Постанова

від 12.09.2019 по справі 810/3782/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3782/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю Мактревел про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Мактревел , в якому просив стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн згідно з рішенням від 05 травня 2017 року №15 та 850,00 грн згідно з рішенням від 05 травня 2017 року №17, разом 2550,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року позов залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти рішення, яким стягнути з відповідача штрафи за порушення законодавства про рекламу. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач є органом, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист споживачів і рекламу в цій сфері, а тому висновки суду першої інстанції про безпідставність посилання позивача на наявність правових підстав для звернення до суду із даним позовом є незаконними та необґрунтованими.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що ним не здійснювалось жодних замовлень на розповсюдження реклами у 2016 році, а тому друк оголошень у вказаний період із ознаками порушення ч.8 ст.8 Закону України Про рекламу не можуть стосуватись відповідача.

В силу положень п.п.1, 3 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку письмового провадження та з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З моменту відкриття провадження у справі та до моменту розгляду справи по суті сторони жодних заяв щодо переходу розгляду справи у відкрите судове засідання до суду не подавали.

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку письмового провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, дійшов висновку, що до суду звернулась особа, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, оскільки заявник у спорі з фізичними та юридичними особами в питання здійснення контролю за додержанням законодавства про рекламу має право на накладення штрафів та звернення до суду з позовами про заборону реклами та її публічне спростування, інших повноважень заявник не має, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування п.1 ч.1 ст.240 КАС України.

За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України суд ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.60 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить, зокрема, органам державної влади.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в рамках даної справи є стягнення з відповідача штрафів за порушення законодавства про рекламу, накладених згідно з рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 05 травня 2017 року.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України Про рекламу .

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частина перша статті 2 Закону України Про рекламу ).

Відповідно до частини першої статті 26 наведеного Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).

На підставі пункту 8 Порядку № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Пунктом 20 Порядку № 693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби за відповідним переліком.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 260-р Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.

Територіальним органом з реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів на території Київської області є ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства та беручи до уваги обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби в Київській області діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України Про рекламу та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Таким чином, цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №812/1234/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин, висновок суду першої інстанцій про відсутність у позивача повноважень на звернення до адміністративного суду з даним позовом та наявність підстав для залишення позову без розгляду, є помилковим.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність встановлених п.1 ч.1 ст.240 КАС України підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ГУ Держпродспоживслужби в Київській області до ТОВ Мактревел про стягнення штрафу.

Разом з тим, за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, суд апеляційної має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, однак, в даному випадку суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями розглядати справу по суті, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року про залишення позову без розгляду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма