Постанова

від 10.09.2019 по справі 809/1018/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 рокуЛьвів№ СК-857/2289/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Матуляк Я.П. о 10 год 26 хв. у м. Івано-Франківськ, повний текст судового рішення складено 27 серпня 2018 року) у справі № 809/1018/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рожнятівнафта до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач, в порушення вимог п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, не розглядає та не вводить в дію протокол №4093 засідання комісії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непроведення розгляду та введення в дію Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017. Зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути та ввести в дію Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення покладених на нього завдань та рішення Колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, жодних дій щодо розгляду і уведення в дію Протоколу №4093, не вчинив.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволення позову повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивач, суб`єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого - економічну оцінку ділянки надр, яка є невід`ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов`язок визначений державою в особі її уповноважених органів. Крім цього вказує, що суд першої інстанції в частині зобов`язання розглянути та ввести в дію протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 03.10.2017 вийшов за межі повноважень, так як це відноситься до дискреційних повноважень Держгеокадастру.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Згідно наказу № 158 від 20.04.2012 позивачу переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 4167 терміном на 20 років з метою видобування нафти Малахівського родовища, виданого 28.12.2006 (а.с.12).

Наказом Державної служби геології та надр України від 25.12.2015 за № 446 зупинено дію спеціального дозволу від 28.12.2006 за № 4167, у зв`язку з непроведенням повторної державної експертизи та переоцінки запасів, передбаченої п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994 (а.с.13).

В подальшому, відповідачем наказами № 2 від 10.01.2017 та № 174 від 19.04.2017 було продовжено термін усунення порушень (а.с.18).

На виконання вказаних вище наказів ТзОВ Рожнятівнафта було проведено переоцінку запасів Малахівського родовища, проведено їх державну експертизу та проведено їх захист в Державній комісії України по запасах корисних копалин, що підтверджується протоколом № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 (далі - Протокол №4093) (а.с. 21,22).

Пунктом 3.10 Протоколу № 4093 встановлено, що даний протокол підлягає розгляду і уведенню в дію Державною службою геології та надр України.

17.10.2017 року ТзОВ Рожнятівнафта на виконання наказу № 174 від 19.04.2017 направило на адресу Західного міжрегіонального відділу Держгеонадра лист-повідомлення про виконання припису про проведення експертизи запасів нафти і розчиненого газу Малахівського нафтового родовища у липні-серпні 2017 року. Захист запасів родовища проведено 03.10.2017 згідно Протоколу № 4093 (а.с.19).

В той же час Протокол № 4093 відповідачем не розглянуто і не введено в дію.

Зважаючи на ту обставину, що за умов неуведення в дію Протоколу № 4093 позивач не має можливості поновити дію спеціального дозволу, ТзОВ Рожнятівнафта неодноразово зверталось до Державної служби геології та надр України з проханням розглянути вказаний протокол (а.с.25, 26). Однак, вказані звернення залишені відповідачем без реагування.

У зв`язку з наведеними вище обставинами позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді (стаття 15 Кодексу ).

Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобовязані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції тощо.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення ті раціонального використання надр.

Згідно п. 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Пункт 3 Положення № 1174 визначає завдання Державної служби геології та надр України (Держгеонадра), де зокрема, підпунктом 24 визначено - затверджує в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів нафти і газу та супутніх компонентів.

Як зазначалось вище, пунктом 3.10 Протоколу № 4093 встановлено, що він підлягає розгляду і уведенню у дію Державною службою геології та надр України (а.с.22).

Так згідно матеріалів справи слідує, що Протокол № 4093 Державною службою геології та надр України розглянутий та у дію введений не був, і будь - яких доказів протилежного апелянтом не наведено.

Відтак колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідач в порушення покладених на нього завдань та рішення Колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, жодних дій щодо розгляду і уведення в дію Протоколу № 4093, не вчинив, що в свою чергу свідчить про його бездіяльність.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непроведення розгляду Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 та зобов`язання Державної служби геології та надр України розглянути Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017.

Разом з цим суд вважає, що задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо ввести в дію Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 та зобов`язання Державної служби геології та надр України ввести в дію Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 свідчить про втручання суду в дискреційні повноваження відповідача і підлягають залишенню без задоволенню з огляду на наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині втручання суду в дискреційні повноваження відповідача є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непроведення розгляду Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 та зобов`язати Державну службу геології та надр України розглянути Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було частково правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо ввести в дію Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 та зобов`язання Державної служби геології та надр України ввести в дію Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03 жовтня 2017 року.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі № 809/1018/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо ввести в дію Протоколу № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03.10.2017 та зобов`язання Державної служби геології та надр України ввести в дію Протокол № 4093 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 03 жовтня 2017 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 13 вересня 2019 року