач копію повного тексту оскарженого рішення отримав 13.06.2018 року (Т.2 а.с. 240).

Отже, враховуючи дату вручення відповідачу повного судового рішення, перебіг встановленого п.1 ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 14.06.2018р. та закінчився 13.07.2018р..

Разом з тим, як зазначено вище, апеляційна скарга подана відповідачем 16.08.2019р. (згідно трек-номеру на поштовому конверті).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 13.07.2018р.(Т.3 а.с. 13).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу відповідача повернуто (Т.3 а.с. 35-36).

Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав лише 27.03.2019р., тобто через 6 місяців з моменту попереднього повернення апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідача також повернуто.

Втретє апеляційна скарга подана відповідачем 16 серпня 2019 року, тобто майже через 3 місяці після повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Розглянувши наведені доводи клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, обставини, на які посилається позивач є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 15.05.2018 року у справі № 804/2979/17.

Отже, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані у ньому, є неповажними.

Відповідно до ч.2 ст.299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу відповідач - суб`єкт владних повноважень подав після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до вимог ч.2 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ч.2 ст.299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у справі № 808/2652/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова