Постанова

від 10.09.2019 по справі 826/364/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №826/364/14

касаційне провадження №К/9901/3120/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України (далі - Міністерство) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2014 (суддя - Дегтярова О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді - Горяйнов А.М., Желтобрюх І.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біоімпортмедікал (далі - Товариство) до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Міністерства, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ Біоімпортмедікал за листопад 2012 року в кількості 709 штук на загальну суму податку на додану вартість 1739388,96 грн.; визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані Товариством податкові накладні, перелік та реквізити яких наведені у позовній заяві; зобов`язати Міністерство здійснити дії щодо реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з відсутністю помилки щодо місцезнаходження Товариства.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що починаючи з листопада 2013 року податкові накладні, виписані Товариством, протиправно не були прийняті центральним порталом прийому звітності Міністерства та не були зареєстровані з посиланням на те, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , оскільки такі обставини не відповідають дійсності, що підтверджується: витягом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дати реєстрації податкових накладних, згідно яких місцезнаходженням Товариства є адреса: 01133, м. Київ, Печерський р-н, б-р Л.Українки, буд. 34, 7 пов., каб. 702; свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, податковою декларацією Товариства з податку на додану вартість за звітний період - листопад 2013 року з доказами її прийняття та реєстрації податковими органами на центральному та районному рівнях (квитанції № 2).

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28.03.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Міністерства щодо неприйняття податкових накладних Товариства, перелік та реквізити яких наведені у позовній заяві, для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; ухвалив вважати податкові накладні Товариства прийнятими та зареєстрованими протягом операційного для, коли їх було надіслано.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що спірні податкові накладні, надіслані Товариством для реєстрації, містили усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у тому числі й реквізит місцезнаходження юридичної особи - продавця , яка відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з урахуванням того, що зазначення у деяких податкових накладних адреси в полі Місцезнаходження (податкова адреса) продавця у зворотному порядку не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки незважаючи на послідовність відображення адреси вона є достовірною.

Міністерство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.07.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме - пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Решта доводів касаційної скарги зводиться до цитування приписів Податкового кодексу України.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2019 прийняв касаційну скаргу Міністерства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 10.09.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та з урахуванням меж касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.11.2012 та 05.11.2013, а також згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку місцезнаходженням Товариства є адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 34, 7 поверх, кабінет 702. Зазначена адреса місцезнаходження Товариства вказана також у договорі про визнання електронних документів від 20.12.2012 № 201220123, укладеному між ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС та Товариства, та, зокрема, у податковій декларації Товариства з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатками до неї, які були прийняті та зареєстровані на рівні центрального податкового органу, що підтверджується квитанціями № 1 і № 2.

Із листопада 2013 року Товариство надсилало до центрального податкового органу за допомогою засобів електронного зв`язку електронні податкові накладні (перелік та реквізити яких наведені у позовній заяві) з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах терміну, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові накладні Товариства містили усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у тому числі Місцезнаходження (податкова адреса) продавця : 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. № 34, 7 пов., оф. 702 - в переважній більшості таких податкових накладних, - та: бульвар Лесі Українки, будинок № 34, 7 пов., оф. 702, м. Київ, 01133 - в деяких податкових накладних. Правильність та достовірність заповнення позивачем граф податкових накладних Міністерством не заперечується, як і здійснення Товариством протягом листопада 2013 року операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

У дні подачі податкових накладних на реєстрацію Товариство отримувало квитанції № 1 з Центрального порталу прийому звітності ДПС України щодо неприйняття документів (спірних податкових накладних) з причини наявності помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Судами також було встановлено, що з метою врегулювання спірної ситуації в досудовому порядку Товариство зверталося до Міністерства зі скаргою від 21.11.2013 б/н, в якій просило відповідача вжити належних заходів реагування на звернення та надання можливості виконати обов`язок платника податку по реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних., за результатами розгляду якої надало відповідь від 05.12.2013 № 16873/6/99-99-10-01-05-15, у якій лише процитувало норми Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими визначений прядок реєстрації податкових накладних та прийняття їх як електронних документів, без надання жодних конкретних пояснень безпосередньо по суті скарги платника податків.

Податковим кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункти 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу). ї

Положеннями пункту 201.1 статті 201 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з абзацом 1 пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з положеннями пунктів 7-11 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі.

Пунктом 9 цього ж Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Досліджуючи обставини заповнення Товариством у спірних податкових накладних реквізиту місцезнаходження юридичної особи - продавця , суди попередніх інстанцій встановили, що вказана Товариством адреса відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, суди правомірно виходили з того, що зазначення у деяких податкових накладних адреси в полі Місцезнаходження (податкова адреса) продавця у зворотному порядку не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки незважаючи на послідовність відображення адреси вона є достовірною та відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірні податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання на реєстрацію відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Будь-яких доказів для спростування викладеного висновку Міністерством надано не було.

Таким чином, доводи Міністерства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2014 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Міністерства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2014 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду