ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10082/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
12 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стор Трейдинг до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та 296 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року залишено без руху та у подальшому повернуто апелянту ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019.
30.08.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повторно звернулось до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу податковим органом подано 19.06.2019 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 30.08.2019 року , тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
При цьому апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що нормами КАС України не визначено строків на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою, при цьому звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги.
Проте, такі доводи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
При цьому, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 року про повернення апеляційної скарги останньому.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення, та належних доказів пропуску строку.
Разом з тим, скаржником до моменту подання апеляційної скарги вдруге, не сплачено судовий збір в даній справі.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов подано в 2018 році.
Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України Про судовий збір , зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з адміністративного позову позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру, тому, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 5286,00 грн. (1762,00 грн.*2) *150% = 5286,00 грн.).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Між тим, в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору до ухвалення рішення в даній справі.
Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір може бути здійснено вказані дії.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 5286,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити .
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року - відмовити .
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя І.В. Федотов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2019 |
Оприлюднено | 16.09.2019 |
Номер документу | 84227868 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні